Громадська екологічна експертиза

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

Відповідно до Конституції України, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу", Конвенції "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" тощо та з метою забезпечення прав громадськості щодо участі у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля МЕПР було затверджено "Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля". Згідно цього Положення наведені нижче терміни вживаються в такому значенні. Громадськість – одна або більше фізичних чи юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, які діють згідно з чинним законодавством України або практикою. Зацікавлена громадськість – громадськість, на яку впливає реалізація рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля. Громадське обговорення (публічне слухання або відкрите засідання) – процедура виявлення громадської думки з метою її урахування при прийнятті органами виконавчої влади рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля (розміщення, проектування, будівництво або реконструкція об'єктів; розробка проектів нормативно-правових актів тощо). Суб'єкти громадського обговорення – органи державної влади; підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, суб'єкти підприємницької діяльності, які планують або здійснюють господарську діяльність; ЗМІ; зацікавлена громадськість. Особа, яка приймає рішення (ОПР) з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, – орган державної влади, до компетенції якого входить прийняття таких рішень; підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, на які законодавством України покладено виконання інформаційних чи інших обслуговуючих функцій у сфері охорони довкілля. Замовник проекту рішення з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля – будь-який суб'єкт, який звертається з клопотанням щодо запровадження господарської діяльності до ОПР.

Державна і громадська екологічні експертизи в Україні регулюються тими самими законами, однак функції цих процедур, а також їх місце у системі прийняття рішень істотно різняться. При цьому процедура ГЕЕ практично не регламентована підзаконними актами. Право українських громадян на участь у проведенні ГЕЕ є одним із елементів закріпленої у ст.ст. 8, 9, 10, 11, 26 і ЗО ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" системи екологічних прав громадян. З прийняттям ЗУ "Про екологічну експертизу" реалізація громадянами права на участь у проведенні ГЕЕ та обнародування її результатів законодавчо гарантована (ст.ст. 10 і 16). Порушені права громадян у галузі охорони довкілля мають бути поновленні, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України. ГЕЕ може проводитися шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій чи інших громадських формувань. Повноваження громадських організацій екологічного спрямування на проведення ГЕЕ є одним з видів їх статутної діяльності (ст. 21). Громадські об'єднання мають право: а) брати участь у розробці планів, програм, пов'язаних з охороною довкілля, розробляти і пропагувати свої екологічні програми; б) утворювати громадські фонди охорони природи; за погодженням з місцевими Радами за рахунок власних коштів і добровільної трудової участі членів громадських об'єднань виконувати роботи з охорони і відтворення природних ресурсів, збереження та поліпшення стану довкілля; в) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони довкілля перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями природоохоронних планів і заходів; г) проводити ГЕЕ, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення; д) вільного доступу до екологічної інформації; е) виступати з ініціативою проведення державного і місцевих референдумів з питань, пов'язаних з охороною довкілля, використанням природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; є) вносити до відповідних органів пропозиції про організацію територій та об'єктів ПЗФ; ж) подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; з) брати участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони довкілля; и) брати участь у підготовці проектів нормативно-правових актів з екологічних питань; і) оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення. Діяльність громадських об'єднань в галузі охорони довкілля здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

До форм участі громадськості в прийнятті рішень належать: робота в складі експертних і робочих груп, комісій, комітетів з розробки програм, планів, стратегій, проектів нормативно-правових актів, оцінок ризиків; робота в складі державних еколого- експертних комісій; громадське обговорення проектів рішень центральних органів виконавчої влади та їх органів на місцях, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля, під час проведення парламентських слухань, конференцій, семінарів, круглих столів, обговорення результатів соціологічних досліджень, зборів громадян за місцем проживання тощо; організація та проведення ГЕЕ; обговорення заяв про екологічні наслідки запланованої діяльності й можливих альтернативних варіантів проектів рішень щодо цих видів діяльності при проведенні ОВНС; підготовка звернень до органів виконавчої влади з актуальних екологічних проблем з пропозиціями та рекомендаціями щодо їх вирішення в порядку, установленому ЗУ "Про звернення громадян"; виступи в ЗМІ з екологічних питань; інші форми, передбачені законодавством України.

Порядок проведення громадського обговорення полягає в наступному. Замовник проекту рішення повідомляє ОПР та розміщує в ЗМІ заяву про екологічні наслідки запланованої діяльності, зміст якої визначається ст. 35 ЗУ "Про екологічну експертизу". ОПР визначає тривалість громадського обговорення в залежності від виду запланованого рішення, яка не може перевищувати: 3 місяців – для міждержавних, державних, регіональних програм, планів, стратегій, концепцій, проектів нормативно-правових актів; здійснення діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля, або рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок Державного фонду охорони довкілля; 2 місяців – для місцевих програм, планів дій, стратегій; прийняття рішень щодо витрат, пов'язаних із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок місцевих фондів охорони довкілля; 1 місяця – для видачі відповідних документів на використання природних ресурсів, на нависне вивільнення генетично змінених організмів у довкілля, а також рішень щодо діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля. З власної ініціативи або на прохання громадськості ОПР може продовжити тривалість громадського обговорення, якщо будь-які дані, інформація чи докази, що надійшли протягом громадського обговорення, призвели до виникнення принципово нових обставин, на термін, необхідний для врахування цих обставин, але не більше 1 місяця. На пропозицію громадськості або замовника проекту рішення ОПР обирає форму громадського обговорення. З метою врахування інтересів суб'єктів громадського обговорення за рішенням ОПР при необхідності створюються представницькі консультативні або дорадчі органи, до складу яких на добровільних засадах можуть входити представники громадськості, замовника проекту рішення й ОПР. ОПР призначає дату та місце проведення громадського обговорення та повідомляє про це суб'єктів громадського обговорення не пізніше ніж за 30 днів до моменту його проведення через радіо, телебачення, пресу, Інтернет, спеціальні видання тощо.

У повідомленні про проведення громадського обговорення міститься інформація про: передбачувану процедуру, місце, дату та час його проведення; короткий зміст проекту концепції, стратегії, програми, місцевого плану дій, нормативно-правового акта або заяви замовника проекту рішення щодо намірів розміщення, будівництва, реконструкції об'єкта чи здійснення іншої діяльності, яка справляє чи може справити негативний вплив на стан довкілля; особу, яка приймає рішення; адреси, за якими можна ознайомитися з додатковою інформацією та надіслати інформаційні запити, пропозиції, зауваження і рекомендації щодо запланованого розгляду питання; терміни подання інформаційних запитів, зауважень і пропозицій; можливість участі громадськості. Громадське обговорення розпочинається з доповіді замовника проекту рішення, у якій повинні бути висвітлені такі питання: зміст проекту рішення щодо запланованої діяльності (або нормативно-правового акта); можливий негативний вплив на стан довкілля (або необхідність розгляду проекту нормативно-правового акта); заходи для запобігання та/або зменшення такого впливу; короткий зміст проекту рішення (або проекту нормативно- правового акта); зміст зауважень і пропозицій громадськості, які надійшли до початку громадського обговорення; інші відомості щодо проекту рішення.

Під час проведення громадського обговорення громадськості надається можливість вільно висловлювати в усній та письмовій формі свої думки, зауваження, пропозиції, рекомендації щодо винесених на розгляд питань. Матеріали громадського обговорення фіксуються із застосуванням стенографічних або аудіо-візуальних методів. Представники замовника проекту рішення зобов'язані забезпечити відповіді на запитання громадськості в усній формі під час громадського обговорення або в письмовій формі після їх закінчення. Хід і результати громадського обговорення оформлюються протоколом, який підписується головою і секретарем, обраними на час проведення громадського обговорення його учасниками. Результати повинні бути максимально враховані при підготовці проекту рішення. ОПР після визначення відповідного рішення щодо розглянутого питання інформує про нього громадськість. На письмовий запит громадськості їй можуть надаватися для ознайомлення стенограми, аудіо-, відеозаписи, повний текст прийнятого рішення з його обгрунтуванням й інші матеріали, що мають відношення до громадського обговорення. Матеріали громадського обговорення зберігаються в архівах. Громадськості надається можливість надсилати свої зауваження та пропозиції до представницьких консультативних і дорадчих органів у терміни, оголошені в пресі. Рішення, прийняте з порушенням норм розглянутого вище Положення, може бути оскаржене зацікавленими особами у передбаченому законом порядку.

Організовувати участь громадськості у процесі екологічної оцінки може ініціатор діяльності або державні органи. За українським законодавством заходи щодо участі громадськості можуть проводитися з ініціативи самої громадськості й організовуватися у формі ГЕЕ. Розглядаючи загальні принципи проведення екологічної експертизи, в Україні, можна визначити, щодо ГЕЕ можна застосувати більшість із них, а саме: визнання презумпції потенційної екологічної небезпеки будь-якої планованої господарської діяльності; комплексність оцінки впливу на довкілля господарської діяльності та його наслідків; обов'язковість обліку вимог екологічної безпеки при проведенні ЕЕ; достовірність і повнота інформації, що надається на ЕЕ; незалежність експертів при здійсненні ними своїх повноважень в області ЕЕ; наукова обгрунтованість, об'єктивність і законність висновків екологічної експертизи; гласність, участь громадських організацій, врахування громадської думки; відповідальність учасників і зацікавлених осіб за організацію, проведення, якість ЕЕ.

ГЕЕ проводиться до проведення ДЕЕ чи одночасно з нею. Найбільш ефективне проведення ГЕЕ ще на стадії обґрунтування інвестицій. Вона здійснюється за умови державної реєстрації заяви громадських організацій про її проведення, в якій повинні бути наведені назва, юридична адреса, характер передбаченої статусом діяльності, відомості про склад експертної комісії, відомості про об'єкт експертизи, терміни її проведення. Заява про проведення ГЕЕ подається до відповідних місцевих Рад, органів державної виконавчої влади та ДЕЕ. Заява про проведення ГЕЕ, у реєстрації якої в зазначений термін не було відмовлено, вважається зареєстрованою. У державній реєстрації заяви з проведення ГЕЕ може бути відмовлено, якщо: вона раніше була двічі проведена відносно об'єкта; порядок державної реєстрації громадської організації та її статут не відповідає встановленому порядку і вимогам діючого законодавства; вимоги до змісту заяви про проведення ГЕЕ, передбачені діючим законодавством, не виконані. Посадові особи органів місцевого самоврядування відповідають за незаконну відмову від державної реєстрації заяви про проведення ГЕЕ. При наявності заяв про проведення експертизи одного об'єкта від двох і більше громадських організацій допускається створення єдиної експертної комісії. З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти ГЕЕ оголошують через ЗМІ Заяву про проведення ГЕЕ. Громадяни і громадські організації, що здійснюють ГЕЕ у встановленому діючим законом порядку, мають право: висувати пропозиції стосовно проведення ГЕЕ господарської діяльності, реалізація якої зачіпає екологічні інтереси населення, що проживає на даній території; направляти у письмовій формі спеціально уповноваженим державним органам в області ЕЕ аргументовані пропозиції з екологічних аспектів планованої господарської діяльності; одержувати від замовника в необхідному обсязі документацію, що підлягає ЕЕ; одержувати від структурних підрозділів МЕПР, що спеціалізуються в області екологічної експертизи, для ознайомлення нормативно-технічні документи, які встановлюють вимоги до проведення ДЕЕ, та інформацію про результати її проведення; приймати участь як спостерігачі через своїх представників у засіданнях експертних комісій ДЕЕ та в обговоренні висновків ГЕЕ, що проводиться ними; здійснювати інші дії в області екологічної експертизи, що не суперечать законодавству.

Одержавши звернення громадян чи громадських організацій, орган державної влади створює тимчасову комісію із проведення громадського обговорення об'єкта ГЕЕ й організовує збори представників зацікавлених сторін, на яких затверджуються терміни і регламент громадських слухань. У регламенті підготовки і проведення громадських слухань визначаються: 1) мета проведення громадських слухань – інформування громадськості про об'єкт ГЕЕ і його можливого впливу на довкілля, а також виявлення громадських інтересів та їх облік у процесі ОВНС; 2) правова основа – перелічуються всі необхідні нормативно-правові акти щодо проведення ЕЕ; 3) принципи проведення громадських слухань ґрунтуються на повній інформації про плановану діяльність та її можливих екологічних наслідках; громадські слухання проводяться у формі відкритого процесу обговорення експертних висновків, виступів експертів, у тому числі представників замовника, органів державної влади і місцевого самоврядування, державних природоохоронних і санітарно-епідеміологічних служб, громадських організацій; будь- яка людина може брати участь в обговоренні на рівних умовах; 4) результат громадських слухань – список учасників, стенограма, протокол і висновок; за результатами громадських слухань Збори представників приймають рішення; 5) організатори й учасники громадських слухань – Тимчасова комісія зборів представників з вивчення думки населення для підготовки і проведення громадських слухань щодо оцінки впливу на довкілля об'єкта ГЕЕ відповідно до рішення муніципального утворення; самі збори представників муніципального утворення й ініціатор проекту; на слухання запрошуються представники органів державної влади і місцевого самоврядування, державних природоохоронних і санітарно-епідеміологічних служб, громадських організацій і ЗМІ; 6) документи, що надаються громадськості для ознайомлення, – документація проекту, в яку входять попередній варіант матеріалів ОВНС та їх резюме нетехнічного характеру; документація надається ініціатором/інвестором проекту; доступ громадськості для ознайомлення з матеріалами ОВНС організовується у приміщеннях місцевої адміністрації, бібліотеках тощо (будь-який бажаючий має право за вказаними адресами час знайомитися з документацією і робити свої зауваження й пропозиції стосовно проекту); 7) порядок інформування населення і запрошених сторін про проведення слухань – не пізніше, ніж за ЗО днів до проведення громадських слухань в офіційних виданнях органів виконавчої влади тощо розміщується оголошення, що містить інформацію про терміни і місце доступності документації стосовно проекту, дати і місця проведення громадських слухань; 8) основні питання, що виносяться на слухання, – про вплив планованої діяльності на довкілля, здоров'я населення і соціально-економічну ситуацію у регіоні, допустимість реалізації планованої діяльності на даній території; 9) порядок проведення слухань – у президію громадських слухань входять голова, члени президії та секретар (призначаються тимчасовою комісією); слухання проводить президія на основі виступів і відповідей експертів й учасників слухань, а також представленої документованої інформації, письмових заяв, пропозицій і зауважень, готує висновок на основі громадських слухань; членами президії призначаються особи, що мають відповідну кваліфікацію у сфері охорони довкілля; членом президії не може бути представник замовника/інвестора чи розробника проекту, а також особа, яка є в трудових чи інших договірних відносинах із зазначеним замовником чи розробником, представник юридичної особи, який є із зазначеним замовником чи розробником у таких договірних відносинах; членом президії не може бути представник органів державної влади, місцевого самоврядування й інших державних служб, що мають відношення до видачі дозволів на реалізацію планованої діяльності; в обов'язки секретаря слухань входять реєстрація учасників, складання списку учасників, ведення стенограми і складання на її основі протоколу громадських слухань; експертами є фахівці, що володіють достатньою кваліфікацією для відповіді на основні питання слухань; вони заздалегідь знайомляться з основними питаннями слухань і готують відповіді на них, використовуючи наявні матеріали ОВНС й іншу достовірну інформацію; 10) регламент громадських слухань – виступ замовника з характеристикою проекту, коментарі експертів з основних питань слухань і відповіді на питання президії, відповіді експертів на питання учасників слухань, виступи учасників; підведення підсумків головою президії й оголошення дати готовності тексту висновку і протоколу слухань; висновок публікується у ЗМІ й затверджується зборами представників; 11) підсумкові документи слухань – список учасників слухань, стенограма слухань і протокол слухань; у протоколі відображаються основні факти, які були представлені у ході публічної дискусії; передані секретареві слухань документи реєструються й оформляються як додатки до протоколу; протокол підписується головою громадських слухань і секретарем; копії протоколу направляються замовникові, в адміністрацію муніципального утворення та збори представників, у відповідний державний орган з охорони довкілля, а також у місцеві загальнодоступні бібліотеки; копія протоколу надаються на вимогу будь-яким зацікавленим особам; оригінал з усіма додатками зберігається в зборах представників, де до нього забезпечується вільний доступ всіх зацікавлених осіб; 12) висновок президії із громадських слухань проекту – основний результат громадських слухань, що повідомляється широкій громадськості й всім зацікавленим особам; висновок готується президією громадських слухань і підписується кожним членом президії та передається секретареві слухань (якщо члени президії не прийшли до єдиної думки, то оформляється особлива думка); у висновку президією даються відповіді на основні питання слухань; секретар направляє копії висновку президії замовникові, органу державної влади, відповідному державному органу з охорони довкілля, а також у місця, де організований доступ громадськості для ознайомлення із проектними матеріалами. 13) результати громадських слухань – тимчасова комісія зборів представників з вивчення думки населення для підготовки і проведення громадських слухань зобов'язана ознайомити широку громадськість з висновком президії громадських слухань.

Експерти, що приймають участь в ГЕЕ, одержують від замовника технічне завдання, подібне до завдання на ДЕЕ. Експерт зобов'язаний: ознайомитися з матеріалами обґрунтування інвестицій і ОВНС проекту; визначити достовірність і достатність представленої інформації; у разі невиконання цих умов надалі не використовувати такі дані, а перейти до даних об'єктів-аналогів; розглянути якість проведення ОВНС і достовірність цих оцінок, (зокрема: достатність опису існуючих природних умов для цілей ОВНС; правильність інвентаризації й характеристики джерел і чинників впливу на довкілля на всіх стадіях проектного циклу (будівництво, розвиток інфраструктури, експлуатація, висновок з експлуатації, аварії); достовірність оцінки значимості впливів з урахуванням відповідності стандартам і реакції екосистем; правильність прогнозу планованих впливів у часі й просторі; адекватність оцінки запропонованих альтернатив, у тому числі з розміщення й планованим технічним рішенням; адекватність запропонованих заходів зі зниження впливів; достатність планованої системи моніторингу і післяпроектного аналізу); проаналізувати відповідність технічних рішень сучасним вимогам; оцінити економічну ефективність запропонованих природоохоронних рішень; визначити відповідність планованої діяльності нормативно-правовим актам України; зробити обгрунтовані висновки про допустимість реалізації планованої діяльності щодо екологічних вимог. Висновок ГЕЕ (Додаток 6) направляється спеціально уповноваженим державним органам в області екологічної експертизи, що здійснює ДЕЕ, замовникові документації, що підлягає ГЕЕ, органам, що приймають рішення про реалізацію об'єктів ЕЕ, органам місцевого самоврядування і може передаватися іншим зацікавленим особам. Висновки ГЕЕ можуть бути висвітлені у ЗМІ та надіслані відповідним Радам, органам виконавчої влади на місцях, органам ДЕЕ, іншим зацікавленим органам й особам і замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася. При підготовці висновку ДЕЕ експертною комісією й ухваленні рішення про реалізацію об'єкта експертизи повинні розглядатися матеріали, які направлені в експертну комісію ДЕЕ і відбивають громадську думку. Врахування думки населення при формуванні й обговоренні висновку ГЕЕ важливе з наступних точок зору: участь громадськості може забезпечити узгодження інтересів різних груп, залучених у планування і здійснення пропонованої діяльності чи її можливих впливів; протиріччя між інтересами цих груп, які виникають при цьому, є найбільш частим джерелом конфліктів, що розвиваються навколо проекту, і тому однієї з основних цілей участі населення у процесі ГЕЕ слугує вироблення взаємоприйнятих рішень і зменшення конфліктності проекту в цілому; участь громадськості може використовуватися як інструмент вирішення різних завдань ЕО (зокрема, виявлення можливих впливів, вивчення соціальної значимості проекту й визначення найбільш значимих впливів, вивчення альтернатив, планування природоохоронних заходів тощо); у цілому громадська участь повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень; участь громадськості у процесі ЕО – інструмент здійснення прав громадян.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Громадська екологічна експертиза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза
  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ