Відповідно до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у разі, якщо:
комітет кредиторів відхилив план санації і звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; упродовж шести місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника в господарський суд не подано план санації боржника;
якої суми, вирученої від продажу магма боржника як цілісного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі і мирова угода кредиторами не укладена;
за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
за результатами розгляду звіту керуючого санацією зборами кредиторів не прийняте жодне рішення або таке рішення не подано в господарський суд упродовж п'ятнадцяти днів з дня закінчення санації чи виникнення її дострокового припинення;
господарський суд відмовив у затвердженні звіту керуючого чи такий звіт не був поданий в установлений строк;
в установлені господарським судом строки (не більше шести місяців з дня прийняття господарським судам ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство) не проведені розрахунки з кредиторами.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців, проте цей строк може бути продовжений господарським судом на шість місяців.
З дня прийняття господарським судом постанови про оголошення боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, боржник юридично переходить у новий правовий статус -статус банкрутства. Цей правовий статус передбачає наступні положення:
• підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовленням продукції у разі можливості її продажу;
• строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів, повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;
• припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
• відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
• укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом;
• скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
• вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, яким може бути особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;
виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та фінанси підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальна характеристика процесу ліквідації збанкрутілого суб'єкта господарювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
