Оцінка рівня використання виробничих потужностей підприємств відіграє важливу роль у системі управління їх діяльністю. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників.
Як система показників загалом, так і окремі з них мають відповідати певним вимогам. Своєю чергою кожний з показників, який входить до тої чи іншої групи, маг строго призначення в системі аналізу і використовується для оцінки одного із напрямів використання виробничих потужностей. Розглянемо методи розрахунку і призначення кожного з показників, які входять до тієї чи іншої групи і системи в цілому.
Серед показників першої групи виділяється коефіцієнт використання проектної потужності (ПП), який характеризує рівень використання введено" в дію нової потужності з мстою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбачений проектом рівень. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом (у гри., т, шт.), до величини проектної потужності в аналогічних одиницях.
На основі отриманих за допомогою цього коефіцієнта відомостей можна оцінювати процес освоєння проектних потужностей, досягнуті техніко-економічні показники в межах нормативного строку, скорочення період)' введення в дію нових потужностей, тобто можна врахувати чинник часу при оцінюванні рівня використання нових потужностей.
Зовсім інше значення мас коефіцієнт використання виробничої потужності (ВП). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може відрізнятися від проектної. Своєю чергою виробнича потужність поділяється на певні види, кожен з яких мас різне значення при розв'язанні питань планування та організування виробництва. Рівень використання різних видів потужності необхідно розглядати окремо. Насамперед потрібно оцінити рівень використання прийнятої середньорічної і фактичної виробничої потужності. Цей коефіцієнт можна отримати шляхом ділення планового або фактичного обсягу валової, товарної, реалізованої або чистої продукції на значення потужності відповідного виду.
Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства мас аналіз рівня її використання, а також характеристика його окремих підрозділів. За результатами тихого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність підприємства, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими підрозділами. Рівень використання середньорозрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом величини потужності (Кн).
де В - випуск продукції (валової, товарної, реалізованої), гри., тонн, шт. Ми - розрахункова нормативна величина виробничої потужності, гри., тони, шт.
За коефіцієнтом використання того чи іншого виду потужності можна оцінити резерви поліпшення її використання, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства.
Багато підприємств з року в рік, практично, повністю використовують свої виробничі потужності з огляду на величину розрахованого коефіцієнта. Але досягнутий високий рівень цього коефіцієнта не завжди свідчить про її повне використання. Це пояснюється тим, що при визначенні виробничої потужності підприємство не завжди орієнтується на потужність провідних підрозділів. В таких випадках виробнича потужність занижується. В зв'язку з тим дати правильну оцінку раціональності використання технологічного устаткування, а також наявним резервам підвищення його завантаження неможливо.
Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати за допомогою групи показників, які характеризують рівень використання обладнання. До них належать два коефіцієнти (змінності роботи та завантаження обладнання) і показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання (Кзм) є ділення планової розрахункової або фактичної машиномісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну за такою формулою:
де ^ 77 - сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції, маш/год.;
С^— кількість одиниць встановленого обладнання;
Фл - дійсний фонд часу роботи обладнання в одну зміну, год.
На практиці часто доводиться визначати фактичну величину коефіцієнта змінності роботи обладнання, який характеризує ступінь фактичного використання обладнання. Для цього можна скористатися згаданою вище формулою, в якій використати фактичні дані.
У результаті порівняння планового або фактично досягнутого коефіцієнта змінності роботи обладнання, який обчислений за запропонованим методом, з оптимально можливим або нормативним можна оцінити резерви підвищення завантаження обладнання.
Для оцінки використання реального фонду роботи обладнання використовується коефіцієнт завантаження обладнання (ДГз). Він показує відношення сумарної машиномісткості до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або його підрозділів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники використання виробничої потужності підприємств“ на сторінці 1. Приємного читання.
