В Україні в умовах економічної нестабільності, відсутності системних ринкових перетворень, проблем неплатежів в процесі господарської діяльності підприємств, часто виникає криза, адже ринкова економіка висуває високі вимоги до діючих суб'єктів ринку і неминуче усуває нежиттєздатні елементи, звільняючи дорогу, тим самим, найефективнішим суб'єктам.
Чинники, що обумовлюють кризу підприємства, поділяються на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні).
До основних екзогенних чинників, які обумовлюють виникнення кризи, відносяться: зниження купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність господарського і податкового законодавства; нестабільність фінансового і валютного ринків; посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі; сезонні коливання попиту і пропозиції; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади і управління; політична нестабільність; конфлікти між засновниками (власниками).
До основних ендогенних чинників, які обумовлюють кризу, можна віднести: ^ низьку якість менеджменту;
низький рівень кваліфікації персоналу;
низький рівень маркетингу і втрату ринків збуту;
прорахунки в інвестиційній політиці;
дефіцит інновацій;
дефіцит фінансування:
недостатній контроль:
незадовільна робота служб, підрозділів підприємства.
Отже, менеджмент підприємств повинен розробляти і впроваджувати відповідні заходи щодо впливу обидвох видів чинників, що обумовлюють виникнення кризи.
Банкрутство підприємства як результат розвитку кризових явищ в його діяльності
Зазначимо, що згідно з 4.2 ст.209 Господарського кодексу України (ПС) банкрутством вважається нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури.
В цьому контексті в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказується, що під неплатоспроможністю слід розуміти настання встановленого строку сплатити грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. З наведеного визначення випливає, що банкрутство має економічний і юридичний аспекти.
З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю продовження суб'єктом господарювання своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Суб'єкт підприємницької діяльності має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань перед бюджетом, що коли їхні вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб'єкта - активів у ліквідаційній формі - не вистачить для їх задоволення.
Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що у суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають підтверджені документами майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку можуть призвести до ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності.
Фінансово-економічні передумови та наслідки виникнення банкрутства
До фінансово-економічних передумов виникнення ситуації банкрутства відносяться: У зниження прибутковості, наслідком чого є дефіцит власних оборотних коштів та виникнення тотальної заборгованості;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинники, що обумовлюють виникнення кризи“ на сторінці 1. Приємного читання.
