Санітарні вимоги

Охорона праці в авіації

Територія санітарно-захисної зони має бути упорядкованою і озелененою. У цій зоні допускається розміщувати підприємства з меншим класом шкідливості, підсобні приміщення (пожежне депо, пральні, їдальні, гаражі, склади, приміщення для чергового аварійного персоналу і охорони підприємства тощо).

До авіапідприємств пред'являється також низка вимог з уловлювання і очищення викидів у повітря, з герметизації апаратури та з інших застережних заходів забруднення атмосферного повітря, водойм, зменшення шкідливих випромінювань, шуму і вібрації. Виробничі приміщення будують відповідно до вимог технологічного процесу і габаритних розмірів устаткування. Нормами регламентується мінімальний об'єм приміщення: на кожного працівника -15м, мінімальні площа - 4,5 м2 і висота приміщення - 3,2 м.

Для виробництва, в якому є виділення надлишків явного тепла, наявні джерела вібрації, є значні виділення шкідливих речовин, з гігієнічного погляду найпридатніші одноповерхові будівлі. У разі необхідності розміщення таких виробництв у багатоповерхових будівлях їх слід розташовувати на верхніх поверхах.

У разі розташування цих виробництв на інших поверхах багатоповерхових будівель належить передбачати ефективні заходи для попередження проникнення шкідливих речовин з одного поверху на інший. Устаткування, яке є джерелом інтенсивних випромінювань і вібрації, шкідливих, пожежо- і вибухонебезпечних речовин, слід розташовувати в ізольованих

приміщеннях, розташованих по периметру зовнішніх стін. На підприємствах цивільної авіації в таких приміщеннях розташовують дільниці для випробування агрегатів гідравлічної, масляної і паливної систем, дільниці з консервації і розконсервації, промивки і очищення гальванічних покриттів, лакофарбувальних робіт, ремонту ртутних барометричних приладів тощо.

У разі об'єднання в одній будівлі виробничих дільниць з різними санітарно-гігієнічними умовами треба передбачати заходи щодо запобігання ДІЇ шкідливих виробничих чинників на працівників, а також на осіб, які не працюють з ними, а знаходяться поряд (улаштування вентиляції, повітряних завіс тощо). Розміщувати виробничі дільниці в підвальних приміщеннях можна тільки у виняткових випадках, коли це диктується технологічним процесом і створені оптимальні мікрокліматичні умови.

Світлові отвори за розмірами та місцем розташування визначають розрахунком. Незалежно від наявності шкідливих виділень і вентиляційних пристроїв у виробничих приміщеннях належить передбачати створки для провітрювання та інші подібні пристрої у вікнах площею не менше 20 % від загальної площі світлових отворів. Повітря, яке надходить, слід направляти в холодну пору року вгору, а в теплу - вниз.

Необхідно, щоб стіни і підлога будівель, які призначені для охорони працівників від холоду і вологості, не вбирали отруйних речовин і легко піддавались чищенню. Зовнішні стіни з перекриття виробничих будівель будують із важкоспалимих або неспалимих матеріалів (цегли, бетону, залізобетону, сталевих конструкцій). Між ними має бути теплоізоляційний шар, який запобігає конденсації вологи на внутрішніх поверхнях. У вологих виробничих приміщеннях (дільниці промивки, лакофарбувальні, гальванічні) стіни і перекриття виконують з гідроізоляцією.

У приміщеннях, де розміщені виробництва, які виділяють шкідливі або агресивні речовини (наприклад, ртуть, свинець, арсен, бензол, кислоти, сірчистий газ і т. ін.), обробка стін, стель і поверхонь конструкції має запобігати поглинанню цих речовин і допускати легке прибирання. Наприклад, пара деяких речовин (ртуті, тетраетиловинцю і т.ін.) навіть за невеликих концентрацій п у повітрі приміщення може сорбуватися поверхнею стін, а потім тривалий час виділятися з них, викликаючи хронічні отруєння цими речовинами працівників. Тому стіни приміщень, де виділяються шкідливі речовини і агресивні рідини, покривають нітроемалевою або олійною фарбою, керамічною плиткою та іншими матеріалами. Так, керамічною плиткою облицьовують стіни в приміщеннях до висоти 2 м для монтажу і демонтажу силових установок, консервації і розконсервації агрегатів, промивки, гальванічних робіт, перевірки паливної і масляної апаратури, ремонту приладів з ртутним наповненням, акумуляторно-зарядної станції, побутових приміщеннях. В інших виробничих приміщеннях стіни фарбують спеціальними вологостійкими фарбами до висоти 1,6 м.

У виробництвах із значним виділенням пилу слід передбачати прибирання приміщень пилососами і гідрозмивними установками. Кольорова обробка інтер'єрів виробничих приміщень має відповідати санітарним нормам.

Вибір конструкції підлог виконують залежно від характеру виробництва і вимог СНІП. Підлоги мають бути теплими, щільними, пружними, такими, що добре чинять опір ударам, витримують певні навантаження, не слизькі, зручні для прибирання. У механічних і інструментальних цехах, у побутових приміщеннях установлюють малотеплопровідні підлоги. У цехах, де можливе проливання на них лугів, і в ряді побутових приміщень підлоги роблять з керамічної плитки. На дільницях, небезпечних у пожежному відношенні, а також де можливі дії кислот, застосовують вогнетривкі й водонепроникні підлоги, а на дільницях, де використовують кислоти, луги та інші хімічні речовини, влаштовують стоки для зливання. В приміщеннях, які зазнають сильних забруднень бензином або маслами, підлоги покривають керамічною плиткою або бетоном з гладкою поверхнею.

До санітарно-побутових приміщень відносяться: гардеробні, приміщення для обігрівання, сушіння, знепилювання і спеціальної обробки одягу, душові, умивальники, туалетні кімнати, кімнати для приймання їжі, паління, кімнати гігієни жінки і т. ін.

Склад і площі побутових приміщень виробничого об'єкта визначають СНІП залежно від санітарної характеристики виробничих процесів (метеорологічні умови, виділення шкідливих газів і пилу, різко виражені професійні шкідливості, особливий санітарний режим тощо).

Усі будівлі й окремі приміщення проектують з урахуванням вимог евакуації на випадок пожежі. Слід вибирати найзручніші напрямки для одночасної евакуації людей, устаткування і техніки. У будь-якому виробничому приміщенні має бути не менше двох виходів з дверима, що відчиняються назовні або в обидва боки. Регламентується максимальна віддаленість робочих місць від виходів. Час для евакуації людей установлюється не більше 3 хв.

Санітарні вимоги до опалення, водопостачання і каналізації. Опалення, водопостачання і каналізацію необхідно проектувати відповідно до вимог СНІП і санітарних норм залежно від призначення будівель, споруд або окремих приміщень, від виконуваних у них технологічних процесів і з урахуванням забезпечення гігієнічних умов.

Температуру повітря, яка підтримується системою опалення, належить визначати з таким розрахунком, щоб у робочій зоні був забезпечений мікроклімат виробничих приміщень відповідно до вимог санітарних норм і державних стандартів. Біля воріт, які відчиняються частіше п'яти разів або не менше ніж на 40 хв за зміну, а також біля технологічних отворів належить передбачати повітряні або повітряно-теплові завіси. їх слід розраховувати так, щоб на час відкривання воріт, дверей і технологічних отворів температура повітря в приміщенні на робочих місцях була не нижчою: І4°С - під час легкої фізичної роботи; 12°С - під час роботи середньої важкості й 8°С - під час важкої роботи. Установки опалення не повинні створювати на постійних робочих місцях шуму і вібрацій, які б перевищували нормативні значення, а також створювати додаткові виробничі шкідливості.

Залежно від теплоносія, який використовується, розрізнюють електричне, водяне, парове і газове опалення. Електричне опалення застосовують як повітряне з нагріванням повітря в калориферах, переносними нагрівальними приладами (рефлекторами), так і променеве з використанням панелей для обігрівання стелі, стін, підлоги. Найбільш гігієнічне - променеве опалення. Теплові промені, які випромінюють поверхні стін, підлоги або перекрить, що нагріваються, нагрівають предмети і устаткування в приміщенні. При такому опаленні тіло людини також одержує тепло у вигляді променевої енергії, і це сприятливо впливає на самопочуття людини. Це опалення дозволяє підтримувати рівномірну температуру повітря в різних зонах приміщення. Відсутність у приміщенні нагрівальних приладів створює зручності для розміщення устаткування.

Особливо зручне застосування променевого опалення у виробничих приміщеннях з великою площею і об'ємом. Використовують його, наприклад, на авіаремонтних заводах в ангарах, в які надходить багато холодного повітря при відкриванні ангарних дверей.

Завдяки особливостям променевого опалення температура повітря швидко відновлюється після закриття ангарних дверей. У разі розміщення постійних робочих місць біля вікон в приміщеннях належить передбачати захист працівників від спадаючих холодних потоків.

Нагрівальні прилади у виробничих приміщеннях із значним виділенням пилу повинні мати гладкі поверхні, які сприяють легкому їхньому очищенню.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Санітарні вимоги“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека

  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги
  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ