Якості особистості та безпека

Охорона праці в авіації

Рис. 3.5. Гістограма змінювання числа нещасних випадків у працівників із зростанням професійного стажу

Аналіз виробничого травматизму, який регулярно проводиться службами охорони праці цивільної авіації, підтверджує ці висновки. Тому в практичній діяльності авіапідприємств ними слід керуватися, приділяючи велику увагу індивідуальній профілактичній роботі щодо попередження травматизму в зазначених стажових групах. У зв'язку з цим особливо корисні бесіди (інструктажі) з робітниками напередодні виконання ними травмонебезпечних робіт. Ці бесіди ні в якому разі не можна проводити формально. У процесі бесід корисно нагадати про небезпечні виробничі фактори, властиві конкретним технологічним операціям запланованих робіт, попередити про можливі наслідки виробничих травм. У результаті таких бесід працівники мають отримати ніби настанову на неприпустимість переоцінювання своїх можливостей у дотриманні установлених вимог безпеки.

Зниження психофізіологічних якостей робітника може статися на фоні стомлення, яке виникає і розвивається в результаті тривалої роботи або під впливом психофізіологічних факторів виробничої небезпеки (рис. 3.6). Із цього виходить, що найбільша кількість нещасних випадків відбувається перед обідньою перервою і наприкінці робочого дня. Статистика показує (рис. 3.7), що найбільша кількість нещасних випадків відбувається наприкінці тижня - в четвер і п'ятницю, коли, цілком імовірно, сильніше проявляється чинник стомленості.

Змінювання кількості нещасних випадків протягом робочого дня

Рис. 3.6. Змінювання кількості нещасних випадків протягом робочого дня

Під стомленістю розуміють викликане інтенсивною або тривалою роботою тимчасове зниження працездатності, яке супроводжується почуттям утоми.

Змінювання кількості нещасних випадків на машинобудівному заводі за днями тижня

Рис. 3.7. Змінювання кількості нещасних випадків на машинобудівному заводі за днями тижня

Різні види стомленості (розумова, стомленість будь-якого м'яза, зорова тощо) по-різному впливають на схильність робітника до нещасних випадків. Так, якщо процеси стомленості в основному локалізуються у великих півкулях головного мозку людини, то це підвищує схильність до нещасних випадків більше, ніж стомленість будь-якого великого м'яза (хоч при цьому в фізіологічному механізмі бере участь також головний мозок). Більш несприятливими можуть бути процеси стомленості верхніх кінцівок (при неточній координації рухів, наприклад, при попаданні руки в небезпечну зону, може статися травма).

Небезпека травмування може також виникнути в результаті втрати управління координацією руху, необхідною для збереження рівноваги під час робіт на висоті. Зазвичай це призводить до падіння зі стрем'янки або інших піднімальних пристроїв.

Стомленість сприяє також розвитку професійних захворювань, особливо опорно-рухового апарату, і підвищенню загальної захворюваності.

Викликає також інтерес фізіологічний механізм стомленості при малорухливій позі працівників (наприклад, збирання деталей двигуна після ремонту, монтаж будь-яких електротехнічних пристроїв на літальному апараті, робота екіпажу літального апарату під час тривалих польотів, робота диспетчера служби руху тощо). У такій позі через гідростатичний тиск загальний тиск у венах і капілярах ніг дещо більший, ніж в оточуючих тканинах. Це викликає збільшення фільтрації рідини з кровоносних судин в оточуючі тканини. Щоб у судинах головного мозку кровообіг не погіршився, рефлекторні впливи повинні сприяти скороченню судин нижніх кінцівок. Якщо мозок з цим не справляється, накопичення венозної крові й перехід рідини в тканини продовжується. Результатом вказаного процесу є погіршення кровообігу вище розміщених частин тіла, насамперед головного мозку, що відображається на його функціональному стані. Для зниження стомленості організму необхідно робити періодичні перерви в роботі, які мають чергуватися зі спеціальними комплексами фізичних вправ.

Автоматизація і механізація виробництва в цілому сприяють істотному зниженню травматизму і особливо його тяжкості. Проте при переході до автоматизованого виробництва потрібні належне узгодження нових систем з "людським фактором", ретельна підготовка персоналу до обслуговування нових і складніших технічних систем. Схильність до нещасних випадків суттєво підвищується з погіршенням стану здоров'я працівника. Наприклад, при виконанні робіт зі стрем'янки впала і одержала тяжку травму мийниця літаків. Причина падіння - втрата рівноваги в результаті запаморочення, викликаного пухлиною мозку.

Стрес і результати праці взаємопов'язані. Під стресом розуміють стан психічної напруженості, викликаний труднощами, небезпечностями, які виникають у людини при розв'язанні важливої для неї задачі.

Стрес залежно від рівня активації може по-різному діяти на людину. Він проявляється в загальному адаптаційному синдромі як необхідна і корисна вегетативна і семантична реакція організму на різке збільшення загального зовнішнього навантаження, яка призводить до цілого ряду фізіологічних зрушень в організмі, що сприяють підвищенню Його енергетичних можливостей і успішності виконання складних і небезпечних дій. Тому стрес є не тільки доцільною захисною реакцією людського організму, але Й механізмом, що сприяє успіху трудової діяльності в умовах перешкод, труднощів і небезпек.

Разом з тим Р. Йоркс і Дж. Додсон експериментально довели (рис. 3.8), що із зростанням активації нервової системи до певного (критичного) рівня продуктивність поведінки людини підвищується, тоді як з її подальшим зростом (в результаті розвитку в організмі процесу гіперболізації, який спричиняє порушення механізмів саморегуляції і погіршення результатів діяльності аж до зриву) продуктивність поведінки починає падати. У зв'язку з цим стрес, який перевищує критичний рівень, іноді називають дистресом.

Процес діяльності людини в дистресовій ситуації образно описаний психологом Т. Томашевським [63]. Людина при цьому здається метушливою, "загнаною", такою, яка працює через силу і яка не бачить нічого з того, що діється навкруги. У людини, яка знаходиться у важкій ситуації, знижується точність рухів, що призводить до псування інструменту, ламання крихких деталей, зриву різі з гайок, сутичкам тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Охорона праці в авіації» автора Буріченко Л.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Якості особистості та безпека“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Міжнародне право про охорону праці

  • Глава 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

  • Трудовий процес

  • Здоров'я та гігієна праці

  • Виробничий травматизм

  • Функції управління охороною праці

  • Реєстрація й облік інформації

  • Стимулювання охорони праці

  • Пропаганда і виховання безпечної поведінки

  • Узгодження і видача дозволів

  • Задачі управління охороною праці

  • Професійний добір

  • Експертиза

  • Убезпечення устаткування, технологічних процесів, будинків, споруд і територій

  • Економічна ефективність заходів, спрямованих на створення безпеки праці

  • Управлінська діяльність і помилки управління

  • Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ

  • Праця та її безпека. Нещасний випадок

  • Якості особистості та безпека
  • Ризик у трудовій діяльності

  • Терморегуляція

  • Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

  • Чинника, що впливають на організм людини в польоті

  • Санітарні вимоги

  • Глава 5. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ

  • Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 6. ВЕНТИЛЯЦІЯ РОБОЧИХ ЗОН

  • Санітарно-гігієнічні вимоги

  • Загальні рекомендації

  • Вентилятори

  • Кондиціювання повітря

  • Глава 7. ШУМ, ІНФРАЗВУК І УЛЬТРАЗВУК

  • Вплив джерел шуму на організм людини

  • Вимірювання та нормування шуму

  • Профілактика шуму

  • Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них

  • Засоби індивідуального захисту

  • Глава 8. ВІБРАЦІЯ

  • Нормування і вимірювання вібрації

  • Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій

  • Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

  • Освітлення виробничих приміщень, перону і кабін повітряних суден

  • Глава 10. ІОНІЗУЮЧІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

  • Захист від іонізуючих випромінювань

  • Глава 11. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ РАДІОЧАСТОТ

  • Засоби захисту від впливу електромагнітних полів

  • Захист від випромінювання оптичного діапазону

  • Безпека праці під час розбірно-складальних робіт і механічної обробки

  • Безпека праці під час фарбувальних робіт

  • Безпека праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті

  • Безпека праці під час експлуатації посудин, які працюють під тиском

  • Безпека праці під час експлуатації електроустановок та роботи в умовах впливу статичної і атмосферної електрики

  • Безпека праці під час проведення газозварювальних і електрозварювальних робіт

  • Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах

  • Безпека праці під час ремонту гідравлічної системи і випробування фюзеляжів

  • Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

  • Безпека запуску і випробування двигунів

  • Безпека праці під час роботи з обчислювальною та керуючою технікою

  • Глава 13. СТВОРЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІДЧАС ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН

  • Глава 14. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИХ РОБІТ

  • ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • Горіння, температура спалаху, самозаймання, самозапалення

  • Вибухи газових, парових і пилоповітряних сумішей

  • Класифікація причин можливого виникнення пожежі та вибуху

  • Глава 16. ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ

  • Вогнестійкість будівель і споруд. Класифікація виробництв за вибухо- і пожежонебезпекою

  • Протипожежні перепони в будівлях і спорудах, шляхи евакуації, вимоги до генерального плану

  • Вимоги пожежної та вибухової безпеки при виконанні основних технологічних процесів

  • Пожежна і вибухова безпека під час улаштування і експлуатації електрообладнання та електроосвітлення

  • Глава 17. ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

  • Вогнегасні установки і системи

  • Система пожежогасіння повітряних суден. Пожежний зв'язок і сигналізація

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ