Водночас численні дослідження в галузі висотної фізіології показують, що до відомого ступеня кисневого дефіциту в навколишній атмосфері організм людини може пристосуватися за рахунок включення так званих "компенсаторних механізмів" (прискорювальні дихальні рухи, збільшення швидкості кровотоку, викидання у кров додаткової кількості еритроцитів з кров'яних депо і т.ін.) без істотного збитку для своєї життєдіяльності.
Однак можливості компенсації нестачі кисню в навколишньому середовищі далеко не безмежні, і для здорової людини вони обмежуються парціальним тиском кисню 98—100 мм рт.ст., що відповідає висоті біля 4000 м над рівнем моря.
Тому для всіх пасажирських літаків цивільної авіації, незалежно від висотності, встановлений мінімальний загальний барометричний тиск в герметичних кабінах, який дорівнює 567 мм рт.ст., що відповідає розрідженню атмосфери на висоті 2400 м над рівнем моря.
Цей розмір загального барометричного тиску в гермокабі-нах є тією межею, нижче якої тиск не може знижуватися на максимально доступні для кожного типу літака висоті польоту.
Максимальний загальний барометричний тиск у гермокабінах, який забезпечує необхідний парціальний тиск кисню у вдихуваному повітрі, дорівнює 118 мм рт.ст.
Температура повітря з підйомом ПС до визначеної висоти зменшується. Наприклад, на висоті 5000 м вона досягає мінус 17-18°С, а на висоті 12000 м - мінус 56°С. Зі збільшенням висоти також змінюється вологість повітря, а на висоті 6000-7000 м повітря майже зовсім сухе.
Організм людини важко переносить високі й низькі температури повітря, а також повітря підвищеної вологості або цілком сухе. На ПС, які мають герметичні кабіни вентиляційного типу, існує проблема утримання в повітрі робочої зони ПС атмосферного озону.
Основна маса атмосферного озону розташовується в стратосфері на висотах 16000-30000 м. У тропосферу озон проникає зі стратосфери в результаті динамічних і циркуляційних процесів і концентрація його на цих висотах непостійна. Вищі порівняно з екваторіальними концентрації озону в тропосфері виявляються в північних і полярних широтах внаслідок зниження висоти тропопаузи. У реальних умовах тропопауза схильна до великих варіацій за висотою і може змінюватися в будь-якому заданому пункті середніх і північних широт від 6500 до 12000 м. Зазвичай найбільші концентрації атмосферного озону в тропосфері й стратосфері спостерігаються у весняний період, а восени і взимку вони різко знижуються.
За результатами дослідження повітря гермокабін на наявність у ньому озону випливає, що його концентрація може перевищувати гранично допустимі розміри (0,1 мг/м) у 3-5 разів. Характерно, що наявність озону в повітрі гермокабін досліджуваних ПС виявлялася не за весь час польоту, а періодично, під час прольоту певних ділянок траси, де метеорологічна обстановка характеризувалася висотою тропопаузи, що розташовується нижче ешелону польоту ПС.
У зв'язку з тим, що озон є нестійкою хімічною сполукою, яка легко руйнується під дією температури в декілька сотень градусів, проблема озону у разі використання гермокабін може бути успішно вирішена під час досягнення досить високих температур у компресорах двигунів, звідки зазвичай відбирається вентиляційне повітря.
Так, наприклад, відомо, що, якщо температура компресійного повітря становить біля 500°С ("Конкорд"), "озонова небезпека" цілком відхиляється і це незважаючи на те, що виміри робилися в гермокабіні під час польотів на висотах 18000-20000 м, де концентрації озону значні.
У герметичних кабінах сучасних висотних пасажирських ПС мікроклімат має відповідати основним умовам, що регламентуються галузевими нормативними документами (ОСТ 54 30052-87 "Повітря робочої зони повітряних суден".
Наприклад, температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, перепад температури по вертикалі і горизонталі кабін літаків і вертольотів мають відповідати нормам, наведеним у табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Норма показників мікроклімату робочої зони повітряних суден
| Допустимі норми | ||||
| Показник | Оптимальні норми | на постійних | на непостійних робочих місцях | Граничні |
| робочих | норми | |||
| місцях | ||||
| Температура | ||||
| повітря, °С | 21-23 | 20-24 | 17-25 | 15-30 |
| Відносна | ||||
| вологість | ||||
| повітря, % | 60-40 | 72-25 | 75-25 | 85-10 |
| Швидкість | ||||
| руху | ||||
| повітря, м/с | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 |
| Перепад | ||||
| температури | ||||
| повітря по | ||||
| вертикалі та | ||||
| горизонталі, °С, | ||||
| не більше | 2 | 3 | 4 | 5 |
Примітки:
• 1. Максимальна відносна вологість відповідає мінімальній температурі, а мінімальна відносна вологість - максимальній температурі повітря.
• 2. Норми мікроклімату відповідають категорії робіт з енерговитратами до 150 ккал/год.
При цьому необхідно враховувати, що в більшості гермокабін вологість не регулюється і залежить також від кількості пасажирів на борту. Так, наприклад, у гермокабіні літака 1л-62 у семичасовому польоті на висоті 10000 м при наявності на борту 180 пасажирів відносна вологість знаходиться в межах 12—15 %, а у випадку недовантаження літака пасажирами може бути значно нижчою. Тому питання штучного зволоження повітря в гермокабінах є актуальним і його необхідно вирішувати.
Норми поділяються на оптимальні, допустимі і граничні. У разі забезпечення оптимальних норм температура захисних поверхонь ПС не повинна відрізнятися від температури повітря більше, ніж на 2°С, а у разі забезпечення допустимих норм - більше, ніж на 5°С. Гранична температура захисних поверхонь не повинна бути нижчою за 5°С і вищою за 45°С. Встановлюють такі норми мікроклімату:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чинника, що впливають на організм людини в польоті“ на сторінці 2. Приємного читання.
