СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Економіка підприємства

По-друге, до створення таких соціально-економічних і виробничо- технічних умов на виробництві, при яких відбувалося б максимальне використання здібностей працівника до даної праці.

По-третє, ці процеси не повинні шкодити організму й інтересам особистості працівника.

Для управління персоналом дуже важливо, усвідомивши механізм дії кожного з компонентів трудового потенціалу працівника, розробити систему взаємозалежних заходів, що впливають на найбільш повне використання його резервів. Про значні резерви приросту продуктивності праці, за рахунок якісної її організації і створення умов для роботи в "повну силу", свідчать результати наукових досліджень економістів, соціологів, фізіологів праці та багатьох інших фахівців. На практиці недовикористання трудового потенціалу (невідповідність між потенційними можливостями працівника і їхньою реалізацією) виявляється у невідповідності між потребами виробництва і професійною структурою кадрів, між наявним і фактично необхідним рівнем кваліфікації працівників; у нераціональному розподілі трудових функцій; у роботі не за спеціальністю; у незадоволенні працею, його організацією та умовами; у недостатньо розвинутому почутті відповідальності працівника й ін.

Трудовий потенціал організації відрізняється від трудового потенціалу працівника, тому що система завжди більше суми складових її частин – індивідуальних трудових потенціалів працівників – у силу виникнення нової якості синергічного ефекту, обумовленого взаємодією складових елементів системи.

Уже саме об'єднання працівників у єдиний і планомірно організований процес праці породжує ефект спільної (колективної) праці. Перевага цієї нової продуктивної сили над сумою сил працівників, що діють індивідуально (розрізнено), наочно проявилася на перших етапах широкого впровадження бригадної праці. Таким чином, якщо сукупність фізичних і духовних здібностей людини є основою трудового потенціалу особистості, то соціальна, є "помножена" продуктивна сила, що виникає завдяки спільній діяльності різних індивідів, складає основу трудового потенціалу колективу.

Укладаючи трудовий договір з індивідуальним носієм робочої сили, адміністрація підприємства оцінює здатності працівника з погляду його можливостей виконати ті задачі, що поставлені перед конкретним підприємством. Організація повинна не просто набирати робочу силу з тих, хто взагалі може і хоче трудитися, їй необхідно формувати свій трудовий потенціал. Внутрішня структура колективу неповторна, як немає в природі двох зовсім однакових людей, так немає абсолютно ідентичних колективів.

При цьому необхідно також враховувати, що кожен працівник, володіючи трудовим потенціалом, при виконанні конкретної роботи різною мірою реалізує свої потенційні можливості. У результаті цього до складу колективної праці він може увійти як певний "множник".

Якщо при об'єднанні в колектив усі конкретні трудові потенціали працівників входять до складу колективної праці як множники, то це означає, що кожен працівник вніс у спільну роботу щось більше, ніж його трудовий потенціал.

З одного боку, він своєю працею спонукав інших працівників ефективніше використовувати їхній особистий трудовий потенціал, а з іншого боку – він сам випробував такий же вплив.

Розглядаючи трудовий потенціал організації, не можна забувати, що трудові колективи мають різні потенціали не тільки залежно від територіального розташування, галузевої приналежності, розмірів виробництва, віку й ін., але кожне підприємство має свої особливості в джерелах і характері формування виробничого колективу, у його трудових традиціях, у сформованих взаєминах між працівниками.

Структура трудового потенціалу організації являє собою співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників і відносин між ними.

Як складне структурне соціально-економічне явище, трудовий потенціал організації містить у собі наступні компоненти: кадровий, професійний, кваліфікаційний і організаційний. Це виділення носить умовний, а не абсолютний характер і покликаний чіткіше визначити ступінь цілеспрямованого впливу на ту чи іншу групу факторів, що формує кожну зі складових трудового потенціалу організації. Це більш ніж необхідно в сучасних умовах, коли структура трудового потенціалу організації визначається не інертністю і стійкістю, а мобільністю і гнучкістю, здатністю до швидкої перебудови.

На відміну від трудових ресурсів, що поєднують усіх працівників, які володіють "загальною" здатністю до праці, до кадрів відноситься тільки та їхня частина, що має професійну здатність до праці, тобто має спеціальну підготовку. Таким чином, величина чисельності трудових ресурсів підприємства більше "кадрів" на частину, що складають некваліфіковані і малокваліфіковані робітники.

Кадрова складова містить у собі: а) професійні знання, уміння і навички, що обумовлюють професійну компетентність (кваліфікаційний потенціал); б) пізнавальні здібності (освітній потенціал) – ця складова трудового потенціалу може бути розглянута з двох позицій. Суб'єктивно вона виступає як форма особистісного самовираження і задоволення потреб індивіда і може розглядатися як здатність людини виконувати визначені види робіт. Об'єктивно вона є вираженням набору характеристик, що відбивають матеріально-технічну і соціально-економічну визначеність сукупності професій.

Професійна структура колективу детермінується змінами в характері та змісті праці під впливом НТП, що обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення і підвищення функціонального змісту трудових операцій. Іншими словами, ця структура виступає як свого роду система вимог, пропонованих до трудового потенціалу, реалізована через набір робочих місць.

Кваліфікаційна структура визначається якісними змінами в трудовому потенціалі (зростання умінь, знань, навичок) і відбиває зміни в його особистісній складовій.

Підвищення кадрової складової трудового потенціалу включає проведення робіт із професійної орієнтації, прийому і розміщення кадрів, підвищення змістовності праці працівників; адаптації молоді і знову прийнятих працівників на підприємстві; підвищення освітнього, професійного і кваліфікаційного рівня кадрів та їх просування на виробництві; розширення обсягу робіт з перепідготовки працівників.

Колектив є тим соціальним середовищем, у якому безпосередньо протікає процес формування трудового потенціалу працівника, становлення особистості. Тут важливо усе: наявність перспектив, професійне і кваліфікаційне зростання працюючих, підвищення престижності окремих видів трудової діяльності, задоволеність працею, продумана система матеріального і морального стимулювання.

Таким чином, кадрова складова трудового потенціалу пов'язана з формуванням працівника як головної продуктивної сили суспільства. Під впливом факторів, її складових (наприклад, підвищення освітнього, професійного, культурного і технічного рівня робочої сили), відбувається розвиток і вдосконалювання людського фактора.

Організаційна складова трудового потенціалу багато в чому визначає ефективність функціонування трудового колективу як системи в цілому і кожного працівника окремо, і з цих позицій безпосередньо зв'язана з ефективним використанням трудового потенціалу, тому що сама можливість дисбалансу в системі "трудовий потенціал організації – трудовий потенціал працівника – робоче місце" закладена у використовуваних на практиці принципах прийняття управлінських рішень.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Зміна завдань управління підприємством

  • Стратегічне планування та стратегічне управління

  • Предмет, зміст і завдання курсу

  • ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТА ПОСЛІДОВНОСТІ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

  • Основні етапи циклу реалізації

  • Стратегія диференціації

  • РЕСУРСНО-КОМПЕТЕНЦІЙНА БАЗА СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розподіл ресурсів за окремими складовими

  • Етапи складання бюджету

  • КОГНІТИВНІСТЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • Носії опору

  • Стилі проведення змін

  • ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ В ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Розробка окремих видів стратегій

  • Розробка окремих бізнес-стратегій та їх систем

  • ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК СТРАТЕГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

  • Варіанти взаємодії стратегії і структури

  • Класифікація ОСУ

  • Проектні структури

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА Й УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНИМИ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

  • УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • Тенденції розвитку загального керівництва

  • МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ

  • Склад і структура персоналу

  • Управління персоналом: суть, завдання, основні принципи

  • МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ. КАДРОВА СЛУЖБА ТА КАДРОВЕ ДІЛОВОДСТВО

  • Система управління персоналом

  • Історія розвитку кадрових служб

  • Завдання і напрямки роботи служб управління персоналом

  • Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників кадрових служб

  • РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Від управління персоналом до управління людськими ресурсами

  • Теорія людського капіталу

  • СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Поведінка особистості в групі

  • Суть і різновиди дисципліни

  • Механізм та методи управління дисципліною

  • Управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу

  • ПЛАНУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Методи визначення потреб персоналу

  • Види планів з питань персоналу

  • Методи підбору персоналу, їх характеристика

  • Суть контрактної форми найму

  • Оптимізація чисельності персоналу

  • РОЗВИТОК ПЕРСОНАЛУ ТА РУХ ПЕРСОНАЛУ. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ПРАЦІ

  • Організація системи професійного навчання персоналу

  • Методи і форми професійного нанчаннн

  • Типи, етапи і цілі кар'єр

  • Управління кар'єрою

  • Організація професійно-кваліфікаційного просування виробничого персоналу

  • РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ТА УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ ПРАЦІВНИКІВ

  • Управління плинністю кадрів в організації

  • Організація і способи звільнення персоналу

  • Нормування праці

  • Суть робочого часу, шляхи скорочення його витрат

  • Гнучкі режими праці

  • ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ. ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

  • Принципи та процедури оцінювання персоналу

  • Методи оцінювання персоналу

  • Модель оцінювання працівників та їх праці

  • Комплексна оцінка керівників і спеціалістів

  • МОТИВАЦІЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ

  • Управління мотивацією

  • Організація мотивації на підприємстві

  • СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Система регулювання соціально-трудових відносин в організації

  • Колективний договір – основа соціального партнерства

  • Зарубіжний досвід соціального партнерства

  • МІЖНАРОДНИМ МЕНЕДЖМЕНТ

  • Функціональний та предметний підходи в менеджменті

  • Принципи міжнародної діяльності

  • СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Багатосторонні міжнародні інститути регулювання

  • Напрямки міжнародного менеджменту: середовище міжнародного маркетингу, система міжнародної торгівлі, економічне середовище, політико-правове середовище, культурне середовище

  • СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Розробка стратегії поведінки корпорації на міжнародному ринку

  • Місія і цілі корпорації

  • Аналіз зовнішнього середовища

  • ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Сфери міжнародного бізнесу

  • ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародний лізинг

  • Регулювання міжнародної діяльності

  • Чинники управління міжнародною діяльністю

  • Досвід

  • Організаційна структура міжнародних корпорацій і культура їх діяльності

  • УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях: розбіжності ринків праці, проблеми переміщення робочої сили, стиль і практика управління, національна орієнтація, контроль

  • Мотивація персоналу

  • УПРАВЛІННЯ І КОМУНІКАЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

  • Поняття та загальна характеристика управління

  • Форми влади

  • Теорії лідерства

  • Факторно-аналітична і ситуаційна теорії лідерства.

  • Стилі керування

  • Адаптивне управління

  • "КАНБАН"-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

  • Поняття і загальна характеристика комунікацій

  • Інформація, її види та роль у міжнародному менеджменті

  • Роль інформації

  • Сучасні вимоги до інформації

  • Визначення вартості інформації для організації

  • КОНТРОЛЬ І ЗВІТНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Процес контролю

  • Забезпечення ефективності контролю

  • Система контролю виробничих процесів міжнародних корпорацій

  • ТЕХНОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНОЇ КОРПОРАЦІЇ

  • Напрями допомоги міжнародних корпорацій

  • Енергетика

  • Суть проектів і політики міжнародних корпорацій

  • Сутність маркетингових досліджень

  • Об'єкти досліджень

  • Сучасна цінова стратегія фірми

  • Ціни зовнішньоторгових контрактів і методики їх розрахунку

  • ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Міжнародні розрахунки

  • Міжнародні валютні ризики

  • Фінансування зовнішньої торгівлі

  • Ризики у міжнародних розрахунках

  • ТОРГОВЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Загальні принципи організації і управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій

  • Організація експортних операцій

  • Організаційні форми торгово-посередницьких операцій: торгові фірми, комісійні фірми, агентські фірми, брокерські фірми, фектори

  • ІНВЕСТИЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Чинники отримання прибутку від прямих іноземних інвестицій

  • Податкові стимули, їх типи та зміст

  • Міжнародні аспекти податкових стимулів

  • Інвестиційний аналіз капіталовкладень

  • Фінансовий аналіз інвестиційних проектів

  • СТАНОВЛЕННЯ ГЛОБАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ. ЕТИКА І СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

  • Типові контракти

  • Підготовка до укладення контракту: вибір ринку та його вивчення, вибір контрагента, проведення переговорів чи трактація угоди

  • УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

  • Система управління проектами

  • Фази життєвого циклу проекту

  • Структура, оточення та учасники проекту

  • ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

  • Оцінка життєздатності проекту

  • ОСНОВНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ПРОЕКТУ

  • Критерії вибору організаційної структури

  • Типи організаційної структури проекту

  • ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ПРОЕКТІВ

  • Цілі, призначення та види планів

  • Фінансове планування за проектом

  • Розробка проектно-кошторисної документа ції та контроль за нею

  • Вибір і завдання проектних фірм

  • СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

  • Завдання структуризації проекту

  • СІТКОВЕ І КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ПРОЕКТУ

  • Календарне планування проекту

  • Оптимізація проекту

  • ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ, ВИТРАТ І ПРОЕКТНОГО БЮДЖЕТУ

  • Категорії витрат проекту

  • Порядок планування витрат за проектом

  • Розробка бюджету проекту

  • КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ

  • Види контролю виконання проекту

  • Регулювання процесу реалізації проекту

  • УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ПРОЕКТІ

  • Принципи управління проектними ризиками

  • Методи аналізу ризиків проекту

  • Можливості зниження та протидії ризикам

  • УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОЕКТІВ

  • Норми і стандарти якості

  • Управління забезпеченням якості проекту

  • Контроль якості проекту

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ ЗА ПРОЕКТАМИ

  • ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ

  • Мета створення проектної команди і завдання проект-менеджера

  • Етапи формування проектної групи

  • Координаційна група проекту

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

  • Автоматизовані системи управління проектом

  • Класифікація програмного забезпечення управління проектом

  • PLAN PROFESSIONAL

  • PROJECT

  • PROJECT PLANNER (P3)

  • УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Сутність і формування потенціалу підприємства

  • Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства

  • ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Класифікація видів потенціалів

  • ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗА ВАРТІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття вартості та її модифікації

  • Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ СКЛАДНИМИ ВИРОБНИЧИМИ СИСТЕМАМИ

  • Сучасні технології управління складними виробничими системами

  • УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Поняття та склад матеріально-технічного потенціалу підприємства

  • Система показників використання матеріальних ресурсів

  • Резерви та шляхи раціонального використання матеріальних ресурсів

  • СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
  • Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства

  • Основи управління трудовим потенціалом підприємства

  • УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Методи оцінювання конкурентоспроможності потенціалу підприємства

  • СИСТЕМА АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

  • Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління

  • МЕХАНІЗМИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПРОТИДІЇ КРИЗОВИМ ПРОЦЕСАМ

  • Особливості прогнозування та планування в анти кризовому управлінні

  • Концептуальна модель

  • Фактори і принципи антикризового управління

  • УПРАВЛІННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЮ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Резерви і чинники управління результативністю використання потенціалу підприємства

  • ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Класифікація й ідентифікація машин та обладнання

  • Методичні особливості оцінки машин та обладнання

  • ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДТВОРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Інноваційний потенціал і стратегія підприємства

  • Інноваційне відтворення потенціалу підприємства

  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

  • Методи результативного підходу до оцінки вартості бізнесу

  • Методи оцінки вартості бізнесу, шо базуються на порівняльному підході