Оцінка впливу на навколишнє середовище
Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення в Україні має відповідати положенням законодавства, регіональних і місцевих правил забудови, а також вимогам нормативів і нормативних документів. Проектні й вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (договір – основний організаційно-правовий документ, який регламентує взаємовідносини між замовником та проектувальником), укладених між замовниками (замовник – інвестор або інша юридична (фізична) особа, яка за дорученням інвестора видає замовлення на виконання проектно-вишукувальних робіт і на будівництво об'єкта, укладає договори (контракти), контролює хід будівництва, здійснює технічний нагляд, приймає закінчені роботи, проводить розрахунки та здає об'єкт в експлуатацію) і проектувальниками.
Проектування об'єктів здійснюється на підставі архітектурно- планувального завдання, технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта, завдання на проектування й інших необхідних даних. Завдання на проектування включає вимоги щодо розроблення тому (розділу) "Оцінка впливів на навколишнє середовище", вимоги з енергозбереження й енергоефективності, дані про новітні технології тощо. Для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію – робочий проект (РП); у дві стадії – для об'єктів цивільного призначення – ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробничого призначення – техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох – робоча документація (Р). Для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: проект (П) та Р. Для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: для об'єктів цивільного призначення – ЕП, а для об'єктів виробничого призначення – техніко-економічне обгрунтування (ТЕО), проект і робоча документація. Ескізний проект розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних і функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення. ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального обгрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта. ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення. При підготовці ТЕО (ТЕР) повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища. Матеріали ОВНС, оформлені у вигляді тому (розділу) документації, є обов'язковою частиною ТЕО (ТЕР). ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання. ТЕО після погодження і схвалення (при тристадійному проектуванні) або ТЕР після затвердження (при двостадійному проектуванні) за встановленим порядком є підставою для розробки наступної стадії проектування. Проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин – затверджувальної й робочих креслень. Затверджувальна частина складається з пояснювальної записки, до складу якої входять матеріали ОВНС. Проектна документація (ЕП, ТЕО, ТЕР, Π, РП) затверджується за наявності позитивного комплексного висновку державної експертизи (проводиться службами Укрінвестекспертизи як відповідальним виконавцем із залученням представників органів державного нагляду з питань екології, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, охорони праці й енергозбереження). В документі про затвердження (наказ, розпорядження або рішення) наводяться основні дані й техніко-економічні показники.
Відповідальні за виконання ОВНС планової господарської діяльності в Україні є розробники ТЕО конкретного проекту. Проектанти готують передбачену природоохоронним законодавством документацію, яка потім оцінюється членами експертної комісії ДЕЕ з погляду достовірності, повноти, відповідності нормам природокористування і достатності запропонованих технічних систем екологічної безпеки. До складу ТЕО як самостійний входить том (розділ) "Оцінка впливу на навколишнє середовище", який містить характеристику сучасного стану довкілля, перелік джерел впливів, їхній вплив на довкілля і населення, прогноз можливих наслідків впливу на довкілля, соціально-економічні й медико-гігієнічні умови, а також опис додаткових заходів, що знижують негативні наслідки впливів на різних етапах інвестиційного циклу. Окреме завдання представляє облік висхідного забруднення, складання й аналіз програми моніторингу для всіх етапів господарської діяльності – будівництва, пусконаладки, експлуатації аж до ліквідації й наступної реабілітації. При проектуванні одночасно повинні виконуватися умови підтримки економічної стабільності, соціальної справедливості й екологічної безпеки. Прогнозтичні моделі розвитку територіальних утворень у найближчому і віддаленому майбутньому дозволяють формалізувати цілі розвитку суспільства й віддати перевагу тим стратегіям, які забезпечують поетапне досягнення цих цілей з дотриманням балансу інтересів і своєчасним виявленням і зняттям існуючих протиріч. Останнє особливо важливе в силу взаємної обумовленості головних завдань соціально-економічного розвитку будь-якої території, одним з вирішальних чинників стійкості якого є підтримка екологічної безпеки.
У результаті виконаного аналізу ризику необхідно дати оцінки рівням прийнятних антропогенних впливів і сформулювати екологічні обмеження для коректування проектних рішень. У контексті зведеного проекту це повинно призводити до обліку збитку довкіллю й здоров'ю населення при створенні об'єкта, у тому числі й при впливах надзвичайного характеру. Необхідність введення екологічних обмежень і заходів обгрунтовується вимогами природоохоронного законодавства із запобігання негативних результатів впливу об'єкта на екосистеми і здоров'я населення, щоб потім не довелося з більшими витратами виправляти наслідки. Слід зазначити, що нині розрахунковий аналіз зміни екологічного стану будь-якої території України не може бути проведений у принципі, оскільки наявні за останнє десятиліття ряди спостережень відображають регресивну економічну ситуацію. Принципово важливим для обгрунтування проекту є встановлення гранично допустимого погіршення екологічної обстановки при максимально можливому варіанті розвитку економіко-соціальних систем і вибір критеріальної й нормативної бази для оцінки екологічних ризиків. Необхідно зазначити, що при поєднанні ризиків різної природи і від різних джерел можливе провокування надзвичайних ситуацій. Сукупні зміни у довкіллі при реалізації (часто синхронній) усіх чи більшості технічних проектів виникають через те, що багато з них впливають один на одного. З урахуванням зв'язку між надійною безпечною експлуатацією промислових об'єктів та їх взаємним впливом обгрунтовуються пропозиції із здійснення адекватних спостережних і природоохоронних заходів, що сприяють забезпеченню екологічної безпеки на території розміщення. Нераціональне використання територій і непродумане господарювання стають причиною зниження цінності об'єкта, тому досить важливо мати універсальну регулюючу систему управління і штрафів, що базується на розроблених методиках оцінки екологічних навантажень. Аналіз матеріалів з поточного і ретроспективного стану довкілля в регіоні й країні та існуючої критеріальної бази обгрунтовує попереднє формулювання узагальнених критеріїв, що враховують чинники ризику: токсичність виробництва, види й обсяги відходів, обіг відходів у природних середовищах, чисельність працюючих, стан захисних зон, ареали і шлейфи забруднення. Функціональне зонування території (сільськогосподарські, селітебні, рекреаційні й промзони, особливості забудови й озеленення) та спеціалізація промзон дозволяють досліджувати вплив рівнів навантажень на повітря, воду і грунт різних районів, а через транспортні потоки і взаємні транскордонні впливи оцінити і перерозподіл антропогенних навантажень між районами.
Будь-яка планована для реалізації господарська діяльність повинна бути екологічно обгрунтована. Екологічне обгрунтування – сукупність оцінок і наукових прогнозів екологічної небезпеки для екосистеми і населення від планованої господарської й іншої діяльності. Одним з видів екологічного обгрунтування є ОВНС, призначена для аналізу найбільш важливих з погляду потенційного впливу на довкілля видів діяльності. ОВНС є правовим процесом, обов'язковим при розробці будь-якого проекту. Проведення ОВНС в Україні регламентується "Конвенцією про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті", ДСТУ ISO-14001-97, ДБН А.2.2-3-2012, ДБН А.2.2-1-2003 ДБН В.2.4-2-2005, "Методикою розроблення оцінки впливу на навколишнє природне середовище для об'єктів поводження з твердими побутовими відходами" та низкою інших нормативно-правових документів (Додаток 1) (вони встановлюють порядок підготовки, розроблення і розгляду матеріалів проекту ОВНС, що додається до проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів, а також основні вимоги до складу й змісту цих матеріалів). При розгляді, чи може той чи інший вид планованої діяльності шкідливо транскордонно впливати, Конвенцією рекомендується використовувати наступні критерії: 1) масштаби впливу – враховуються в тому випадку, якщо впливи планованих видів діяльності охоплюють значні території; 2) район впливу – враховується в тому випадку, коли види діяльності плануються для реалізації На територіях особливо чутливих чи важливих з екологічної точки зору районах чи у безпосередній близькості від них (наприклад, водно-болотні угіддя, заповідники, національні парки і державні заказники; зони, що представляють особливий науковий інтерес, – пам'ятники археології, культури чи історії) або можуть суттєво впливати на населення; 3) наслідки – враховуються в тому випадку, коли плановані види діяльності потенційно шкідливо впливають, що у свою чергу тягне за собою шкідливі наслідки для населення, цінних видів флори, фауни й організмів, загрожує існуючому стану району і призводить до виникнення антропогенного навантаження, яке перевищує рівень стійкості середовища до зовнішнього впливу. Для офіційного затвердження проекту необхідне проведення його ЕО, яка включає ОВНС і ДЕЕ (проводиться з метою аналізу матеріалів ОВНС разом з іншою проектною документацією та для ухвалення рішення про відповідність планованої діяльності екологічним вимогам, а також для визначення можливості попередження несприятливих наслідків впливу цієї діяльності на довкілля).
Мета проведення ОВНС – визначення характеру і масштабів, ступеня небезпеки всіх потенційних видів впливів планованої господарської діяльності на довкілля і здоров'я населення, оцінка екологічних, економічних і соціальних наслідків цього впливу, розгляд альтернативних проектних рішень, включення в них заходів із запобігання чи пом'якшення впливів на довкілля, а також врахування громадської думки. Порядок проведення ОВНС на кожній стадії включає підготовку заяви (декларації) про наміри; складання попереднього варіанта матеріалів ОВНС; власне ОВНС. В декларації викладаються основна концепція господарської діяльності й принципові положення з очікуваного рівня впливів. Попередній варіант ОВНС розробляється підрядником до оформлення акта вибору майданчика з метою виявити наслідки від пропонованої діяльності й чинники, які будуть мати суттєвий вплив.
Кожний із проектів реалізації будь-якого виду господарської діяльності формально включає у себе кілька стадій, починаючи із заяви про наміри і передінвестиційного обґрунтування, ТЕО і ТЕР та закінчуючи робочим проектуванням. На кожній стадії проведені оцінки відрізняються одна від одної як глибиною опрацювання матеріалів, так і характером висновків, що завершують ОВНС. На етапі, коли потрібно тільки обґрунтування допустимості даної діяльності, мета ОВНС – показати екологічну можливість її проведення і сформулювати передумови виникнення тих чи інших екологічних проблем, що пов'язані як з регіональними особливостями території, так і з галузевою специфікою діяльності. На передінвестиційній стадії ОВНС проводиться на варіантній основі й містить інформацію, достатню для визначення екологічного ризику реалізації проекту. На цій стадії обґрунтування будівництва промислових підприємств й інших об'єктів досить складання декларації про наміри, яка повинна містити основні показники впливу на довкілля (скидання, викиди, утворення відходів) і заходи з мінімізації цього впливу. Передпроектна стадія ґрунтується на детальному аналізі висхідного матеріалу про джерела впливу, природні особливості території, її історико-культурній спадщині, стані екосистем у зоні впливу пропонованої діяльності. Одночасно повинно бути виконане детальне обґрунтування вибору місця розміщення об'єкта. У складі ОВНС повинні міститися рекомендований перелік природоохоронних заходів і попередня оцінка екологічного ризику розміщення об'єкта. Аналіз проводиться на варіантній основі. На першому етапі розробки ОВНС здійснюється попередня оцінка і складається технічне завдання. На другому етапі проводяться дослідження і готується попередній варіант матеріалів ОВНС. Він повинен бути представлений на розгляд громадськості, яка висловлює стосовно нього свої пропозиції й зауваження. На третьому етапі після громадських слухань готується остаточний варіант ОВНС (повинен включати інформацію про зауваження і пропозиції, а також протоколи громадських слухань), який затверджується замовником і в складі проектної документації надаються на ДЕЕ. Матеріали ОВНС також надаються громадськості.
Проектна стадія повинна містити вичерпну інформацію про вплив планованої діяльності на довкілля у проектних умовах і при виникненні аварійних ситуацій. На цій стадії основна увага приділяється детальній характеристиці екосистем у зоні впливу об'єкта, прогнозу змін стану довкілля в результаті реалізації діяльності, обгрунтуванню природоохоронних заходів, комплексній оцінці екологічного ризику та розробці показників екологічно безпечного і раціонального природокористування у зв'язку з пропонованою діяльністю. Об'єктами досліджень є атмосферне повітря, ґрунти, підземні й поверхневі води, рослинність і тваринний світ. У цей комплекс входять дослідження історико-культурних і соціально-економічних умов території. Суттєве значення надається пошуку на даній території джерел впливу й кількісній оцінці їх інтенсивності, а також розробці програми екологічного моніторингу і виробничого екологічного контролю на всіх етапах планованої діяльності та програми проведення післяпроектного аналізу реалізації господарських рішень. Мета виробничого екологічного контролю – організація регулярних спостережень за стаціонарними джерелами викидів, скидів, впливами на геологічне середовище, на підземні води та ґрунти (його результати слугують основою удосконалення технологій для мінімізації шкідливого впливу на довкілля). Порядок проведення ОВНС може бути спрощений тільки для тих видів діяльності, які не мають значимих екологічних наслідків і не є об'єктом ДЕЕ державного рівня. Для всіх інших видів діяльності застосовується звичайна процедура.
При підготовці технічного завдання на проведення ОВНС замовник: готує і надає в органи влади обгрунтовуючу документацію (включає загальний опис планованої діяльності, мету її реалізації; терміни здійснення і плановане місце розміщення на адміністративній території, можливість транскордонного впливу, відповідність територіальним і галузевим планам і програмам, можливі альтернативи; опис умов реалізації проекту); попередньо інформує громадськість про плановану діяльність; збирає і документує попередню інформацію про стан довкілля, його найбільш уразливі компоненти і про можливі значимі впливи на нього (потреби в земельних ресурсах, відходи, навантаження на транспортну й інші інфраструктури, джерела викидів і скидів) і заходи щодо зменшення чи запобіганню цих впливів; проводить попередні консультації з метою визначення учасників процесу ОВНС, у тому числі зацікавленої громадськості; виконує попередню оцінку впливів на довкілля. На будь-якій стадії розробки проектної документації замовник (інвестор) готує технічне завдання, у якому перелічуються характеристики об'єкта чи виду планованої діяльності (що, де, як і коли буде побудовано); плановані природоохоронні технології; вимоги до рівнів їх впливу на довкілля і здоров'я населення. В основі технічного завдання лежать результати попередньої оцінки впливу. Розробник ОВНС оцінює існуючий і прогнозний рівень впливів, передбачає технічні й організаційні заходи попереджувального і ліквідаційного характеру. У технічному завданні також вказуються терміни проведення ОВНС, основні методи проведення оцінки, план проведення консультацій із громадськістю, основні завдання при проведенні оцінки, передбачуваний склад і зміст матеріалів з ОВНС.
Порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва (табл. 5.1):
• замовник визначає виконавця ОВНС;
• замовник і виконавець ОВНС складають, погоджують і публікують Декларацію (Заяву) про наміри (Додаток 2) із зазначенням переліку очікуваних впливів планованої діяльності; проводять збір і систематизацію наявних матеріалів про стан довкілля, середовища життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розроблення ОВНС (Додаток 3) з обгрунтуванням обсягів робіт залежно від небезпеки для навколишнього середовища планованої діяльності, її альтернативи (включаючи відмову від зазначеної діяльності), варіантів розміщення і стану довкілля;
• виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розроблення ОВНС і за результатами цих робіт готує разом із замовником Заяву про екологічні наслідки діяльності;
• при виконанні ОВНС для видів діяльності й об'єктів, замовник або, за його дорученням, виконавець через органи місцевої влади інформує населення про плановану діяльність, визначає місце і порядок проведення громадських слухань, збирає звернення громадян, здійснює розгляд і врахування зауважень і пропозицій;
• замовник чи, за його дорученням, генпроектувальник подають матеріали ОВНС у складі проектної документації на узгодження і комплексну державну експертизу відповідно до чинного законодавства.
У розробників, що приступають до проведення ОВНС проекту, вже є деякі матеріали, які характеризують задум пропонованого проекту (Заява про наміри інвестора, екологічні вимоги до об'єкта, екологічне обгрунтування інвестицій, результати моніторингу і довідкові дані, що характеризують власне проект і його ТЕО). Ці матеріали слугують основою розвитку дослідження технічних рішень, починаючи з вибору майданчика розміщення об'єкта і закінчуючи програмами екологічного моніторингу і післяпроектного екологічного менеджменту. Том (розділ) ОВНС (виконується розробником як обов'язкова частина ТЕО проекту) повинен містити такі підрозділи:
• підстави для проведення ОВНС;
• фізико-географічні особливості району і майданчика будівництва об'єкта проектування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
