Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони

Екосистемологія

• 2) все повинно кудись діватися,

• 3) природа знає краще,

• 4) ніщо не дається задарма.

Можна було б перераховувати ще чимало законів, принципів і правил, які відображають загальну фундаментальну посутність екосистемології та взаємозалежність і взаємозумовленість структурно-функціональних перетворень в об'єктах досліджень цієї галузі знань. Проте, здається, що й наведений перелік є достатнім для того, щоби переконатися, що й за цією ознакою (наявності законів) екосистемологія має підстави на існування як окремий розділ екології, як наука про структурно-функціональну організацію екосистем, їх еволюцію, природну й антропогенну динаміку, суспільно-корисні властивості та можливості їх розумного використання для потреб людства.

Численні наукові праці, підручники і методичні посібники, весь викладений матеріал свідчать також про те, що екосистемологія має достатньо розвинений понятійний апарат, систему спеціальних термінів, невластивих іншим галузям знань. Поряд з чітко визначеними об'єктами, предметом, методиками і закономірностями існування цих об'єктів, це підтверджує її актуальність, оригінальність і самостійність. Її світоглядне значення відображене в численних фундаментальних і прикладних публікаціях (Вернадский, 1967, 1977; Риклефс, 1979; Рамад, 1981; Одум, 1986; Программа действий.., 1993; Голубець, 1982, 1997а, 19976).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОНЦЕПЦІЇ

  • Екосистемний рівень організації живого

  • Екосистемологія - фундаментальна галузь знань

  • Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони
  • Структура екосистемології та її місце в системі наук

  • Розділ 2. ОСНОВНІ СТУПЕНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМ

  • Консорційні екосистеми

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема - біосфера

  • Розділ 3. СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Енергетика

  • Продуктивність

  • Біотичний кругообіг

  • Саморегуляція, стійкість і стабільність

  • Міжекосистемні зв'язки

  • Розділ 4. ПРИРОДНА ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ

  • Природна динаміка

  • Еволюція екосистем

  • Розділ 5. АНТРОПОГЕННИЙ ФАКТОР ТА АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА

  • Антропогенна трансформація екосистем

  • Сільськогосподарське освоєння та агроекосистеми

  • Урбанізація та урбоекосистеми

  • Водні екосистеми

  • Людина й біосфера

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ КЕРУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічний потенціал

  • Засади керування

  • Питання сталого розвитку

  • ПІСЛЯМОВА