У сучасних умовах господарювання конкурентоспроможність та ефективність діяльності підприємств значною мірою залежить від рівня їхнього потенціалу та його використання. Однак, навіть якщо підприємство має достатній виробничий, інноваційний, маркетинговий та інвестиційний потенціали, йому не завжди вдається досягти поставлених цілей. Це пояснюється тим, що недостатньо використовується управлінський потенціал, який необхідно розглядати як основний важіль впливу на ефективність діяльності підприємств.
Щоб оцінити формування та використання управлінського потенціалу та його вплив на ефективність діяльності підприємства, необхідно спочатку з'ясувати його сутність. Категорія "управлінський потенціал" складна і неоднозначна. Більшість досліджень цієї категорії здійснюють представники психологічних та соціальних наук, звертаючи увагу на потенційні можливості управлінських працівників. У праці І. Ансоффа "Стратегічне управління" управлінський потенціал визначається як обсяг роботи, з яким ефективно може справитися керівництво. Проте не зовсім зрозуміло, яким має бути обсяг роботи і що входить до неї.
Японський менеджер О.Морімаса вважає, що розвиток управління залежить від творчого підходу до цього процесу. При цьому спосіб управління визначається поєднанням ідей, стратегії управління, політики з творчістю. А до основних складових управління О. Морімаса відносить ідею управління, творчість, лідерство та життєвість.
А. Єгоров та Л. Нікелін у праці "Пульсуючий менеджмент", досліджуючи потенціал управління, розглядають залежність його величини від знань, кваліфікації та професіоналізму персоналу підприємства. Однак не враховується вплив на формування управлінського потенціалу творчих можливостей та організаційної спроможності керівників. Цієї думки також дотримується В. Бовикін. Так, у своїй праці "Новий менеджмент. Управління підприємствами на рівні найвищих стандартів" він стверджує, що для виживання організації в конкурентних умовах та досягнення її цілей недостатньо наявності певного потенціалу, а необхідно спрямувати його на забезпечення ефективної діяльності організації. Організація має бути внутрішньо ефективною, тобто, раціонально використовувати такі види ресурсів, як трудові, матеріальні, фінансові, енергетичні тощо.
Управлінський потенціал підприємства є найважливішим внутрішнім ресурсом, який здатний створювати нові конкурентні переваги для підприємства та характеризує в сукупності рівень професійно-кваліфікаційного розвитку працівників апарату управління, їхні творчі можливості та організаційну спроможність забезпечити управлінську діяльність.
Управлінський потенціал - це потенційна здатність управлінського персоналу на засадах професіоналізму оптимально застосувати професійно-кваліфікаційний, творчий потенціали та організаційну спроможність з метою досягнення сталого та ефективного функціонування підприємства.
Таке визначення потенціалу має важливий зміст, оскільки відображає не тільки вплив знань, навичок, але й творчих можливостей та організаційної спроможності керівників на ефективність функціонування підприємства.
Оскільки спрямування управлінського потенціалу на досягнення ефективності функціонування підприємства залежить від професіоналізму управлінського персоналу, його компетентності, то розглянемо детальніше їх сутність. Професіоналізм управлінської діяльності є головною умовою н ефективності. Суть професіоналізації управління полягає в оволодінні керівниками глибокими фаховими знаннями, практичними навичками управлінської майстерності, формуванні готовності до ефективної і результативної управлінської діяльності, умінні швидко й правильно орієнтуватися в конкретній ситуації, прогнозувати розвиток подій, планувати свою діяльність. Тобто дедалі більшого значення набувають інтелектуальні та соціально-психологічні якості людини. Тому компетентність як ознака професіоналізму стає важливою рисою сучасного управління.
Більшість дослідників ототожнює компетентність зі знаннями, авторитетністю, вміннями та здібностями особистості. Доволі близьким до поняття "компетентність" є поняття "компетенція". Однак компетентність - це особистісна риса, а компетенція — це коло питань, у яких особа достатньо обізнана, або здатність виконувати будь-яке завдання чи робити що-небудь. Крім того, розрізняють також компетенцію та вміння.
Уміння - це дія у специфічній ситуації.
Це прояв компетенції або здібності загальнішої підготовленості до дії або можливості виконувати дії у специфічній ситуації. Проте тільки вміння підлягають спостереженню, а компетенція — це те, що породжує вміння.
Формування і використання управлінського потенціалу підприємств доцільно розглядати в тісному взаємозв'язку, як дві складові єдиної системи.
Так, використання управлінського потенціалу підприємства - це постійний процес влучення виявленій: компетентностей керівництва з метою досягнення сталого та ефективного розвитку підприємства.
Формування управлінського потенціалу підприємства передбачає створення та удосконалення компетентностей персоналу для досягнення шлей діяльності підприємства та успішного його функціонування. Формування управлінського потенціалу підприємства є важливим напрямом його стратегії. Воно передбачає створення та удосконалення системи ресурсів і компетенцій у такий спосіб, щоб результат їхньої взаємодії був чинником успіху в досягненні цілей діяльності підприємства.
До основних складових управлінського потенціалу належать професійно-кваліфікаційний потенціал, творчий потенціал та організаційна спроможність, структурне наповнення яких схематично подано на рис.6.2.
Сучасні керівники повинні володіти такими компетентностями:
• 1. Професійна, тобто наявність та здатність до сприймання фахових знань у сферах управління підприємствами, економіки, базових знань фінансів, господарського права та соціальної психології, навичок та вмінь виконувати управлінські функції.
• 2. Інноваційно-інтелектуальна - це здатність керівництва до інноваційного мислення, прийняття нестандартних, але ефективних рішень та вміння розвивати творчі здібності колективу, щоб отримати унікальні інноваційні ідеї та матеріалізувати їх у виробництві.
• 3. Соціально-психологічна - це компетентність, яка дає змогу керівникові вирішувати конкретні стратегічні та тактичні завдання, здатність до сприйняття, осмислення та адекватної інтерпретації інформації, структурування проблеми, системного реагування на виклики зовнішнього і внутрішнього середовищ, вміння здійснювати аналітико-прогностичну діяльність, розробляти альтернативні рішення й обґрунтувати вибір найефективніших та розвивати ораторські, комунікативні здібності, вміння працювати "в команді", бути готовим до співпраці та вирішення конфліктів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль та місце управлінського потенціалу в забезпеченні розвитку підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
