ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Екологічна оцінка та екологічна експертиза


Екологічне обгрунтування інвестиційної діяльності


Нині питання охорони довкілля є складовою частиною інвестиційного проекту. Зі зростанням стурбованості, викликаної погіршенням стану навколишнього середовища, фінансуючі організації включають процедури екологічної оцінки проектів у процес розробки і прийняття рішень з метою попередження ризику неплатежів своїх позичальників у зв'язку з їх діяльністю чи бездіяльністю в області охорони довкілля. Банками економічно розвинутих країн накопичений значний досвід щодо екологічного супроводу інвестиційних проектів. У цих країнах облік природоохоронних вимог – важливий елемент при розробці й розвитку стратегії бізнесу, запорука успіху діяльності компаній у результаті підвищення їх конкурентної здатності, зниження собівартості виробленої продукції в результаті економії енергії, сировини і природних ресурсів, відсутності витрат, пов'язаних з виплатою штрафів і компенсацій за перевищення екологічних нормативів. Українські банки при фінансуванні інвестиційних проектів оцінюють ризики (у тому числі екологічні) у цілому, не виділяючи екологічні питання в самостійну категорію. Тому розглянемо вимоги до екологічної оцінки проекту у рамках надання іноземними кредитними організаціями позик, оскільки ці вимоги діють і в Україні.

Типовий цикл вибору, підготовки, розробки, впровадження і наступної оцінки проекту за рахунок надання інвестиційних позик/кредитів банками відбувається в такій послідовності: відбір проекту для фінансування; підготовка проекту; детальне опрацювання проекту; оціночний висновок щодо проекту; переговори про надання кредиту; видача дозволу на надання кредиту; впровадження проекту; контроль за проведенням робіт; завершення проекту. Вимоги банків до кредитування проектів у частині охорони довкілля полягають у тому, щоб прийняті до розгляду проекти були екологічно прийнятними і забезпечували стійкий стан довкілля, а будь-які наслідки його втілення можна було б виявити завчасно і прийняти до уваги при розробці проекту. Облік екологічного чинника повинен бути безперервним і здійснюватись у вигляді екологічного супроводу інвестиційного проекту, який містить у собі наступні етапи.

• 1. Екологічна класифікація проекту (заявник/позичальник обгрунтовує, а банк аналізує докази необхідності розглядати екологічні проблеми в рамках реалізації даного проекту) проводиться на стадії відбору проектів, запропонованих для фінансування як з метою оцінки, так і з метою виявлення найважливіших екологічних проблем. У результаті проекту присвоюють одну з категорій залежно від масштабів і ступеня значимості його впливу на довкілля, а також можуть бути визначені його найважливіші проблеми екологічного характеру, види подальших ЕО.

• 2. У випадку, коли реалізація проекту вимагає екологічного обґрунтування (заявник виокремлює основні екологічні проблеми, що відіграють вирішальну роль при ухваленні рішення щодо виділення позики/кредиту), позичальник зобов'язаний підготувати проект технічного завдання з ЕО. При його розробці банки в першу чергу приділяють увагу проблемам, що відіграють першорядну роль в ухваленні остаточного рішення про інвестування проекту. Підсумковий звіт про результати оцінки надається банку до початку роботи над висновком щодо проекту. Позичальник несе повну відповідальність за результати ЕО впливу проекту на довкілля.

• 3. При підготовці розділу "Охорона навколишнього середовища" у підсумкове резюме щодо проекту банком визначаються обов'язкові умови, пов'язані з охороною довкілля при його реалізації. Співробітники банку розглядають результати ЕО і рекомендації. За результатами розгляду вони включають у підсумкове резюме інформацію про стан питань охорони довкілля, плани щодо їх вирішення та санкціонують початок перемовин про кредитування проекту.

• 4. Щодо включення зобов'язань позичальників з охорони довкілля в документи про надання позики/кредиту і контролю за виконанням екологічних нормативів у процесі реалізації проекту, то під час перемовин з позичальником розглядаються плановані заходи із забезпечення екологічної прийнятності проекту, гарантії збереження стійкості довкілля. Досягнуті домовленості й зобов'язання включаються у документи про надання кредиту.

• 5. Реалізація заходів із попередження негативних впливів і оцінка фактичних видів впливу на довкілля та ефективності заходів із зменшення чи запобігання збитку виконується позичальником, а контролюється банком.

• 6. Підготовка розділу "Охорона природного середовища" у підсумкову доповідь з реалізації проекту полягає в тому, що банк розглядає результати виконання зобов'язань позичальника, коректність ЕО і дієвість рекомендацій.

В Україні інвестиційну діяльність проводять Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) тощо. Світовий банк став першим з фінансових організацій, що практикував аналіз і відбір проектів з пов'язаними з ними екологічними наслідками, використовуючи ЕО для ухвалення рішення з надання позик. Вимоги щодо екологічного супроводу проектів, які фінансуються цим банком, сформульовані в спеціальному документі, що визначає порядок ЕО всіх проектів із значним впливом на довкілля. Розроблена банком методика ЕО стала цінним інструментом для виявлення властивих даному проекту екологічних проблем, а також для пошуку засобів їхнього вирішення чи пом'якшення. Вимоги Світового банку багато в чому аналогічні підходам МБРР, Міжнародної асоціації розвитку і дуже близькі до вимог Міжнародної фінансової корпорації. З метою виділення найважливіших потенційних проблем екологічного характеру на стадії відбору проектів для фінансування здійснюється їхня класифікація за ступенем впливу на довкілля. Мета класифікації – ухвалення рішення про характер і масштаб проведення ЕО чи екологічного аналізу для визначення можливості надання позики/кредиту. В результаті проект відносять до однієї з трьох категорій (залежно від характеру, масштабів і ступеня значимості впливу на довкілля): категорія А – ЕО необхідна в повному обсязі, оскільки види впливу на довкілля можуть бути різноманітні й серйозні; категорія В – досить проведення екологічного аналізу в більш вузьких рамках, оскільки види впливу можуть носити тільки локальний характер; категорія С – особливої не обхідності в екологічному аналізі немає, оскільки вплив проекту на довкілля навряд чи буде значним. Зазвичай вважають, що якщо проект пов'язаний з переліченими нижче видами впливів, то його відносять до категорії А: незворотне перетворення потенційно продуктивних чи цінних земель, а також природних лісів, ділянок дикої природи, водних об'єктів, що мають рибогосподарську цінність; знищення природного місцепроживання, зменшення біорізноманіття чи природоохоронної цінності природної системи; створення ризику для здоров'я і безпеки населення (наприклад, у результаті утворення, зберігання і вилучення небезпечних відходів, відсутності належних заходів, пов'язаних з гігієною праці й технікою безпеки, порушення стандартів якості води і повітря); переміщення значного числа людей чи підприємств; відсутність ефективних пом'якшуючих чи превентивних заходів. Одна з вимог до ЕО, яка виконується в повному обсязі – обов'язковість прийняття до уваги всіх інших робіт, що проводяться чи плануються проводитися на охопленій проектом території, а також явищ, які виникають у результаті його здійснення. Проекти й елементи, які можуть мати ефекти впливу на довкілля і для яких доречний обмежений за обсягом і охопленням екологічний аналіз, можуть бути віднесені до категорії В: сільськогосподарські підприємства; лінії електропередач; невеликі меліоративні системи; використання відновлюваних джерел енергії; туризм; системи водопостачання і каналізації сільських районів; проекти покращення управління використанням ресурсів водозбірного басейну і реконструкція споруд; обмежені за масштабом проекти реконструкції й підвищення технічного рівня. Проекти категорії В часто відрізняються від проектів категорії А того самого типу лише масштабом. До проектів та їх компонентів, які, як правило, значного впливу на довкілля не мають – категорія С – відносяться: освіта; планування родини; охорона здоров'я; харчування; удосконалення організаційної структури; надання технічної допомоги; більшість проектів, пов'язаних з людськими ресурсами.

Згідно вимог Світового банку у звіті (призначений для позичальника, банку, розробників проекту й організацій-виконавців) про ЕО конкретного проекту висвітлюються найважливіші проблеми екологічного характеру; глибина і ступінь складності екологічного аналізу повинні бути співзмірні з видами і масштабами потенційних впливів проекту на довкілля; обов'язково вказуються політичні, правові й адміністративні рамки, у яких проводиться ЕО, та вимоги в частині охорони довкілля всіх організацій й установ, що беруть участь у проекті; наводяться висхідні дані, розглядаються найбільш значимі види впливу проекту на довкілля, результати оцінки позитивних і негативних наслідків, які можуть виникнути в результаті його здійснення. Обговорюються альтернативи в області планування, капіталовкладень, вибору майданчиків, технологій, методів експлуатації устаткування та порівнюються між собою з погляду потенційного впливу на довкілля, капітальних і поточних витрат, відповідності умовам, вимогам у частині організаційної бази, моніторингу і природо-охоронного навчання персоналу. Потрібно описати результати обговорення проекту з державними органами, надати коментарі й зауваження з боку груп населення, охоплених впливом проекту, і місцевих неурядових організацій. ЕО повинна гарантувати, що варіанти будівництва й експлуатації господарських об'єктів екологічно прийнятні й не порушують стійкості довкілля і що будь-які види потенційного впливу на нього будуть розпізнані на ранній стадії проекту та прийняті до уваги при його розробці. ЕО сприяє міжвідомчій координації та є основою для розгляду питань, піднятих групами населення, інтереси яких зачіпає проект, і місцевими неурядовими організаціями.

ЄБРР практикує трохи інший підхід до ЕО. Типовий цикл вибору, підготовки, розробки і наступної оцінки проекту за рахунок надання інвестиційного кредиту/позики в ЄБРР включає такі етапи: початкова пропозиція; уточнення концепції; початковий розгляд; підготовка проекту; заключний розгляд; розгляд Радою директорів; підписання. На початковому етапі позичальник надає банку резюме чи бізнес-план. Інформація, що міститься в цій пропозиції, повинна бути достатньою для того, щоб визначити чи заслуговує проект подальшого розгляду банком. Якщо заслуговує, то починається уточнення концепції проекту - позичальник надає додаткову інформацію про стан довкілля й очікуваний на нього вплив. Розділ про екологічні норми бізнес- плану включає пункти: 1) основні законодавчі акти, що потребуються для виконання проекту; 2) необхідні для виконання проекту дозволи на загальнодержавному, регіональному чи місцевому рівні; 3) ліцензійні вимоги (якщо такі вимагаються для даного проекту); 4) екологічні норми, які повинні бути дотримані, щоб проект одержав схвалення відповідних юридичних інстанцій; державні, регіональні й місцеві вимоги, що відносяться до проекту з питань охорони довкілля, безпеки й охорони праці; 5) контактна особа з питань охорони довкілля; 6) земля: місце розташування; історія використання; використання землі, яка вже належить позичальнику чи буде його у зв'язку з виконанням проекту; 7) будівельні об'єкти, що передбачаються проектом; 8) оцінка впливу на довкілля чи екологічна ревізія проекту; 9) потенційні зобов'язання щодо довкілля; 10) плановане зниження навантаження на довкілля; 11) запропоновані заходи з поліпшення стану довкілля; 12) екологічна політика позичальника; 13) можливі екологічні проблеми, пов'язані з реалізацією проекту; 14) статус консультацій із громадськістю щодо проекту.

Якщо концепція проекту прийнята, то наступною стадією є початковий розгляд. На цьому етапі проект повинен бути віднесений до однієї з двох категорій. Проект, віднесений до категорії 1, вимагає обов'язкової ЕО, а проект категорії 2 такої оцінки не вимагає. Стандартний звіт з ЕО складається з трьох частин: короткого змісту звіту (реферату); основної частини, що містить основні результати ЕО; додатків до основної частини (надаються дані аналізів, копії документів природоохоронних органів, ілюстративні матеріали). Для всіх потенційних проектів ЕО проводиться банком разом з фінансовою експертизою. Банк розглядає оцінку стану довкілля, визначає необхідні для розробки проекту дослідження (відповідальність за це несе позичальник та надає консультації з питань охорони довкілля. Заключний розгляд охоплює фінансові, юридичні, економічні, технічні й природоохоронні проблеми. Далі проектна документація, що включає розділ про впливи проекту на довкілля, представляється на розгляд Ради директорів. Після схвалення Радою документація про позику може бути підписана і ця позика може витрачатися. Екологічний ризик може призвести до того, що у випадку вимушеного розірвання угоди усі пов'язані з відновленням природного середовища витрати ляжуть на кредитора. Тому екологічні обмеження повинні бути чітко показані в бізнес-резюме чи бізнес-плані. Зазвичай рівень екологічних досліджень визначає, як проект буде відповідати національним і міжнародним вимогам.

ЗУ "Про інвестиційну діяльність" й інші нормативно-правові акти визначають правові, економічні й соціальні умови інвестиційної діяльності на території нашої країни. Суб'єктами (інвесторами й учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України й іноземних держав, а також держави. При цьому обов'язковій державній експертизі у повному обсязі підлягають інвестиційні програми і проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Держбюджету України, бюджету АРК, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ і організацій. Державна експертиза проводиться центральним органом виконавчої влади з питань будівництва й архітектури та її місцевими підрозділами за участю експертних підрозділів організацій-співвиконавців КДЕ, обов'язково включаючи органи МЕПР. Інвестиційні програми і проекти будівництва, що здійснюються за рахунок інших джерел фінансування, підлягають комплексній державній експертизі (КДЕ) для додержання в цих програмах і проектах діючих нормативів з питань екології, епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, надійності й необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог. Висновок зазначених експертиз може бути: позитивний – рекомендація до затвердження із зазначенням відповідних техніко-економічних показників; негативний – зауваження щодо доопрацювання або обгрунтування щодо неможливості реалізації.

Основні етапи інвестиційного проектування в Україні, що включають ініціювання (задум) спорудження об'єкта, обгрунтування інвестицій у будівництво, вибір майданчика, розробку проектної документації, її узгодження і затвердження, такі: визначення мети інвестування; обгрунтування інвестицій у

будівництво; розробка проектної документації. Формування інвестиційного задуму проекту, включає: вибір інвестором (замовником) найбільш прийнятного варіанту інвестування; обгрунтування доцільності інвестування у пропонований об'єкт на вибраному місці (регіоні) будівництва з визначенням попередніх умов погоджень природоохоронних й інших місцевих органів; визначення попередніх техніко-економічних показників; встановлення необхідного обсягу і джерел фінансування; виявлення оптимального варіанту реалізації інвестиційного задуму; прийняття принципового рішення про доцільність (недоцільність) інвестування в будівництво об'єкта. Матеріали задуму використовуються при розробці декларації про наміри інвестування в будівництво підприємства, будівлі чи споруди, а також для опрацювання елементів бізнес-плану. Декларація про наміри направляється інвестором на розгляд: у центральні державні органи виконавчої влади, місцеві органи самоврядування та виконавчої влади, на території яких планується розміщення об'єкта (для нескладних об'єктів перелік органів може уточнюватися). За результатами позитивного розгляду декларації про наміри інвестор приймає рішення про розробку у встановленому порядку обґрунтування інвестицій. Щодо екологічних вимог у складі декларації, то на етапі визначення мети інвестування інвестор повинен: зробити екологічну оцінку району потенційного розміщення інвестиційного об'єкта; оцінити джерела впливу від планованого підприємства (виробництва) на довкілля; одержати попереднє узгодження умов природокористування і граничних екологічних умов. Виконання екологічних вимог дозволяє провести оцінку екологічної небезпеки планованих заходів, своєчасний облік екологічних, соціальних і економічних наслідків впливу планованих об'єктів на довкілля.

Обгрунтування інвестицій у будівництво розробляється на підставі отриманої інформації, вимог державних органів і зацікавлених організацій. Підсумком роботи на цьому етапі є рішення про попереднє узгодження майданчика під проектно- вишукувальні роботи й акт вибору майданчика. У процесі обґрунтування інвестицій у будівництво інвестор повинен: розробити екологічне обґрунтування планованої діяльності;

погодити умови природокористування з наглядовими організаціями і на основі цих умов виконати оцінку потенційного впливу на довкілля; визначити розміри санітарно-захисної зони і зони впливу; за представленням наглядових органів розробити декларацію про безпеку промислового об'єкта і проект рішень із проблем природокористування. Екологічні вимоги слід враховувати при: виборі майданчика розміщення об'єктів

господарської й іншої діяльності; розробці технічних, технологічних й інших проектних рішень із зниження прогнозного впливу об'єктів на довкілля і заходів з його охорони.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ АНТРОПОГЕННИХ ПРОБЛЕМ ДОВКІЛЛЯ

  • Екологічні проблеми в Україні

  • Проблеми збереження біорізноманіття

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

  • Основні положення Закону України "Про екологічну експертизу"

  • Порівняння й адаптація екологічного законодавства України до чинного в ЄС

  • СПОСТЕРЕЖЕННЯ І КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ

  • Державний екологічний моніторинг в Україні

  • Екологічне нормування

  • ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЕКТІВ І ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • Практичне застосування природоохоронних технологій

  • Управління охороною навколишнього середовища на підприємствах

  • Процедури екологічного супроводу планованої господарської діяльності

  • Критеріальна основа оцінок впливу та методи оцінки інтенсивності техногенних навантажень на довкілля

  • ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Державна екологічна експертиза

  • Громадська екологічна експертиза

  • Державний екологічний контроль за виконанням вимог висновку ДЕЕ

  • СЛОВНИК ТЕРМІНІВ