РЕСУРСИ (від фр. ressource – допоміжний засіб) – речовини або об'єкти, необхідні організму, популяції, угрупованню для підтримання нормального існування, росту й розмноження. Будь- яке джерело одержання необхідних людям матеріальних і духовних благ, які можна реалізувати за існуючих соціально-економічних відносин. Розрізняють три головні групи Р.: матеріальні, трудові та Р. природні.
РЕСУРСИ ВИЧЕРПНІ – ресурси природні, безпосередня чи непряма експлуатація яких може призвести до їх виснаження (викопні мінеральні ресурси, багато видів промислових тварин, лікарські рослини тощо).
РЕСУРСИ ВІДНОВЛЮВАНІ – природні ресурси, здатні до самовідновлення в процесі колообігу речовин у біосфері за терміни, порівнянні з темпами їх використання в процесі господарської діяльності людини. До Р.в. належать вода, кисень атмосфери, грунт, рослинний світ, тваринний світ та інші, здатні поновлюватися в природних процесах і підтримуватися в певній постійній кількості. Стан Р.в. значною мірою залежить від господарської діяльності людини. Розрізняють кількісну та якісну відновлюваність ресурсів, хоча й не абсолютну: вид живого кількісно відновлюється шляхом розмноження, але не відновлюється якісно в разі його втрати.
РЕСУРСИ ВОДНІ – води річок, озер, каналів, водосховищ, морів і океанів, води підземні, ґрунтова волога, вода (льодовики) льодовиків, водяна пара атмосфери, які придатні для використання в народному господарстві.
РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах.
РЕСУРСИ ЗЕМЕЛЬНІ – землі, які систематично використовуються або придатні для використання в господарських цілях і відрізняються за природно-історичними ознаками.
РЕСУРСИ ЛІСОВІ – лісові багатства, які включають деревину, а також продукти побічного користування лісом (промислові тварини, лісове господарство, лісова промисловість), в поєднанні з суспільно-корисними і захисно-ресурсоохоронними функціями лісу, в т.ч. рекреаційними.
РЕСУРСИ МІНЕРАЛЬНІ – ресурси надр Землі у вигляді корисних копалин або мінеральної сировини, які становлять основу сучасної індустрії та енергетики. Багато галузей промисловості цілком або частково базуються на мінер, сировині: чорна й кольорова металургія, хімічна промисловість, енергетика та інші. Нині всі копалини (тверді, рідкі, газоподібні) та геотермальна енергія використовуються людиною й належать до джерел значного забруднення біосфери.
РЕСУРСИ НЕВИЧЕРПНІ – кількісно невичерпна частина природних ресурсів (випромінювання сонячне, повітря атмосферне, води, клімат, морські припливи та відпливи). В разі необоротного забруднення атмосфери, гідросфери можуть переходити в категорію ресурсів вичерпних.
РЕСУРСИ НЕВІДНОВЛЮВАНІ – частина природних ресурсів, які не самовідновлюються в процесі колообігу речовин у біосфері або відновлюються в сотні й тисячі разів повільніше, ніж використовуються (кам'яне вугілля, нафта, більшість ін. корисних копалин, багато осадових порід, видовий склад організмів). Р.н. мають скінченні запаси й практично невідновлювані на Землі; їх поповнення неможливе через відсутність умов, у яких вони виникли мільйони років тому. Використання Р.н. неминуче призводить до їх виснаження.
РЕСУРСИ ПРИРОДНІ – природні багатства (об'єкти й сили природи), що використовуються (або потенційно придатні для використання) як засоби праці (земля, водні шляхи, вода для зрошення), джерела енергії (гідроенергія, атомне паливо, запаси горючих копалин), сировина й матеріали (мінерали, ліси, вода), безпосередньо для споживання (дикорослі ягоди, плоди, питна вода), рекреації (місця відпочинку й оздоровлення), як банк генофонду, джерела інформації про довколишній світ (керівні палеонтологічні форми, біоіндикатори та ін.). Р.п. поділяються на ресурси вичерпні та ресурси невичерпні, ресурси замінні та ресурси незамінні. Вичерпні Р.п. підрозділяються на ресурси відновлювані та ресурси невідновлювані, невичерпні на ресурси водні, ресурси кліматичні та ресурси космічні.
РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об'єкти та явища природного й антропологічного походження, що використовуються для оздоровлення людей, відпочинку й туризму. Розрізняють Р.р. природні (природно-територіальні комплекси, їхні компонент й окремі властивості) та культурно-історичні (різні пам'ятки природи, історії, архітектури, археології, мистецтва тощо).
РЕСУРСИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – всі природні ресурси, які знаходяться в тій частині гідросфери Землі, що представлена світовим океаном. Інколи в поняття "Р.с.о." включають мінеральні ресурси дна океану.
РЕЧОВИНА АНТРОПОГЕННА – хімічна сполука, яка включена в земні сфери завдяки діяльності людини. Розрізняють Р.а., яка входить в природний колообіг, а тому рано чи пізно утилізується в екосистемах, і штучні сполуки, які дуже повільно руйнуються організмами і абіотичними агентами й залишаються поза природним обміном речовин.
РЕЧОВИНА БІОГЕННА – 1) хімічна сполука, яка виникає в результаті життєдіяльності організмів; 2) хімічний елемент чи сполука, необхідна для підтримання життя.
РЕЧОВИНА ШКІДЛИВА – 1) хімічна сполука, яка при контакті з організмом людини може викликати виробничі травми, професійні захворювання чи відхилення в стані здоров'я; 2) хімічна речовина, яка викликає порушення в рості, розвитку чи стані здоров'я організмів, в тому числі і в ланцюзі поколінь.
РИЗИК ЕКОЛОГІЧНИЙ – можливість несприятливих для екологічних ресурсів наслідків будь-яких антропогенних змін існуючих природних об'єктів і факторів.
РИМСЬКИЙ КЛУБ – міжнародна наукова неурядова організація, заснована в 1968 р. у Римі з ініціативи групи західних учених на чолі з італійським економістом А. Печчеї для дослідження розвитку людства в епоху науково-технічного прогресу. Об'єднує близько 100 чоловік, у т.ч. видатних учених із більш як 30 країн світу, політичних і громадських діячів, представників ділових кіл західної Європи та деяких країн, що розвиваються. Р. к. здійнює глобальні наук, дослідження, заохочує й фінансує дослідні проекти та публікує доповіді Р.к., то привертають увагу до планетарних проблем (виснаження природних ресурсів, забруднення довкілля, нестачі продовольства тощо).
РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність саморозпаду радіоактивних елементів у навколишньому середовищі. Залежить від природного фону радіоактивності й кількості антропогенних радіоактивних забрудників середовища.
РІВНОВАГА ЕВОЛЮЦІЙНА – рівновага в еволюційному процесі, яка наступає за тривалий проміжок часу, коли присутні види можуть еволюціонувати на шляху мінімізації швидкості їх вимирання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна оцінка та екологічна експертиза» автора Бобровський А.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЛОВНИК ТЕРМІНІВ“ на сторінці 37. Приємного читання.
