СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза

ПОЛЮТ АНТ – забрудник (як правило, хімічний) навколишнього середовища.

ПОПУЛЯЦІЯ – сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів. Елементарна еволюційна одиниця. Екологічними ознаками П. є щільність, розподіл особин за віком, характер розміщення в межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін. У екосистемах П. може мати положення ценопопуляції, поліценотичної популяції, інвазійної або регресивної популяції.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ XXI СТОЛІТТЯ – програмний документ, ухвалений Конференцією ООН із питань довкілля й розпитку (Ріо-де-Жанейро, 1992), в якій брали участь глави та повноважні представники 179 держав світу. Це програма всесвітнього співробітництва, спрямованого на гармонійне досягнення двох цілей – високої якості довкілля та здорової економіки для всіх народів планети. В документі сформульовано основоположні принципи сталого розвитку із соціальних, економічних та екологічних поглядів. Наголошується, що рушійними силами глобальних негативних змін у стані довкілля є ріст народонаселення, споживання й розвиток технологій. Передбачаються варіанти запобігання погіршенню стану грунтів, повітря, води, збереження лісів та біорізноманітності. Запропоновано програму досягнення стійкої рівноваги між споживанням, населенням та здатністю Землі підтримувати життя; зазначено деякі методи й технології, які необхідно розробити й упровадити для задоволення потреб людства за експлуатації природних ресурсів раціональної. Документ закликає уряди всіх країн прийняти національні стратегії сталого розвитку; наголошується, що тільки партнерство в глобальному масштабі може забезпечити всім народам безпечніше й благополучніше майбутнє.

ПОСУХА – довготривала відсутність атмосферних опадів і, як наслідок, вологи в грунті та повітрі, яка часто супроводжується підвищенням температури середовища. Призводить до погіршення росту і загибелі рослин, висихання водойм, різкого коливання чисельності багатьох видів тварин і т.д.

ПОСТІЙНЕ ПОЛІПШЕННЯ (ПОСТУПОВЕ) – процес поліпшення системи екологічного менеджменту (далі – EMS), спрямований на досягнення кращих екологічних показників діяльності організації відповідно до її екологічної політики. Передбачається, що процес такого поліпшення не обов'язково має відбуватися у всіх сферах діяльності організації одночасно.

ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – ступінь здатності екосистеми створювати органічну речовину за рахунок діяльності живих організмів відносно одиниці площі або об'єму за одиницю часу.

ПРАВИЛА ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність законів і правил, що визначають функціонування екосистем або реакцій організмів, популяцій і видів на стійкі зміни природного середовища.

ПРЕС АНТРОПОГЕННИЙ – тиск посиленого впливу багатогранної діяльності людини на природні системи різних рівнів, що спричинює значні зміни у них аж до порушення природної рівноваги.

ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні (П. – з великої літери) – весь матеріально-енергетичний та інформаційний світ; об'єктивна реальність, результат еволюційного розвитку матеріального світу, що існує незалежно від свідомості людини. Людство – також частина П., хоча традиційно протиставляється їй: 2) (П. – з малої літери) – сукупність природних умов існування людського суспільства; об'єкт правової охорони; 3) сукупний об'єкт природознавства.

ПРИРОДА "ДИКА" – природні ділянки, не порушені господарською діяльністю людини.

ПРИРОДНА РІВНОВАГА – баланс природних компонентів середовища та природних процесів, що спричиняє тривале існування екосистем.

ПРИРОДНА СИСТЕМА (від гр. systema – ціле, складене з частин) – система, що складається з природних структур та утворень (наприклад, популяція, біогеоценоз, біом, біосфера).

ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність абіотичних та біотичних факторів, що впливають на організми.

ПРИРОДНИИ ПОТЕНЦІАЛ (від лат. potentia – сила) – міра потенційної здатності якоїсь природної системи (біогеоценозу, природного об'єкта й т.д.) задовільняти окремі чи взяті в комплексі екологічно-соціальні та соціально-економічні потреби суспільства. Про П.п. тієї чи ін. території судять в основному за ступенем різноманітності її природних умов, набором, кількісним і якісним складом та доступністю ресурсів природних, відповідністю показників якості середовища природного чинним нормам і стандартам.

ПРИРОДНІ БАГАТСТВА – в широкому розумінні – блага природи, що слугують інтересам і потребам людини; у вузькому – сукупність природних ресурсів як джерела матеріального виробництва.

ПРИРОДНІ ЕКОСИСТЕМИ – історично сформовані без втручання людини на тій чи іншій території або акваторії функціональні системи живих організмів (біоти) і неживих компонентів (біоценотичного середовища).

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ – компоненти І СИЛИ природи, ЯКІ на даному рівні розвитку продуктивних сил та вивченості використовуються або можуть бути використані для задоволення потреб суспільства.

ПРИРОДНІ УМОВИ – тіла і сили природи, які впливають на діяльність людського суспільства, але безпосередньої участі у виробничій діяльності не беруть.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД (від фр. fond – основа) – сукупність природних об'єктів та комплексів, вилучених із господарського або рекреаційного використання й наділених режимом заповідання.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ – ділянки суходолу й водойм, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну та ін. цінність для збереження різноманітності ландшафтів, генофонду видів, підтримання екологічної рівноваги. Відтворення й використання територій, які є національним надбанням, здійснюються згідно із Законом України про природно-заповідний фонд (1992). Мережа П.-з.ф.У. налічує 728 територій та об'єктів загальною площею 2354 тис. га (3,3% території України).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 34. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ