ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – сукупність фізіологічних процесів, які забезпечують підтримання оптимальної для даного виду температури тіла в умовах змінної температури довкілля.
ТЕРМОФІЛ – організм, який надає перевагу високим температурам довкілля. До Т. відносяться багато бактерій (температура росту 70...90°С і вище), мікроскопічні гриби і водорості (55...60°С), найпростіші (45...50°С), комахи аридних зон, багато тропічних птахів, антилопи. Тварини-термофіли не можуть існувати при зменшенні температури нижче певного порогу (напр., мадрепорові корали зустрічаються лише в районах, де нижче 20°С температура води не опускається).
ТЕРМОФОБ – організм, здатний нормально жити і розмножуватися тільки при відносно низьких температурах (не вище 10°С). Т. – мешканці високих широт, високогір'їв, глибин океанів, морів, озер, печер і т.п.
ТЕХНОГЕНЕЗ – процес зміни природних комплексів під впливом виробничої діяльності людини. Полягає в перетворенні біосфери, що викликається сукупністю агротехнічних, геофізичних і геохімічних процесів, пов'язаних з сільськогосподарською, технічною і технологічною діяльністю людини з вирощування рослин і тварин, вилучення, концентрації та перегрупування цілого ряду хімічних елементів, їх мінеральних і органічних сполук в ході розвитку промисловості.
ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ – ступінь вплину техногенних факторів на довкілля. З антропогенних впливів найбільшої шкоди завдають скидання вод стічних, викиди твердих і газоподібних забруднювальних речовин в атмосферу, складування твердих відходів, хімізація аграрного виробництва, розробка родовищ корисних копалин, звалища побутовою сміття, відстійники, поля фільтрації, поля зрошення тощо. Про рівень Т.н. свідчить значення такого інтегрального показника, як модуль Т.н. – річний обсяг стічних вод і відходів твердих, віднесений до площі конкретної території.
ТЕХНОГЕННИЙ ФОН ВИПРОМІНЮВАННЯ – фон випромінювання, який виникає в результаті діяльності людини і пов'язаний з переробкою та переміщенням землі і гірських порід, спалюванням вугілля та ін. матеріалів для виробництва енергії, природною радіоактивністю, випробуванням ядерної зброї.
ТЕХНОЕКОЛОГІЯ (від гр. techne – мистецтво, майстерність та екологія) – прикладний екологічний напрям, пов'язаний із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, с.г., транспорт, військова справа, наука, космос. Т. визначає обсяги, механізми й наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини різних галузей і об'єктів, особливості використання ними ресурсів природних, розробляє регламентації природокористування й технічні засоби охорони природи, опікується проблемами утилізації відходів виробництва та відтворення зруйнованих екосистем, екологізацією виробництв.
ТЕХНОЛОГІЯ – сукупність методів обробітку, виготовлення, зміни властивостей, форм сировини, матеріалів, яка застосовується в процесі виробництва для отримання готової продукції.
ТЕХНОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЧНА, екотехнологія – технологія, яка побудована за типом процесів, характерних для природи, інколи як пряме їх продовження. Напр., контурне землеробство, грунтозберігаючі прийоми обробітку земель і т.п. Т.е. – поняття, близьке до безвідходного виробництва.
ТЕХНОЛОГІЯ МАЛОВІДХОДНА – технологія, яка дозволяє отримувати технічно досягнутий мінімум твердих, рідких, газоподібних і теплових відходів та викидів.
ТЕХНОСФЕРА (від гр. techne – мистецтво, майстерність та sphaira – куля, сфера) – частина біосфери, охоплена впливом діяльності людини, її технічних засобів, об'єктів, що діють або споруджуються (міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми тощо). Т. – неприродний стан біосфери, що характеризується прогресуючим забрудненням усіх компонентів довкілля.
ТЕЧІЇ ПРИПЛИВІВ ТА ВІДПЛИВІВ – виникають у мілководних частинах морів, бухтах та гирлах річок через зміну протилежних течій, впливають на живі організми літоральних біотопів. Вони зумовлюють дуже інтенсивний обмін речовин і можуть постійно переносити живі організми.
ТИП БІОГЕОЦЕНОЗУ – сукупність окремих біогеоценозів, однорідних за компонентами середовища та їх динамікою.
ТИП БІОЦЕНОЗУ – сукупність біоценозів, однорідних за біотичною частиною та її динамікою.
ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об'єднує ландшафти, спільні за генезисом, фізико-географічними процесами, морфологічною структурою і т.п. ознаками.
ТОКСИКАНТ – речовина, яка проявляє токсичний ефект відносно живих організмів будь-яких таксономічних груп в різних середовищах життя.
ТОКСИНИ – отруйні речовини білкової природи, що їх виділяють деякі тварини (отруйні змії, павуки, скорпіони, комахи) та утворюють хвороботворні мікроорганізми, які спричиняють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. З екологічної точки зору Т. служать для самозахисту тварин від ворогів й добування їжі. Т. можуть викликати пригнічення фізіологічних функцій і навіть загибель тварин та рослин.
ТРАНСПІРАЦІЯ – випаровування води надземними органами рослин, перш за все листям.
ТРОПОСФЕРА – нижній, прилягаючий до земної поверхні шар атмосфери (16...18 км на екваторі, 10...12 – над помірними широтами і 8...10 км над полюсами), в якому відбувається більшість метеорологічних процесів і зосереджене все наземне життя планети.
ТРОФІЧНА СТРУКТУРА – складні харчові взаємовідношення рослинних і тваринних організмів в угрупованнях, які проявляються у вигляді структурної організації трофічної сітки і ланцюга живлення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 42. Приємного читання.
