Урбаністичні екосистеми характеризуються надходженням деякої кількості техногенного тепла. У малому місті (Старий Самбір) - його частка незначна і не впливає на тепловий баланс. У Львові вона становить 10,8% від сумарної радіації, що надходить до міста. Тепло радіаційного балансу і тепло, виділене містом, витрачається головним чином на нагрівання повітря. Внаслідок цього влітку за ясної погоди в центральній частині міста температура повітря на І-І,5°С вища, ніж на периферії. За теплої погоди на неозеленених ділянках міської забудови температура повітря на 3-5°С вища, порівняно з великими зеленими масивами (Раунер, Чернавская, 1978; Кучерявий, 1999).
Ще більші зміни спричиняє урбанізація у водному балансі місцевості. Так, з території Старого Самбора площею 448 га, 31,3% якої знаходиться під будинками, 50,2% - під зеленими насадженнями і присадибними ділянками, 13,6% - під дорогами, майданами, вулицями з твердим покриттям і 4,9% займають водойми, стікає 39,1% опадів (табл.5.5). Крім цього, у Дністер з міста стікає 10,6*105 м куб. води, що надходить до нього водогонами (10,9*105 м куб.) та з колодязів (0,2* 105 м куб.). Чи, загалом, поверхневим і каналізаційним стоком у ріку скидається 57% набутої води.
Таблиця 5.5.
Особливості водного режиму природних водозборів і міських територій, над рискою - 10' м3 під рискою - %.
| Верхів'я басейну Пруту | ||||||
| 1 | 4830 | 63.9 | 5.0 | 16.4 | 22.1 | 36,8 |
| 100,0 | 7,8 | 25,8 | 34,6 | 57,6 | ||
| 2 | 23100 | 216.3 | 31.0 | 57.6 | 126,2 | 59.0 |
| 100,0 | 14,3 | 26,7 | 58,4 | 27,3 | ||
| м. Старий Самбір (верхів'я басейну Дністра) | ||||||
| 3 | 448 | 3.4 | 1.3 | 0.6 | 1.4 | 0.6 |
| 100,0 | 39,1 | 17,4 | 42,4 | 18.5 | ||
| м. Львів (верхів'я басейну р. Полтви) | ||||||
| 4 | 10572 | 84.4 | 42.2 | 12.1 | 32.7 | 9.5 |
| 100,0_ | 50,0 | 14,3 | 38,7 | 11,3 | ||
*) 1 - під витоку до хутора Завосли.
• від с. Кременці до м. Яремча,
• в межах м. Старого Самбора,
• в межах м Львова.
На території Львова (10572 га, з яких зелені насадження займають 31,6° о, промислові підприємства - 6,8, житлова забудова - 32,4, дороги - З 5,9, складі! і бази комунальних, транспортних, будівельних і науково-виробничих об'єднань - 10,3, резервні селігебні зони - 3,0%) теперішній діяльний покрив затримує 14,3% опадів, сумарне випаровування становить 38,7%, внутрішньо ґрунтовий стік - 11,3%, а поверхневий - 50%. Але для потреб міста водогонами за рік подасться 145,8*106 м куб. води, або 95,4% від загальних потреб. Решта (4,6° о) постачається з місцевих колодязів. 85,8% цієї води, забрудненої промисловими і побутовими відходами, скидається в Полтаву, внаслідок чого її річний стік збільшується в 2,8 раза, а забруднювальний вплив поширюється на значні відстані.
Розрахунки показують, що коефіцієнт стоку з асфальтованої поверхні, обмеженої кам'яним бордюром, дорівнює 0,9, решта опадів (10%) втрачається на змочування поверхні та випаровування. Влітку на площах з асфальтним покриттям у поверхневий стік перетворюються опади понад 1 мм. На ущільнених без твердого покриття територіях забудов стікання починається за суми опадів понад 5 мм. У зелених насадженнях швидкість фільтрації становить 4-5, а на утрамбованих ділянках до І мм хв*1.
Хоча показник продуктивності зелених насаджень і запасу в них фітомаси не є визначальним для характеристики міської екосистеми, все ж його можна використати під час оцінки їх захисних і середовищетвірних властивостей. Загальний запас фітомаси залежно від категорії зелених насаджень у Львові знаходиться в межах від 36 (внутрішньоквартальне озеленення) до 252 тта1 (у парках і лісопарках) в абсолютно сухому стані. їх річна продуктивність - 2,5-9,4 т га1. У Старому Самборі ці показники ще нижчі.
У своєму первинному стані рослинний покрив верхів'я басейну Дністра в середньому продукував 11,5 т га1 фітомаси і 16,1 т га1 кисню. За сучасної структури вгідь і теперішньої їх продуктивності кожний гектар цієї території не додає 3,4 т фітомаси і 4,8 т кисню. В урбаністичних системах ці показники в 6-7 разів менші, порівняно з природним рослинним покривом. Таким чином, не лише антропогенні зміни структури лісових екосистем і переведення лісових площ у лучні й аграрні, але й урбанізація належать до важливих чинників антропогенної трансформації біогеоценотичного покриву.
Урбанізація супроводжується витісненням із зелених насаджень аборигенних видів дерев і заміною їх посухо- і газостійкими екзотами, а у внутрішньоквартальних насадженнях також плодовими (кленом американським, каштаном кінським, липою серцелистою, яблунею, вишнею, сливою, грушею тощо). Деревні фітоценози мають велику контактну поверхню (у парках і лісопарках Львова - до 161 тис.мЧа'1, з яких на листя припадає 90%) і виконують значну фотосинтетичну роботу, перерозподіляють тепло, атмосферну вологу, затримують емісії, аерозолі, пил, є осередками збереження багатьох спонтанних видів тварин.
Міське середовище відбивається на видовому складі й трофічній структурі тваринних комплексів. Із збільшенням величини населених пунктів у них зростає чисельність синантропних птахів. Вона зумовлена великою кількістю гніздо придатних місць у господарських і житлових будівлях, багатшими кормовими ресурсами антропогенного походження, меншим пресом хижаків, ніж у природних екосистемах. У містах також менша частка комахоїдних, зате значно більше зерноїдних форм (Башта, 2000).
Витоптування, ущільнення ґрунту в парках і скверах призводить до випадання цілих трофічних груп, збіднення видової різноманітності та чисельності мікроаргропод і мезофауни. У природних парках і лісопарках ґрунтові деструкційні комплекси залишаються майже такими, як у природних позаміських лісових екосистемах. Різко відмінні за біотичними показниками насипні й перемішані ґрунти, характерні для більшості внутрішьоквартальних озеленень. Вони вирізняються меншим вмістом гумусу, слабо кислою і лужною реакцією (р Н водне - 6,4-8,0), високим вмістом рухомих форм фосфору, азоту, карбонатів і важких металів (габл.5.6). У таких ґрунтах Львова виявлене достовірне зростання активності інвертази, уреази, каталази і зниження активності пероксидази й поліфенолоксидази, порівняно із зональним типом ґрунту.
Поряд з глибокою деградацією природного біогеоценотичного покриву, урбанізація зумовлює потужний розвиток міжекосистемного речовинно-енергетичного обміну, а також постійного внутрішнього обміну між соціально-економічним та екологічним (урбоекосистемою) блоками міської геосоціосистеми. Вже на перших етапах формування міських осередків у верхів'ї басейну Пруту до них починає надходити природний газ, велика кількість деревини для опалювання, пальне та мастильні матеріали для автотранспорту, борошно та продукти харчування. Це призводить до локального забруднення атмосферного повітря, ґрунту і водних екосистем. Сформоване місто в екологічному плані можна прирівняти до величезної карстової лійки поверхневого вилуговування, до якої з навколишньої території стікає велика кількість різноманітних природних ресурсів. У ній ці ресурси використовуються, а відходи різноманітними засобами (природними і штучними) викидаються до внутрішніх або сусідніх природних чи штучних приймачів.
Дуже цікавою є ситуація, пов'язана з кисневою функцією рослинного покриву. Як показали розрахунки, в такому місті, як Львів, цей покрив продукує щорічно близько 27 тис.т кисню. Його витрати, пов'язані зі спалюванням пального, газу та інших речовин, перевищують 5,5 млн.т, тобто міська геосоціосистема забезпечує себе цим елементом лише на 0,5%. Таким чином, місто можна характеризувати як кисневе провалля в приземному шарі атмосфери, а його озеленення - як один з особливо важливих чинників поліпшення довкілля. До цієї категорії чинників належать також охорона атмосферного повітря від задимлення та забруднення автомобільним транспортом, очищення міста від побутових і промислових відходів, зменшення в цих відходах кормової продукції для синантропних видів тварин, яка є визначальним фактором впливу на їх чисельність, унормування умов утримання домашніх і свійських тварин тощо. Іншими словами, на порядку денному стоїть питання розумного керування соціально-економічними, екологічними, демографічними, технологічними та іншими процесами в цих дуже складних геосоціальних системах.
1* - лісопарк Брюховичі " (контроль), 2 - парки Львова, 3 - вулиці Львова. 4 - сквер заводу “Автонавантажувач.
Водні екосистеми
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екосистемологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Урбанізація та урбоекосистеми“ на сторінці 2. Приємного читання.
