Водні екосистеми

Екосистемологія

Найменш продуктивною є океанічна область (рис.5.9), оскільки в евфотичній зоні відкритого океану дуже низька концентрація біогенів. Порівняно з прибережними водами - це пустеля. Для виживання в цих важких трофічних умовах глибоководні риби мають різноманітні пристосування - величезні роти, які дають змогу захоплювати більшу за розмірами поживу, ніж сам хижак, фосфоресцентні органи для заманювання здобичі тощо.

Зональність світового океану за показником продуктивності фітопланктону (за Одумом, 1986).

Рис. 5.9. Зональність світового океану за показником продуктивності фітопланктону (за Одумом, 1986).

Життя морських систем зосереджене біля берега - в шельфовій зоні. Вона багата на планктон і бентос, збагачена меропланктоном - личинками пелагічних донних організмів (крабів, молюсків, червів), на мілководдях - багаті зарості донної рослинності. У ній, або поблизу неї поширені майже всі промислові риби, а на нерест заходять майже всі риби океанічної області (Одум, 1975; 1986). Шельфова зона разом з літоральною, лиманами, естуаріями та анвелінговими областями належить до прибережних згущень життя, за В.І.Вернадським. На решті просторів Світового океану (окрім сарганових згущень) - життя розсіяне. У донній плівці абісалі воно в тисячі разів бідніше, ніж у планктонній плівці (Зенкевич, 1970). З розвитком цивілізації шельфова зона стає чимраз біднішою через надмірне виловлювання риби та інтенсивну заготівлю інших морських продуктів, а також забруднення. В середині XX ст. забруднення гідросфери переросло в глобальну проблему (Рамад, 1981). Основними джерелами забруднення є енергетичні та промислові підприємства, автомобільний транспорт, сільське господарство, комунальне господарство, нафтодобувна промисловість, танкерний транспорт нафти тощо.

Особливості забруднення водного середовища і деградації водних екосистем полягають у тому, що різноманітні тверді забруднювачі розчиняються у воді, або в завислому стані переносяться на величезні відстані від джерела забруднення, впливаючи на живі істоти всіх ступенів організації в прісноводних, прибережних і навіть пелагіаль них зонах. На відміну від атмосфери, в якій, незважаючи на рівні забруднення, вміст кисню, як правило, залишається незмінним, у воді його концентрація незначна і вона різко змінюється залежно від характеру і ступеня забруднення води, її температури і циркуляції. Поряд з цим, температура води є постійнішою, ніж повітря, через що водні організми є переважно стенотермними, а коливання температури водного середовища поза нормальні природні межі стає причиною деструкції водних біогеоценозів (Рамад, 1981; Константинов, 1986; Національна доповідь.., 1994). Специфіка забруднення морських екосистем полягає ще п у тому, що до них потрапляють шкідливі речовини, викинені в атмосферу наземними промисловими підприємствами. Вони осідають на водну поверхню, або вимиваються з атмосфери краплями дощової води. Проте, найбільше брудів потрапляє в море з річковим стоком. Він перевищує п-10і" т щорічно (Ковда, 1975). Найбільш розповсюдженими і шкідливими забруднювачами є свинець, ртуть, мідь, цинк, хром, нікель, кадмій, нітрати, фосфати, вуглеводні, пестициди і радіонукліди. Подальше забруднення морських екосистем отруйними, синтетичними хімічними речовинами, вуглеводнями, свинцем, ртуттю, нітратами і фосфатами загострюватиме низку складних екологічних проблем. Воно зумовить зубожіння їх біорізноманітності, зменшення продуктивності, порушення газообміну між гідросферою та атмосферою, водного іі теплового режимів біосфери.

Ріст населення земної кулі (за Gore, 1992).

Рис. 5.10. Ріст населення земної кулі (за Gore, 1992).

Чисельність людської популяції тривалий час практично не змінювалася. Поступове її збільшення було зумовлене землеробською революцією кілька тисяч років тому. Значне збільшення почалося під час промислової революції. У наш вік темпи приросту населення різко зросли. Що десять років воно збільшується на мільярд. На початку 1992 р. досягало 5,5 млрд, у 2032 р. може становити 9 млрд.

Таблиця 5.7.

Етапи антропогенної трансформації біосфери

ЕтапВік етапуХарактерні ріки
V · Космічнийпочаток 21 сторіччякінецьРозумне управління екологічними і соціально-економічним и процесам и
IV50-ті рокипочатокАктивне використання
Глобальний20 сторіччя21 сторіччяресурсі в та опустелення плівки життя, забруднення довкілля
IIIкінець 18 ст.50-ті рокиІнтенсивна перебудова
Океанічний20 сторіччяструктури плівки життя, нищення природних і творення штучних екосистем забруднення гідросфери
II2-4 тисячоліття |кінець 18 ст.Активний вплив на
Материковийдо н.е.структуру популяцій рослин і тварин та на біогеоценотичний покрив суші
І40-50 тис.2-4 тисячоліттяПервісний вплив на
Ініціальнийроків до н.е.до н.е.чисельність популяцій
рослин і тварин

Наступний розділ:

Людина й біосфера

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водні екосистеми“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА КОНЦЕПЦІЇ

  • Екосистемний рівень організації живого

  • Екосистемологія - фундаментальна галузь знань

  • Екосистемологія: об'єкт, предмет, методи і закони

  • Структура екосистемології та її місце в системі наук

  • Розділ 2. ОСНОВНІ СТУПЕНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМ

  • Консорційні екосистеми

  • Парцелярні екосистеми

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Ландшафтні екосистеми

  • Провінційні екосистеми

  • Біомні екосистеми

  • Субстратні екосистеми

  • Глобальна екосистема - біосфера

  • Розділ 3. СТРУКТУРНІ Й ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ

  • Біогеоценозні екосистеми

  • Енергетика

  • Продуктивність

  • Біотичний кругообіг

  • Саморегуляція, стійкість і стабільність

  • Міжекосистемні зв'язки

  • Розділ 4. ПРИРОДНА ДИНАМІКА ТА ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ

  • Природна динаміка

  • Еволюція екосистем

  • Розділ 5. АНТРОПОГЕННИЙ ФАКТОР ТА АНТРОПОГЕННА ДИНАМІКА

  • Антропогенна трансформація екосистем

  • Сільськогосподарське освоєння та агроекосистеми

  • Урбанізація та урбоекосистеми

  • Водні екосистеми
  • Людина й біосфера

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ КЕРУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

  • Екологічний потенціал

  • Засади керування

  • Питання сталого розвитку

  • ПІСЛЯМОВА