Рис. 3.5. Гістограма змінювання числа нещасних випадків у працівників із зростанням професійного стажу
Аналіз виробничого травматизму, який регулярно проводиться службами охорони праці цивільної авіації, підтверджує ці висновки. Тому в практичній діяльності авіапідприємств ними слід керуватися, приділяючи велику увагу індивідуальній профілактичній роботі щодо попередження травматизму в зазначених стажових групах. У зв'язку з цим особливо корисні бесіди (інструктажі) з робітниками напередодні виконання ними травмонебезпечних робіт. Ці бесіди ні в якому разі не можна проводити формально. У процесі бесід корисно нагадати про небезпечні виробничі фактори, властиві конкретним технологічним операціям запланованих робіт, попередити про можливі наслідки виробничих травм. У результаті таких бесід працівники мають отримати ніби настанову на неприпустимість переоцінювання своїх можливостей у дотриманні установлених вимог безпеки.
Зниження психофізіологічних якостей робітника може статися на фоні стомлення, яке виникає і розвивається в результаті тривалої роботи або під впливом психофізіологічних факторів виробничої небезпеки (рис. 3.6). Із цього виходить, що найбільша кількість нещасних випадків відбувається перед обідньою перервою і наприкінці робочого дня. Статистика показує (рис. 3.7), що найбільша кількість нещасних випадків відбувається наприкінці тижня - в четвер і п'ятницю, коли, цілком імовірно, сильніше проявляється чинник стомленості.
Рис. 3.6. Змінювання кількості нещасних випадків протягом робочого дня
Під стомленістю розуміють викликане інтенсивною або тривалою роботою тимчасове зниження працездатності, яке супроводжується почуттям утоми.
Рис. 3.7. Змінювання кількості нещасних випадків на машинобудівному заводі за днями тижня
Різні види стомленості (розумова, стомленість будь-якого м'яза, зорова тощо) по-різному впливають на схильність робітника до нещасних випадків. Так, якщо процеси стомленості в основному локалізуються у великих півкулях головного мозку людини, то це підвищує схильність до нещасних випадків більше, ніж стомленість будь-якого великого м'яза (хоч при цьому в фізіологічному механізмі бере участь також головний мозок). Більш несприятливими можуть бути процеси стомленості верхніх кінцівок (при неточній координації рухів, наприклад, при попаданні руки в небезпечну зону, може статися травма).
Небезпека травмування може також виникнути в результаті втрати управління координацією руху, необхідною для збереження рівноваги під час робіт на висоті. Зазвичай це призводить до падіння зі стрем'янки або інших піднімальних пристроїв.
Стомленість сприяє також розвитку професійних захворювань, особливо опорно-рухового апарату, і підвищенню загальної захворюваності.
Викликає також інтерес фізіологічний механізм стомленості при малорухливій позі працівників (наприклад, збирання деталей двигуна після ремонту, монтаж будь-яких електротехнічних пристроїв на літальному апараті, робота екіпажу літального апарату під час тривалих польотів, робота диспетчера служби руху тощо). У такій позі через гідростатичний тиск загальний тиск у венах і капілярах ніг дещо більший, ніж в оточуючих тканинах. Це викликає збільшення фільтрації рідини з кровоносних судин в оточуючі тканини. Щоб у судинах головного мозку кровообіг не погіршився, рефлекторні впливи повинні сприяти скороченню судин нижніх кінцівок. Якщо мозок з цим не справляється, накопичення венозної крові й перехід рідини в тканини продовжується. Результатом вказаного процесу є погіршення кровообігу вище розміщених частин тіла, насамперед головного мозку, що відображається на його функціональному стані. Для зниження стомленості організму необхідно робити періодичні перерви в роботі, які мають чергуватися зі спеціальними комплексами фізичних вправ.
Автоматизація і механізація виробництва в цілому сприяють істотному зниженню травматизму і особливо його тяжкості. Проте при переході до автоматизованого виробництва потрібні належне узгодження нових систем з "людським фактором", ретельна підготовка персоналу до обслуговування нових і складніших технічних систем. Схильність до нещасних випадків суттєво підвищується з погіршенням стану здоров'я працівника. Наприклад, при виконанні робіт зі стрем'янки впала і одержала тяжку травму мийниця літаків. Причина падіння - втрата рівноваги в результаті запаморочення, викликаного пухлиною мозку.
Стрес і результати праці взаємопов'язані. Під стресом розуміють стан психічної напруженості, викликаний труднощами, небезпечностями, які виникають у людини при розв'язанні важливої для неї задачі.
Стрес залежно від рівня активації може по-різному діяти на людину. Він проявляється в загальному адаптаційному синдромі як необхідна і корисна вегетативна і семантична реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження, яка призводить до цілого ряду фізіологічних зрушень в організмі, що сприяють підвищенню Його енергетичних можливостей і успішності виконання складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але Й механізмом, що сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.
Разом з тим Р. Йоркс і Дж. Додсон експериментально довели (рис. 3.8), що із зростанням активації нервової системи до певного (критичного) рівня продуктивність поведінки людини підвищується, тоді як з її подальшим зростом (в результаті розвитку в організмі процесу гіперболізації, який спричиняє порушення механізмів саморегуляції і погіршення результатів діяльності аж до зриву) продуктивність поведінки починає падати. У зв'язку з цим стрес, який перевищує критичний рівень, іноді називають дистресом.
Процес діяльності людини в дистресовій ситуації образно описаний психологом Т. Томашевським [63]. Людина при цьому здається метушливою, "загнаною", такою, яка працює через силу і яка не бачить нічого з того, що діється навкруги. У людини, яка знаходиться у важкій ситуації, знижується точність рухів, що призводить до псування інструменту, ламання крихких деталей, зриву різі з гайок, сутичкам тощо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якості особистості та безпека“ на сторінці 2. Приємного читання.
