СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – статевовіковий, генетичний, фенотипічний (за індивідуально набутою зовнішністю) та інший склад популяції. Різке порушення С.п. може призвести до поступової її деградації, наприклад, надмірний вилов статевозрілих особин може сповільнити або навіть зупинити розмноження популяції риб.
СТРУКТУРА ФІТОЦЕНОЗУ – поділ рослинного угруповання головним чином на горизонтальні і вертикальні підрозділи – шари, яруси.
СУБЛІТОРАЛЬ – мілководна прибережна зона для океанів і морів від нульового рівня води до нижньої межі поширення донних фотосинтезуючих рослин.
СУБСТРАТ – опорний екологічний компонент, а в ряді випадків одночасно поживне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми.
СУКЦЕСІЯ – послідовна зміна, біоценозів, яка переважно виникає на одній і тій же території в результаті впливу природних факторів (в т.ч. внутрішніх протиріч розвитку самих біоценозів) або на перелогах через луки, чагарники, листяний ліс, мішаний ліс. Розрізняють багато форм С.
СУКЦЕСІЯ АНТРОПОГЕННА – сукцесія, викликана господарською діяльністю людини, її прямим або непрямим впливом на екосистему (вирубування лісу, загазованість атмосфери і т.д.).
СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – зміна угруповань на ділянках, де рослинний покрив був порушений або знищений не повністю (напр., в результаті пожежі, посухи, ерозії та ін.).
СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – послідовна зміна одного біоценозу іншим в певному районі.
СУМІСНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність двох або кількох популяцій різних видів існувати в межах дуже близьких екологічних ніш.
СУХОВІЙ – сухий гарячий вітер, зона дії якого характеризується низькою відносною вологістю (температурою повітря +25°С і більше).
Т
ТВАРИННИЙ СВІТ – тваринне населення земної кулі – історично сформована сукупність особин одного або багатьох видів тварин у межах якоїсь території (акваторії). Характеризується видовим складом (фауна) й чисельністю особин.
ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ БІОГЕОЦЕНОЗІВ – характер змін кількості довгохвильової сонячної радіації, що надходить до біогеоценозів, закономірна зміна теплообміну і температури їх протягом доби, вегетаційного періоду, року чи ряду років.
ТЕМПЕРАТУРА – 1) фізична величина, яка характеризує тепловий стан тіла або системи; 2) один із важливих абіотичних факторів довкілля, який прямо або опосередковано впливає на живі організми. В залежності від характеру теплообміну з довкіллям тварини поділяються на дві еколого-фізіологічні групи – гомойотермні і пойкілотермні. Для багатьох організмів Т. є лімітуючим фактором.
ТЕМПЕРАТУРА АКТИВНА – температура повітря, яка перевищує мінімум, необхідний для проходження даної фази розвитку с/г культур чи для всього періоду їх вегетації.
ТЕМПЕРАТУРА ЛЕТАЛЬНА – температура, при якій гине живий організм.
ТЕМПЕРАТУРНИЙ МАКСИМУМ - верхня межа толерантності організму до температурного фактора.
ТЕМПЕРАТУРНИЙ ОПТИМУМ – нижня межа толерантності організму до температурного фактора.
ТЕПЛОВИЙ РЕЖИМ – кількісні показники динаміки температурного фактора, які мають першочергове значення для життєдіяльності організмів. Т.р. визначається широтою місцевості, висотою над рівнем моря і порою року.
ТЕРИТОРІЯ – частина поверхні суші (з присутніми їй природними і антропогенними властивостями та утвореннями). Характеризується протяжністю (площею), особливостями географічного положення, ресурсного потенціалу для людини і т.д.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 41. Приємного читання.
