Рис. 6.4. Схема структури комплексного глобального моніторингу стану довкілля.
Особливе місце в системі комплексного моніторингу займають фоновий і науковий його різновиди. Фоновий моніторинг здійснюється переважно в межах заповідної території на значній відстані від джерел антропогенного забруднення з метою порівняльної оцінки змін у довкіллі під впливом виробничої діяльності. Науковий моніторинг - це особлива категорія постійного стеження за об'єктами будь-якого походження і величини: природними, штучними, технічними, демографічними тощо, за явищами і процесами для одержання вірогідної інформації в науково-дослідних цілях. З останньої можна вибрати показники, важливі для обґрунтування практичних заходів.
Центр наукового аналізу, моделювання, прогнозування і підготовки управлінських рішень - це високо комп'ютеризована, технічно оснащена і забезпечена висококваліфікованими кадрами екологів, технологів, економістів, соціологів, програмістів та інших, необхідних у конкретних випадках фахівців, науково-виробнича установа. Її завдання - аналіз зібраної інформації, моделювання і прогнозування різноманітних ( потрібних для ефективного керування) екологічних, соціально-економічних та інших геосоціосистемних процесів й опрацювання обґрунтованих управлінських заходів, а також накопичення, зберігання і передавання інформації всіма необхідними каналами ієрархічної структури національного моніторингу.
Центр наукової експертизи - це колектив найвищої кваліфікації науковців, виробничників та менеджерів, досконалих знавців народногосподарських проблем керованої системи (району, області, держави, галузі тощо), здатних об'єктивно й різнопланово оцінити запропоновані Центром наукового аналізу управлінські пропозиції, за потреби (за узгодженням з останнім) під коригувати їх і запропонувати керівному органові (регуляторові) для практичної реалізації.
Дуже важливими є питання вибору показників, збирання яких буде здійснюватися на кожній станції (пункті, полігоні) моніторингу, методика їх узагальнення (генералізації) на рівні локальних, регіональних, галузевих і загальнодержавних центрів моніторингу і, зрештою, відповідність генералізованих на рівні Національного центру моніторингу (НЦМ) показників міжнародним стандартам моніторингової інформації, прийнятність їх у Міжнародному центрі моніторингу (МНЦ, рис. 6.3).
Зрозуміло, що для керування соціосферними процесами потрібно, передовсім, створити міжнародні органи обґрунтування планетної системи (соціосфери найближчого і дальшого майбутнього) та коригування її параметрів у разі виникнення для цього об'єктивних причин.
Світова практика вже накопичила певний досвід розв'язання глобальних проблем. Над ними працює ряд відомих міжнародних структур: Організація Північного Атлантичного договору, Організація солідарності країн Азії та Африки, Організація економічного співробітництва і розвитку, Рада Європи, Європейський Союз, Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародний союз охорони природи і розвитку, Міжнародний астрономічний союз і багато інших. Найвагоміше значення в регулюванні міждержавних відносин і виконання глобальних програм має Організація Об'єднаних Націй. Вона створена півсторіччя тому для підтримання миру і безпеки, міжнародного співробітництва з питань економіки, культури, науки, освіти, прав людини. Її структурні підрозділи - Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Міжнародний суд, ЮНЕСКО, МАГАТЕ та інші спричинися до вирішення численних глобальних і регіональних проблем економічного, соціального, політичного, гуманітарного, наукового та освітнього характеру. До них належать Міжнародна Біологічна Програма, програма “Людина і біосфера, подолання голоду і міжетнічних конфліктів в африканських країнах, розв'язання іраксько-кувейтського конфлікту, припинення громадянської війни в колишній Югославії, зменшення техногенного забруднення атмосфери та світового океану й антропогенного руйнування озонового шару, Програма дій на XXI сторіччя та багато інших.
Міжнародним органом керування структурно-функціональними параметрами геосоціосистем міг би бути Міжнародний центр управління глобальними процесами при Організації Об'єднаних Націй (МЦУГП ООН). У його складі могли б функціонувати спеціалізовані комісії з питань демографії і стану здоров'я, стану довкілля та екобезпеки, економіки і ресурсів, науки, освіти і культури, міжнародних конфліктів тощо, які тісно співпрацювали б з іншими структурами й організаціями ООН. Вони повинні б мати постійний інформаційний зв'язок з національними центрами управління - органами державної влади, бути основним споживачем моніторингової інформації і кінцевою інстанцією прийняття глобальних управлінських рішень. Певно, потрібна окрема структура МЦГУП ООН для постійного стеження за станом плівки життя (рослинним і тваринним світом, ґрунтовим покривом, біорізноманіття, планктонною плівкою), її функціональними показниками і сталим розвитком та для прийняття управлінських рішень у цій сфері господарської діяльності.
Особливо складним і відповідальним завданням є проектування глобальних еталонних (гіпотетичних) геосоціосистем. В них мусять бути відображені природна (геолого-геоморфологічна, кліматична, агроґрунтова, біогеоценотичні, історико-генетична), демографічна, культурно-освітня та інша специфіки територій, суспільно-політичний устрій й тенденції соціально-економічного розвитку, в тому числі експлуатації природних ресурсів і змін довкілля. У цих системах мають бути також враховані напрями й величини міждержавного і внутрішньодержавного речовинно-енергетичного обміну та їх вплив на економічну й екологічну ситуацію, міграції населення та інші процеси. Загалом, згадані еталонні системи повинні являти собою просторову мозаїку і функціональне поєднання національних і регіональних еталонних геосоціосистем, а глобальна стратегія сталого розвитку, окрім, загальнолюдських і загально планетних емерджентних ознак, мала б враховувати національні та регіональні особливості й потреби цього розвитку. Іншими словами, еталонні системи соціосфери повинні б бути наслідком тісної співпраці Міжнародного і Національних центрів моніторингу і Міжнародного і Національних центрів управління геосоціосистемними процесами. Лише за таких умов можна чекати успіху в реалізації шляхетної й розумної мети, визначеної “Порядком денним на XXI сторіччя. І якою складною й недосяжною не видавалася б ідея керування глобальними геосоціосистемними процесами, альтернативи, на нашу думку, немає. Адже, якщо людство створило соціосфера, якщо воно стало визначальним чинником руйнування основної її підсистеми - біосфери - середовища природного існування людей і якщо регулятором цих процесів мусить стати людський інтелект, то саме він повинен знайти розумне вирішення цієї складної проблеми.
Питання сталого розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засади керування“ на сторінці 2. Приємного читання.
