Поняття банкрутства характеризується наступними його видами:
• реальне банкрутство. Воно характеризує повну нездатність підприємства відновити в наступному періоді свою фінансову стійкість та платоспроможність внаслідок значних втрат капіталу, який використовується. Ці втрати не дозволяють підприємству ефективно здійснювати господарську діяльність і воно оголошується банкрутом;
• технічне банкрутство. Таке банкрутство можна назвати "тимчасовим". В даному випадку сума активів підприємства значно перевищує обсяг його позикового капіталу. В наявності така ситуація характеризується тимчасовою неплатоспроможністю підприємства, яка викликана значною простроченністю його дебіторської заборгованості. Але розмір дебіторської заборгованості перевищує обсяг кредиторської заборгованості. Тобто, таке банкрутство викликане невідповідністю грошових потоків у часі (немає синхронності надходження та витрачання грошових коштів). Технічне банкрутство при ефективному антикризовому управлінні може бути усунуте і не привести до юридичного банкрутства;
• навмисне банкрутство. Воно характеризує сплановане створення (збільшення) керівником підприємства або власником неплатоспроможності; спричинення цими особами економічного збитку підприємства в особистих інтересах або в інтересах інших осіб;
• фіктивне банкрутство. Воно характеризує завчасно нечесне об'явлення підприємством про свою неспроможність з метою неправдивого інформування кредиторів для отримання від них відстрочки (розстрочки) виконання своїх кредитних зобов'язань або знижки з суми кредитної заборгованості.
Методичні підходи до визначення ймовірності кризи на підприємстві
Методичні підходи до визначення ймовірності кризи на підприємстві запропоновані в багатьох зарубіжних дослідженнях. Найвідоміші серед них є дослідження професора Нью-Йоркського університету Е. Альтмана, в результаті яких він розробив модель прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.
Модель Альтмана - це емпірична формула, одержана на основі багатофакторного статистичного аналізу даних про збанкрутілі підприємства Америки. З її допомогою визначається показник 2, тобто "7-рахунок" на основі показників ліквідності, фінансової сталості, рентабельності і ринкової активності. Залежно від розрахованого показника 2 прогнозують ймовірність банкрутства підприємства за такою формулою:
де 2-показникфункції; а0- постійний параметр; Кщ - коефіцієнт покриття (ліквідності); Кфі - коефіцієнт фінансової залежності;
ап а, - параметри, які показують ступінь впливу коефіцієнта покриття і коефіцієнта фінансової залежності на ймовірність банкрутства.
В процесі обробки відповідного масиву статистичних даних було одержано таку кореляційну залежність:
Зупинимось на деякій інтерпретації цієї залежності.
Так, при 2 = 0 маємо рівняння дискримінантної межі. Для підприємств, у яких 2 = 0, ймовірність збанкрутувати дорівнює 50%. Якщо 2 < 0, то ймовірність банкрутства менша, ніж 50% і далі знижується по мірі зниження 2. Якщо 2 - 0, то ймовірність банкрутства більше 50% і зростає із зростанням 2.
Знаки параметрів а, і а2 пов'язані із характером впливу відповідних показників. Параметр аІ має знак "мінус", тому чим більший коефіцієнт покриття, тим менший показник 2 і тим менша ймовірність банкрутства підприємства. Параметр а, має знак "плюс", тому чим вищий коефіцієнт фінансової залежності, тим більше 2, і, значить, вища ймовірність банкрутства підприємства. Через те, що двофакторна модель не повністю описує фінансове становище підприємства, то розрахункові і фактичні показники можуть відрізнятися, мати певне відхилення.
Прогнозування банкрутства з допомогою двофакторної моделі, що включає коефіцієнти покриття і коефіцієнт фінансової залежності, не забезпечує високої точності, оскільки не враховує інші важливі показники: рентабельність, віддачу активів, ділову активність підприємства. Похибка прогнозу з допомогою цієї моделі оцінюється інтервалом 2 = ± 0,65. Якщо використовувати більше чинників, то прогноз буде точнішим.
У західній практиці для прогнозування банкрутства використовують багатофакторні моделі Е. Альтмана, зокрема, п'ятифакторну модель прогнозування банкрутства. На основі дослідження 33 збанкрутілих підприємства, показники яких порівнювались з аналогічними за розмірами в даній галузі, яким вдалося зберегти платоспроможність, будувалася модель. Для цього співставлялись 5 показників, які характеризували різні сторони фінансового становища підприємства, і за допомогою формули (16.3) оцінювались можливості банкрутства підприємства.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види банкрутства підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
