Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

Охорона праці в авіації
Пояс світлового кліматуІIIIIIIVV
Коефіцієнт світлового клімату, %1,21,11,00,90,8

Схематична карта світлового клімату колишнього СРСР наведена в СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение [93]. Коефіцієнт світлового клімату визначається залежно від світлового поясу даної ділянки території. Наведемо перелік окремих міст, розташованих у відповідних світлових поясах (с. п.):

• IV с. п. - Київ, Харків (Україна), Кишинів (Молдова), Волгоград, Чита, Комсомольськ-на-Амурі, Хабаровськ, Владивосток (РФ).

• V с. п. - Сімферополь (Україна), Тбілісі (Грузія), Єреван (Вірменія), Ашгабат (Таджикістан), Ташкент (Узбекистан), Баку (Азербайджан).

Коефіцієнт світлового клімату т наведено в табл. 9.2.

Коефіцієнт сонячного клімату с коливається від 1,0 — на півночі до 0,6 - на півдні СНД і наведена у нормативі [93].

Нормований рівень природної освітленості визначається за площею світлових прорізів біля зовнішніх огороджень на основі розрахунків під час проектування:

- у разі бічного освітлення (у квадратних метрах)

де Sв та Sв.п _ площа вікон та прорізів (ліхтарів) відповідно; ен -КПО нормований; ηв та ηп - світлові характеристики вікна та ліхтаря (орієнтовно установлюють для вікон 8,0—15,0, для ліхтарів 3,0-5,0); Sв - площа підлоги; Кзб - коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, що стоять напроти, установлюють в межах 1-1,5; Кз - коефіцієнт запасу, беруть 1,52; τо - загальний коефіцієнт світлопроникнення, який визначається за таблицями, наведеними у нормативних документах; r1 та r2 - коефіцієнти, які враховують підвищення КПО від відбитого світла, r1 = 1,5-3,0 (більше значення уразі однобічного освітлення); r2 = 1,1-1,4.

Штучне освітлення виробничих ділянок і будівель може бути загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне освітлення установлюють для створення необхідної освітленості по всьому виробничому приміщенню. Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташуванні світильників), так і підсиленим на окремих ділянках виробничого приміщення за рахунок їхнього локалізованого розташування.)Загальне освітлення застосовують у помешканнях, де за умовами роботи потрібна освітленість не більш 50 лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Місцеве освітлення поділяють на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення в умовах промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і оточуючого їх простору створює передумови до виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці. Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки під час виконання разових і періодичних робіт.

Комбіноване освітлення застосовують для створення високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню системи загального і місцевого освітлення. Норми освітленості в експлуатаційних підприємствах цивільної авіації наведені в табл. 9.3.

Штучне електричне освітлення за призначенням поділяють на такі види:

• робоче, необхідне для створення нормованої освітленості робочих місць у звичайних умовах виробництва;

• аварійне, призначене для продовження виробничих процесів або евакуації людей при вимиканні основного робочого освітлення (створює освітленість не менше 5 % від нормованого робочого освітлення);

• ремонтне, яке застосовують для огляду і ремонту техніки у важкодоступних місцях (для цього використовують мережі з напругою 12 і 36 В).

Для охоронного і чергового освітлення виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення. Рівень освітленості території перону і спеціальних приміщень установлюють відповідно до нормативних вказівок з проектування пасажирських перонів аеропортів. Найменші значення освітлених відкритих просторів на перонах автовокзалів:

• аеропорти І—III класів - 20 лк;

• аеропорти IV-V класів -10 лк; на місцях стоянок літаків:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден
  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ