СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

РІВНОВАГА ПРИРОДНА – первинна екологічна рівновага природної системи, що склалася на основі балансу незмінених або мало змінених людиною компонентів середовища й природних процесів. Одна з найхарактерніших рис живих систем.

РІВНОВАГА ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННА – вторинна екологічна рівновага, що утворюється на основі балансу зміщених людиною компонентів середовища й природних процесів.

РОСЛИНИ – одна із двох основних груп світу живих організмів на Землі, одне із царств живої природи. Р. властиві прикріпленість до субстрату з допомогою кореневої системи або ризоїдів, осмотичний спосіб поглинання води і деяких розчинених в ній речовин, розселення з допомогою зачатків (насіння, спори), ріст протягом життя, своєрідність циклів і спосіб закладки органів, наявність в клітинах специфічних органел (пластид, вакуолів), формування на їх поверхні відносно жорсткої оболонки, яка складається головним чином з целюлози. В живих клітинах більшості Р. містяться зелені (хлорофіли) і жовті (каротиноїди) пластидні пігменти, за допомогою яких здійснюється фотосинтез в результаті поглинання світлової енергії і перетворення її в енергію хімічних зв'язків створюваних органічних речовин. За рахунок цієї енергії зелені Р., поглинаючи із навколишнього середовища воду, мінеральні речовини і вуглекислий газ, виробляють первинний синтез складних органічних речовин, в зв'язку з чим відносяться до групи автотрофів і є в біосфері первинними продуцентами. В процесі фотосинтезу Р. виділяють вільний кисень, який використовується при диханні тваринами і самими Р., в той же час вуглекислий газ, що виділяється в процесі дихання, робить можливим фотосинтез. Відносна сталість в атмосфері кисню і вуглекислого газу обумовлена безперервністю і взаємопов'язаністю процесів створення органічних речовин і їх руйнування при диханні, бродінні, гнитті. Збалансованість цих процесів виникла в результаті тривалої сумісної еволюції Р. і тварин. Накопичення вільного кисню призвело до появи кисневого дихання, властивого більшості нині живучих організмів – аеробів. Завдяки кисневому диханню зросли – енергія життєвих процесів і швидкість нагромадження біомаси організмів. Наявність вільного кисню прискорила процеси хімічного вивітрювання гірських порід і накопичення у верхніх шарах земної кори мінеральних сполук, необхідних для кореневого живлення Р., поліпшило майбутню екологічну обстановку в біосфері. При цьому Р. здійснюють безперервний колообіг не тільки кисню і вуглекислого газу, але й мінеральних речовин, які активно поглинаються з грунту і включаються до складу тіла Р. Відмираючі Р. і трупи тварин руйнуються гетеротрофними (грибами, бактеріями) і зазнають мінералізації. Природний рослинний покрив відіграє першочергову, регулюючу роль у загальному газообміні і водному балансі Землі. Він захищає від буйнівної ерозії грунт, збагачує його елементами живлення, створює харчову і енергетичну базу для всього живого на планеті, підтримуючи функціонування біосфери на Землі. Поряд з цим існування людства цілком залежить від використання ним як природного рослинного покриву, так і продуктів землеробства та рослинництва.

РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) Землі або окремих її регіонів. Характеризується видовим складом, певним їх спів відношенням та екологічними зв'язками. Відіграє важливу роль як компонент біосфери в первинному синтезі органічної речовини та в колообігу речовин в екосистемах.

РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, зустрічається в кількох зонах. Напр., рослинність заплавних лук, боліт, пісків і т.д.

РОСЛИННІСТЬ АНТРОПОГЕННА – 1) рослинність, створена людиною; 2) фітоценози, які виникли під впливом господарської діяльності людини.

С

САМООЧИЩЕННЯ – сукупність природних процесів знешкодження забрудників, що потрапляють у природне середовище або в організми.

САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – сукупність взаємопов'язаних процесів, що призводять у природних умовах до відновлення первісного стану водойми. Механізми С.п.в. поділяються на фізичний, хімічний та біологічний. У С.п.в. беруть участь усі гідробіонти, але головну роль відіграють бактерії, потім гриби, найпростіші, водорості. Вони залучають забруднювальні речовини до обмінних процесів, руйнують або переводять в інші, не токсичні форми сполук.

САМООЧИЩЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – здатність природного середовища руйнувати, переробляти або переводити в індиферентний стан забруднювальні компоненти техногенного і побутового походження, що потрапляють у нього.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ – автоматичне підтримання сталого стану в біологічних системах; здатність природних систем до відновлення внутрішніх властивостей будь-якого природного або антропогенного впливу. Базується на принципі зворотного зв'язку окремих підсистем і екологічних компонентів, що складають природну систему.

САНІТАРНА ОХОРОНА ВОДОЙМ – система законодавчих, організаційних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню джерел питного водокористування.

САНІТАРНА ОХОРОНА ҐРУНТІВ – система законодавчих, організаційних і санітарно-технічних заходів, спрямованих на запобігання забрудненню грунту стічними водами, промисловими і побутовими, а також твердими відходами.

САНІТАРНА ОХОРОНА ТЕРИТОРІЇ – комплекс адміністративних і санітарно-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання занесенню в країну і поширенню карантинних та деяких інших інфекційних захворювань людини і тварин (чума, холера, віспа і т.д.).

САПРОБІОНТИ – організми, що існують у водах, забруднених органічними речовинами. Завдяки мінералізації органічних речовин відіграють велику роль у самоочищенні води.

САПРОБНІСТЬ – 1) комплекс фізіолого-біохімічних властивостей організму, що зумовлює його здатність існувати у водах, забруднених органічними речовинами; 2) забруднення води органічними речовинами. Встановлюється за видовим і кількісним складом сапробіонтів.

СВІТОГЛЯД ЕКОЛОГІЧНИЙ – глибоке усвідомлення життєвої необхідності збереження загального для всього людства середовища життя. Складова частина екологічної культури.

СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність зовнішніх умов, у яких існують організми та їхні угруповання. Окремі елементи С. – фактори екологічні – поділяються на абіотичні, біотичні та антропогенні фактори. Взаємодія організму із С, тобто їхня єдність, має історичний характер і забезпечує колообіг речовин на Землі.

СЕРЕДОВИЩЕ АБІОТИЧНЕ – всі сили і явища неживої природи, які створюють умови життя рослинних і тваринних організмів, впливаючи на них прямо або опосередковано. До С.а. відносяться і такі елементи неорганічної природи, як материнська порода грунту, хімічний склад і вологість останньої, сонячне світло, теплота, вода і її хімічний склад, повітря, його склад і вологість, барометричний і водний тиск, природний і радіаційний фон та ін.

СЕРЕДОВИЩЕ АЕРОБНЕ – місце існування, яке характеризується наявністю вільного кисню, що забезпечує протікання окиснювальних процесів як в організмі, так і в середовищі. С.а. властиве аеробам, які представлені абсолютною більшістю живих організмів – багатьма мікроорганізмами, зеленими рослинами, безхребетними і хребетними тваринами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 38. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ