Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

Охорона праці в авіації

На авіаційних підприємствах застосовують різні типи світильників (рис. 9.4). Система освітлення раціональна лише при їхньому правильному виборі й розміщенні. Тип світильників визначають за характером виробничого приміщення і технологічного процесу, необхідною безпекою, якістю освітлення і зручністю обслуговування. Сліпучу дію світла усувають за правильного вибору висоти, на яку монтують світильник.

Типи світильників

Рис. 9.4. Типи світильників

Для освітлення перонів і стоянок ПС, а також під'їзних шляхів і території на авіаційних підприємствах доцільно застосовувати прожектори. Вони забезпечують високу вертикальну освітленість при високій економічності.

Відповідно до вказівок щодо проектування пасажирських перонів аеропортів для освітлення території перону прожектори і світильники слід встановлювати на високих будівлях (аеровокзали, контрольно-диспетчерські пункти тощо), а також на щоглах висотою до 28 м. Для прожекторів з лампами розжарювання відстань між двома щоглами, на яких вони встановлені, має складати (6-8)Л, але не більше 15 Л, де к - висота установлення прожекторів над освітлюваною територією.

Необхідна освітленість робочих приміщень і місць залежить не тільки від правильного вибору типу світильників, їхньої потужності та розміщення, але й від оброблення і забарвлення стін, стелі та устаткування. Стелі належить фарбувати у білий колір, стіни й устаткування - у світлі тони. Живлення світильників загального освітлення в приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних здійснюють напругою 220 В, якщо висота їхнього установлення не менша 2,5 м і конструкція виключає випадковий дотик до їхніх струмоведучих частин.

Переносні світильники місцевого освітлення живляться напругою не вище 12 В, якщо у виробничому приміщенні тісно та існує можливість зіткнення з металевими заземленими поверхнями. Під час технічного обслуговування літаків вночі застосовують переносні світильники, які живляться постійною напругою 24 В. Світильники, розраховані на напругу, нижчу за 220 В, живляться від знижувальних трансформаторів з електричними роздільними обмотками. Використовувати автотрансформатор у цьому випадку не можна.

Освітлення кабін ПС складається із системи освітлення кабіни екіпажу і освітлення кабіни пасажирів. Внутрішнє освітлення ПС призначене для створення нормальних умов роботи екіпажу і необхідних зручностей пасажирам під час нічного польоту. Природне освітлення кабіни екіпажу забезпечується за рахунок достатньої площі скління і застосування відповідних світлофільтрів, які запобігають сліпучій дії денного світла. Розрізняють такі види внутрішнього освітлення ПС: загальне (кабін), місцеве, індивідуальне.

До світлотехнічного обладнання пред'являють ряд вимог, які необхідно обов'язково виконувати для безпеки польотів - охорони праці екіпажу. До них відносяться такі: світлотехнічне обладнання не повинне викликати засліплення членів екіпажу або створювати будь-які інші незручності, що заважають їм виконувати свої обов'язки і загрожують безпеці польоту; внутрішньокабінне освітлення не повинне знижувати функцій зору екіпажу при огляді зовнішнього простору; світлотехнічне обладнання при нормальній експлуатації, а також при несправності будь-якої його частини має відповідати вимогам техніки безпеки і бути безпечним у пожежному відношенні; будь-які ковпачки або кольорові фільтри, які застосовують, мають бути виготовлені так, щоб не змінювали свого кольору або форми і не призводили до значних втрат світла при нормальній експлуатації тощо.

Проектуючи ПС, освітленість робочих місць екіпажу визначають розмірами деталей, їхнім фоном, контрастом, який деталі створюють з фоном, тобто використовують такий же принцип, як і при улаштуванні освітлення на робочих місцях авіапідприємств.

В умовах нічних польотів пілотам і штурману дов^ спостерігати за світловими сигналами, які знаходяться на великих відстанях від ПС. Такі спостереження можна здійснювати за умови, коли очі адаптовані до темряви. Тому в полі зору членів екіпажу не повинні знаходитись поверхні, які мають значну яскравість.

Вказане протиріччя усувається вибором оптимального рівня освітленості в кабіні, кольоровості освітлення, розмірів цифр і написів, які знаходяться в кабінах, та їхнім контрастом з фоном. Наприклад, освітленість приладових дощок рекомендується підтримувати в межах 2-6 лк.

Важливу роль відіграє кольоровість освітлення. Дослідження показали, що для збереження адаптації ока до темряви найбільш сприятливе червоне освітлення, а відношення максимального освітлення до мінімального не повинне перевищувати 3:1. Рекомендується для освітлення кабін екіпажу використовувати системи червоно-білого освітлення.

На етапах зльоту і посадки належить вмикати червоне світло, а під час тривалого польоту за маршрутом - біле. Однак можуть бути й інші варіанти освітлення. Наприклад, в кабіні екіпажу встановлюють плафон загального освітлення і світильники для підсвічування приладових дощок пілотів, пульта бортінженера, верхнього електрощита пілотів, середнього пульта пілотів, бортових панелей, панелей автомата регулювання тиску, робочого місця штурмана. Крім того, у кожного члена екіпажу встановлюють лампи з червоним циліндричним світлофільтром, який дозволяє змінювати освітлення з білого на червоне. Плафон загального освітлення, який вмикається на електропилку бортінженера, випромінює біле світло. Ним користуються тільки під час роботи в кабіні та на землі.

Світильники червоно-білого освітлення мають лампи з колбами із безбарвного скла і лампи з колбами червоного кольору, поставленими в ряд через одну. Червоне освітлення вмикають в нічному польоті для спостереження за зовнішнім простором.

Задній світильник верхнього електрощитка пілотів і світильник освітлення пульта бортінженера закріпляють на поворотних кронштейнах з фіксацією їх в робочому і похідному положеннях. Світильники, призначені для підсвічування середнього пульта пілотів, вмонтовують в підлікотники крісел пілотів. їхня яскравість регулюється за допомогою резисторів, установлених на бокових пультах лівого і правого пілотів, на верхньому електрощитку пілотів і на електрощитку бортінженера. Оскільки пофарбовані в червоний колір деталі погано видно під час освітлення їх червоним заливаючим світлом, ручки й інші елементи аварійного призначення фарбують за типом "зебрами - смугами смарагдового і червоного кольору. У червоному світлі таке забарвлення дає чорні й білі смуги.

Пасажирські салони частіше мають три види освітлення: загальне, чергове та індивідуальне освітлення пасажирських місць. Освітлення багажних приміщень, технічних та інших відсіків здійснюють, використовуючи плафони і переносні лампи.

Розрахунок освітленості

Під час розрахунку освітленості виробничих приміщень необхідно визначити систему освітлення, вибрати тип джерела світла і тип світильників, визначити розряд приміщення відповідно до санітарних норм і норму освітленості; розмістити світильники, розрахувати освітленість на робочих поверхнях, уточнити число світильників і визначити одиничну потужність ламп. Вибираючи тип джерела світла, перевагу слід віддати газорозрядним лампам як найбільш економним. Такі лампи застосовують в приміщеннях, не освітлених природним світлом, де виникає необхідність тонко розрізняти кольори і виконувати точні роботи.

Існує декілька методів розрахунку освітленості. Найчастіше її розраховують за світловим потоком. Для цього визначають середню освітленість

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден
  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ