Адже сконструйований на будь-яких принципах загальний синтетичний показник оцінки ефективності діяльності господарської системи та її елементів не може охопити або, точніше врахувати всі умови протікання процесу виробництва, рівень його організації. Незалежно від волі та бажання дослідника дія застосовуваних показників, зведення їх у синтетичні, інтегральні й інші, при використанні якісно різнорідних або різноспрямованих показників може призвести, або призводить, до протиріччя чи несумісності окремих елементів такого показника.
Для оцінки потенціалу підприємства потрібна всеосяжна система показників, причому, в основу конструювання такої системи повинна бути покладена структурна модель, що враховує не тільки фактичну динаміку, але і теоретичні передумови. У нашому уявленні така структурна модель системи показників по своїй концепції повинна враховувати наступні вимоги до її формування:
• загальнотеоретична інтерпретація, взаємозв'язок і цілеспрямування як окремих показників, їхніх груп, так і всієї системи в цілому;
• забезпечення сумірності, єдиної спрямованості показників груп, усієї системи;
• наявність у системі показників, що виступають як основні регулюючі параметри, опорні категорії;
• можливість регулювання значень величин показників залежно від рівня використання ресурсів, що витрачаються, й ефективності результату;
• можливість одержання прогнозу про спрямованість динаміки показників.
Слід зазначити, що сукупність оціночних принципів, показників, критеріїв і методів складає методологію оцінювання. У загальному вигляді, методологію оцінювання можна подати у вигляді послідовності наступних дій: формування категорій, розробка показників, установлення критерію порівняння; вибір способу оцінювання, одержання результату оцінювання.
Базуючись на визначенні поняття потенціалу підприємства, поданого вище, оцінку його величини можна визначити як суму фактичних значень складових елементів. Виникає питання: у яких показниках вимірювати його складові?
Використання натуральних показників дуже утруднено, оскільки елементи потенціалу значно відрізняються один від одного за змістом і формою. У зв'язку з цим відрізняються й натуральні одиниці, що їх характеризують. Тому ряд дослідників вважають кращим вимір значень елементів потенціалу за допомогою якогось одного показника-еквівалента. Наприклад, аграрний потенціал пропонується вимірювати вартістю відтворених ресурсів, при цьому виробничі фонди враховуються за їхніми відтвореними оцінками, а трудові й природні – за оцінками, відповідно до яких одиниця невідтвореного ресурсу замінюється певною кількістю виробничих фондів. Інші дослідники рекомендують оцінювати фізичний обсяг елементів потенціалу підприємства в чисельності промислово-виробничого персоналу. Більшість дослідників вважають, що найбільш універсальним вимірювачем елементів потенціалу підприємства є вартісні одиниці. У цьому випадку сума вартості елементів буде характеризувати розмір усього підприємницького потенціалу підприємства. Отже, визначення розміру потенціалу промислового підприємства пов'язано з оцінкою вартості його елементів. Але і даний метод не такий універсальний, як він здається на перший погляд. Визначити вартість основних виробничих фондів і оборотних фондів досить легко, але дати вартісну оцінку трудових ресурсів можна лише непрямим шляхом і з достатнім ступенем умовності, що посилюється ще і тим, що для живої праці визначальне значення мають її якісні характеристики. Якість праці або ступінь її складності визначаються знаннями, практичними навичками й іншими людськими особливостями, такими як спритність, спроможність виконувати складні операції, що прямо не піддаються виміру.
Виходячи з вищенаведеного, ми вважаємо, що підприємницький потенціал підприємства доцільно характеризувати не одним, а сукупністю показників, причому, залежно від природи самого показника, чи то застосовувати вартісну оцінку, чи то натуральну, чи то зовсім іншу – евристичну. Методологічною ж основою їх визначення є співвідношення результату з масою ресурсу, використаного для його досягнення. При цьому показники рівня використання елементів потенціалу, по можливості, повинні дозволяти порівняльну оцінку як ефективності використання різноманітних елементів потенціалу одного підприємства, так і різних виробничих систем.
Оцінка вартості потенціалу підприємства являє собою упорядкований, цілеспрямований процес визначення у грошовому вираженні вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу в умовах конкретного ринку.
В оцінці потенціалу підприємства зацікавлені: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові фірми.
Сторони, які зацікавлені у проведенні оцінювання бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінювання.
Оцінку бізнесу проводять з метою:
• підвищення ефективності поточного управління підприємством або фірмою;
• визначення вартості цінних паперів у випадку купівлі-продажу акцій підприємства на фондовому ринку;
• визначення вартості підприємства у випадку його купівлі-продажу цілком або частинами;
• реструктуризації підприємства;
• розробки плану розвитку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗА ВАРТІСНИМИ КРИТЕРІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.
