Амортизація — це процес перенесення вартості основних засобів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення.
Амортизаційні кошти надходять підприємству у складі виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг) і накопичуються для подальшого використання як джерела відтворення вартості основних засобів в амортизаційному фонді. Амортизаційний фонд накопичується підприємствами поступово і використовується для вкладень в основні засоби не відразу, а в міру накопичення коштів.
Відповідно до нового Податкового Кодексу об'єктами амортизації вважаються і, відповідно, підлягають амортизації:
• витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
• витрати на самостійне виготовлення основних засобів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;
• витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
• витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
• капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту;
• вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і тепло забезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.
Щорічну суму амортизаційних відрахувань визначають за допомогою річних норм амортизації.
Норма амортизації — це встановлений річний (квартальний) відсоток відшкодування вартості зношення частини основних засобів.
Норми амортизації, які застосовують на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних засобів.
Величину щоквартальних амортизаційних відрахувань визначають як суму добутків первісної вартості об'єктів основних засобів на відповідні норми амортизації. Річна норма амортизації об'єкта (групи) основних засобів залежить від вибраного підприємством методу амортизації та визначається за формулою:
де Г - термін корисного використання основних засобів, прийнятий на підприємстві
Розглянемо дещо детальніше змістовне наповнення існуючих методів нарахування амортизації основних засобів.
Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних засобів. При використанні цього методу вартість об'єкта основних засобів списується однаковими частками упродовж всього періоду його експлуатації. Сума амортизації визначається як добуток первісної балансової вартості та норми амортизації. Недоліки цього методу полягають у тому, що при його застосуванні не враховується моральний знос об'єкта, а також необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації основних засобів в порівнянні з першими.
Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року (або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації) та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється за такою формулою:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Амортизація як інструмент відтворення основних засобів та джерело формування фінансових ресурсів: поняття, методи нарахування“ на сторінці 1. Приємного читання.
