РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ – побічні продукти, які утворюються при роботі з радіоактивними речовинами з вмістом радіоактивних ізотопів понад норму радіаційної безпеки Р.в. бувають рідкими, твердими й аерозольними; з високим, середнім і низьким рівнями радіоактивності.
РАДІОАКТИВНІ ІЗОТОПИ – нестійкі різновидності певних хімічних елементів із характерними радіоактивними властивостями – спонтанним перетворенням ядер в ядрах ізотопів іншого елемента, супроводжуванням гама-випромінюванням, виділенням елементарних альфа-частинок.
РАДІОАКТИВНІ ОПАДИ – продукти радіоактивного розпаду, що випадають на землю у вигляді пилу або з дощем.
РАДІОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ – нестійкі ізотопи хімічних елементів, які самочинно зазнають радіоактивного розпаду з утворенням інших нуклідів.
РАДІОАКТИВНІСТЬ – здатність до самочинних ядерних перетворень, при яких відбувається вивільнення енергії у вигляді випромінювання і утворення нового ядра із зміненою кількістю протонів, в деяких випадках, із зміненою кількістю нейтронів.
РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА, фонова радіоактивність – 1) присутність в земній корі, грунті, повітрі, рослинних і тваринних організмах радіоактивних ізотопів природного походження, а також радіонуклідів, що безперервно утворюються при взаємодії космічного проміння з ядрами атомів; 2) космічне і радіоактивне випромінювання природних довгоіснуючих ізотопів, яке характерне для даної місцевості.
РАДІОНУКЛІДИ – радіоактивні елементи і їх нестійкі ізотопи, що самочинно розпадаються на інші нукліди із швидкістю, яка визначається їх періодом напіврозпаду.
РАДІОСТІЙКІСТЬ – ступінь стійкості клітин і тканин або організмів проти дії іонізуючих випромінювань. Р. характеризується величиною дози іонізуючого випромінювання, яка призводить до загибелі певної частини опромінених клітин або організмів.
РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК – сукупність заходів і робіт з впорядкування русел річок для підтримання необхідного рівня води у водозабірних спорудах, створення сприятливих умов для судноплавства, нересту і життя риб, лісосплаву і т.п.
РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл в часі об'єму річкового стоку, зміни його режиму у відповідності до потреб водопостачання, гідроенергетики, зрошення, водного транспорту тощо, а також з метою більш раціонального його використання.
РЕДУЦЕНТИ – організми, які перетворюють у процесі своєї життєдіяльності складні органічні речовини (відмерлі рештки) в прості неорганічні сполуки, що засвоюються іншими організмами. До цієї групи належать головним чином бактерії і гриби. Р. – завершальна ланка в харчовому ланцюгу та екологічній піраміді.
РЕЖИМ ВОДНИЙ БІОЦЕНОТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА – поступові зміни в надходженні, стані, вмісті та втраті води біоценотичного середовища.
РЕЖИМ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИЙ – поєднання природних і антропогенних факторів, що створює нові екологічні умови існування організмів і угруповань.
РЕКРЕАЦІЙНА ТЕРИТОРІЯ – територія, що використовується для оздоровлення, масового відпочинку людей, туризму та екскурсій. За призначенням відокремлюють дві групи Р.Т.: для короткотермінової рекреації (лісопарки, зони зелені, приміські ліси, водойми тощо) та тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні території, курорти й курортні райони, туристичні комплекси).
РЕКРЕАЦІЯ (від лат. recreatio – відпочинок, підновлення) – система заходів, пов'язаних із використанням вільного часу людей для оздоровлення, культурно-пізнавальної діяльності на спеціалізованих територіях поза місцями їх постійного проживання; вплив людини на довкілля під час відпочинку, інтенсивність впливу оцінюється як рекреаційне навантаження. Необхідна умова Р. – наявність рекреаційного потенціалу.
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – штучне відновлення ґрунтового і рослинного покриву після техногенного порушення природи.
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ – комплекс заходів, спрямованих на відновлення продуктивності, народногосподарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов навколишнього середовища. На діючих підприємствах, зв'язаних з порушенням земель, рекультиваційні роботи повинні бути невід'ємною частиною технологічного процесу.
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ТЕХНІЧНА – етап рекультивації земель, що становить підготовчі роботи (планування, переформування, знімання й нанесення грунту, будівництво доріг, гідротехнічних і меліоративних споруд тощо) для наступних цілеспрямованих її напрямків.
РЕКУПЕРАЦІЯ (від лат. recuperatio – зворотне одержання) – повернення частини матеріалів та енергії для повторного використання в тому самому технологічному процесі. Передбачається роздільне збирання компонентів побутового сміття (макулатури, склотари, металолому, текстилю, пластмас) та його рециклінг (повторне використання). Р. – основа безвідходного виробництва.
РЕЛЬЄФ (фр. relief, від лат. relevo- піднімаю) – сукупність форм (нерівностей) земної поверхні, різноманітних за обрисами, розмірами, віком, походженням та історією розвитку. Форми можуть бути позитивними (підняття) й негативними (западини). Окремі форми Р. змінюються або створюються в результаті діяльності людини (яри, терикони, дамби та ін.).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 36. Приємного читання.
