Пт- продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн.;
ΔΦΒ – зростання фондоозброєності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %;
ΔΠт – зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.
2. Визначається трудовий потенціал технологічного персоналу підприємства:
(6.9)
де ЧП – середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;
Еф – коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.
• 3. Управлінський потенціал у вартісному виразі визначається на основі частки витрат на адміністративно-управлінський апарат у загальній структурі витрат підприємства.
• 4. Загальний трудовий потенціал підприємства визначається шляхом сумування вартості трудового потенціалу технологічного персоналу і вартості управлінського потенціалу.
Яскравими прикладами порівняльних підходів до оцінки можна вважати методики оцінки трудового потенціалу працівника, основні з яких представлені у табл. 6.1.
Таблиця б. 1
Методики оцінки трудового потенціалу окремих працівників
| Назва методу | Коротка характеристика |
| 1 | 2 |
| Метод анкетування | Трудовий потенціал працівника оцінюється на основі заповнених ним самим анкет, розроблених оцінювачем і де фіксуються усі істотні позитивні та негативні характеристики. |
| Описовий метод | Оцінювач самостійно визначає й описує позитивні та негативні характеристики працівника, які обумовлюють розмір його трудового потенціалу. |
| Метод класифікації | Трудовий потенціал окремого працівника визначається на основі ранжування усіх працюючих підприємства, за визначеним критерієм, а також вибір трудових характеристик найкращого з них як еталонне значення. |
| Метод порівняння парами | Трудовий потенціал окремого працівника визначається шляхом багатоетапного зіставлення продуктивності, освітньо-культурних та інших його характеристик з аналогічними параметрами інших працівників компанії, які виконують схожі роботи. |
| Рейтинговий метод | Трудовий потенціал працівника визначається на основі оцінювання його істотних трудових якостей за оціночними шкалам, які розроблюються оцінювачем за певними критеріями (залежно від мети аналізу). |
| Метод визначеного розподілу | Трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які в сукупності формують фіксований розподіл усіх оцінок. |
| Метод оцінки за вирішальною ситуацією | Трудовий потенціал працівника визначається на основі його поведінки чи вирішення основних виробничо-господарських ситуацій, змодельованих чи ініційованих оцінювачем у рамках конкретної організації. Можливо також встановлення бажаних критеріїв, які формують еталонне значення трудового потенціалу. |
| Метод шкали спостереження за поведінкою | У цілому метод базується на постулатах попереднього, але фіксуються не бажані характеристики, а відсутність негативних (деструктивних) дій, специфічної поведінки, стресових навантажень тощо. Оцінка трудового потенціалу працівника проводиться “від негативного”. |
| Метод інтерв'ю | Трудовий потенціал працівника визначається на основі його усних відповідей на запитання компетентних експертів-оцінювачів, які виносять суб'єктивні судження щодо коректності чи некоректності відповідей на вузькоспеціалізовані запитання. |
| Метод "360 градусів" | Трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які 3 ним працювали). |
| Тестування | Трудовий потенціал працівника визначається за результатами вирішення психологічних, фізіологічних та кваліфікаційно- освітніх завдань (тестів). |
| Метод ділових ігор | Трудовий потенціал працівника визначається на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під конкретну організацію. |
| Метод оцінки на базі моделей компетентності | Трудовий потенціал працівника визначається за допомогою формалізованих (математичних) моделей компетентності, які представляють собою системну оцінку інтелектуальних, професійних та інших характеристик суттєвих у рамках конкретної організації. |
Усі ці методики так чи інакше передбачають наявність еталону (реального чи уявного), який втілює у собі максимальні значення окремих критеріїв оцінки.
Досить поширеною можна вважати коефіцієнтну методику оцінки трудового потенціалу підприємства, яка по своїй суті є гібридом витратних та порівняльних підходів до оцінки.
Усі коефіцієнти даної методики інтегруються у такі групи:
• показники професійної компетентності;
• показники творчої активності;
• показники повноти, якості та оперативності виконаних робіт;
• показники трудової дисципліни;
• показники колективної роботи тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
