А
АБІОТИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – неорганічна основа середовища біоценозу (сонячне світло, тепло, материнська порода, повітря, вода та ін.).
АБІОТИЧНІ (фізико-хімічні) ФАКТОРИ – температура, світло та інша променева енергія, вологість і газовий склад повітря, атмосферний тиск, опади, сніговий покрив, вітер, сольовий склад води, грунтові (едафічні); орографічні і гідрологічні. Всі ці фактори неживої природи прямо чи опосередковано впливають на живі організми, визначаючи їх існування.
АБІСАЛЬ – морський глибоководний шар, який відповідає глибинам океанічного ложа з відносно малою рухливістю води, незмінною температурою і який характеризується відсутністю світла.
АБОРИГЕНИ, автохтони – корінні мешканці даної місцевості.
АБОРИГЕННІ РОСЛИНИ – рослини, що ростуть там, де вони виникли в процесі еволюції.
АБРАЗІЯ – процес руйнування гірських порід хвилями і течіями у береговій зоні моря, озера чи водосховища.
АБСОРБЕНТ – рідке чи тверде тіло, яке поглинає газ, розчинену речовину або енергію в усьому своєму об'ємі.
АБСОРБЦІЯ – поглинання речовини або енергії всією масою (об'ємом), обсягом поглинаючого тіла (іншої речовини): газу – рідкою або твердою речовиною; послаблення світла при проходженні через речовину, поглинання звуку тілами.
АБСОРБЦІЯ СВІТЛА, світлопоглинання – ослаблення світла під час проходження його крізь певну речовину внаслідок перетворення світлової енергії в різні форми внутрішньої енергії речовини.
АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА (іт. avaria, від ар. авар – пошкодження, шкода) – значне пошкодження, вихід із ладу різних механізмів, агрегатів, споруд і т.д., що спричиняє екстремальне забруднення довкілля й завдає великої шкоди, збитків. Напр., до А. належать викиди виробничими об'єктами в атмосферу шкідливих речовин у таких обсягах, що це становить загрозу для навколишнього середовища, біоти, здоров'я людей та матеріальних цінностей.
АВТОГЕНЕЗ – узагальнена назва теоретичних напрямів, за якими організми розвиваються незалежно від зовнішніх умов, лише під впливом внутрішніх сил, властивих організмам.
АВТОТРОФИ – організми, які самостійно утворюють органічні речовини з неорганічних – вуглекислоти, води і мінеральних солей за рахунок енергії сонячного світла (фотосинтез) чи хімічних перетворень (хемосинтез). До А. належать усі зелені наземні і водні рослини та деякі групи водних та грунтових бактерій.
АВТОТРОФІЯ – живлення організмів (автотрофів) неорганічними речовинами, що здійснюється через фотосинтез або хемосинтез. Завдяки автотрофії утворюється первинна продукція, яка дає початок трофічним зв'язкам.
АВТОТРОФНІСТЬ – здатність організмів (зелених рослин у процесі фотосинтезу, бактерій у процесі хемосинтезу) утворювати органічні речовини з неорганічних – вуглекислоти, води та мінеральних солей.
АВТОХТОНИ, аборигени – організми, що живуть там, де вони виникли і розвивалися в процесі еволюції.
АГРІОФІТИ – рослини-антропохори, що розселилися в природних місцезростаннях і пристосувалися до нових умов. Напр., елодея канадська.
АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ – екосистема із штучно створеним біотичним угрупованням для одержання сільськогосподарської продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без підтримки діяльністю людини.
АГРОБІОЦЕНОЗИ – угруповання організмів (рослин і тварин), штучно створювані людиною. Кожен вид культурної рослини формує свій характерний А. із рядом константних і домінуючих видів. А. – одна із найпоширеніших форм штучного біоценозу, що характеризується нездатністю до тривалого самостійного існування в результаті різкого послаблення саморегуляторних процесів. Його тимчасова сталість підтримується діяльністю людини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
