Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

Охорона праці в авіації

Освітлення. Крім вимог до природного освітлення, викладених раніше, Правила [29] також встановлюють вимоги до штучного освітлення, а саме:

• штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, належить здійснювати системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях у разі переважної роботи з документами допускається застосування системи комбінованого освітлення (загальне і додаткове місцеве освітлення);

• освітленість на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має дорівнювати 300-500 лк, що можливо забезпечити додатково до загального ще й місцевим освітлюванням, але останнє не повинне створювати відблисків на поверхні екрана, а його освітленість — не перевищувати 300 лк;

• як джерела світла в разі штучного освітлення слід застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ (допускається також застосування інших ламп, позначених у Правилах [29]).

У Правилах також наведені вимоги до світильників для приміщень і робочих місць, обладнаних ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, серед яких: для загального освітлення слід застосовувати світильники серії ЛМО 36 із дзеркальними ґратами, укомплектовані високо частотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих ґрат заборонено.

Правилами передбачені вимоги до інших показників світильників: яскравості, блискості, відбитої блискості, осліпленості, коефіцієнта запасу (&,) світильника, коефіцієнта пульсації. Дня забезпечення нормативних значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.

Шум і вібрація. Додатково до раніше наведених значень допустимих рівнів звуку та еквівалентних рівнів на робочих місцях, обладнаних ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (гл. 7), Правила також вимагають для забезпечення допустимих рівнів звуку застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких має обґрунтовуватись інженерними розрахунками.

Характеристики вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати допустимі відповідно до ДСН 3.3.6.039—99 [47].

Неіонізуючі електромагнітні випромінювання Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не повинні перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1,045-84 [23], а значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях мають відповідати нормативним вимогам ГОСТ 12.1.006-84 [18].

Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [17], а інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання повинна не перевищувати допустимих значень відповідно до ДНАОП 0.03-3.17-88 [38] (СН 4557-88).

Іонізуючі електромагнітні випромінювання. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана до корпуса відеотермінала у будь-яких положеннях регулювальних пристроїв не повинна перевищувати 7,74*10-1 Нкг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочих місць з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їхнього взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності.

У Правилах подані такі вимоги:

• робочі місця з ВДТ слід розташовувати відносно світлових отворів таким чином, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва;

• під час розміщення робочих столів з ВДГ слід дотримуватися відстані між бічними поверхнями ВДТ - 1,2 м, а відстані від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого ВДТ - 2,5 м;

• висота робочої поверхні робочого столу з ВДТ має регулюватись в границях 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можливість виконання операцій (рекомендовані розміри: ширина - 600-400 мм, глибина - 800-1000 мм);

• робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше 600 мм, завширшки не менше 500 мм, глибиною (на рівні колін) не менше 450 мм, на рівні простягнутої ноги - 650 мм.

Правила пред'являють також вимоги до робочого стільця (зокрема, він має відповідати всім вимогам ергономіки), підставки для ніг і т. ін.

Дуже важливою є вимога до відстані від очей користувача до екрана ВДТ, вона має бути 600-700 мм, але не ближче як 500 мм з урахуванням розміру цифрових знаків, символів.

Пред'являються також вимоги до розміщення на робочому місці клавіатури, оснащенні його лазерним принтером, параметри лазерного випромінювання якого мають відповідати вимогам СанНиП № 5804-91 Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою
  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ