TextBook – такі, що впливають на репродуктивну функцію (радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець).
Важливе значення при дослідженні токсичності будь- якого компонента навколишнього середовища має вивчення його фізико-хімічних властивостей, що дає змогу за певними формулами обчислити параметри, що характеризують токсичність речовини і можуть бути використані при розробленні методів та засобів захисту від дії шкідливих речовин.
Біологічні фактори небезпеки
Людині, тваринам і природному середовищу загалом можуть загрожувати біологічні чинники, можливі як на робочих місцях, так і в домашніх умовах. Тому запобігання ураженню ними є дуже важливим завданням.
Біологічні (грец. bios – життя і logos –слово, вчення) фактори небезпеки – чинники, зумовлені дією різноманітних живих організмів.
До них належать макроорганізми (рослини і тварини) та патогенні мікроорганізми, збудники інфекційних захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, найпростіші).
Макроорганізми (отруйні рослини і тварини). Токсичною речовиною отруйних рослин е різні сполуки, що належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Характеристика дії отруйних рослин на організм людини
| Назва отруйної рослини | Час початку дії | Характеристика дії на організм людини |
| Цикута | Через 5 хв. | Часте блювання, сильна слинотеча, запаморочення, блідість шкіри, сильні судоми |
| Гриби | Від 15 хв. до 2–3 діб | Нестерпний біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, летальні випадки |
| Білена чорна | Через 30–40 хв. | Почервоніння обличчя і шиї, збуджений стан, судоми рук та ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті |
За ступенем токсичності рослини поділяють на отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо), дуже отруйні (наперстянка, олеандр та ін.) і смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).
Серед тваринних організмів отруйні форми трапляються частіше, ніж серед рослин. Отрути, вироблені тваринами, є хімічними чинниками, які беруть участь у міжвидових взаємодіях. Представники фауни всіх етапів еволюційного розвитку використовують хімічні речовини для нападу або захисту (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Характеристика дії отрути тварин на організм людини
| Назва тваринного організму | Дія на організм людини |
| Павук (тарантул) | Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки |
| Кліщі | Укуси, почервоніння, свербіж, стан загального отруєння |
| Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки) | Алергічні реакції, анафілактичний шок, запалення, больові відчуття, летальні наслідки |
| Риби (скати, морські дракони, скорпени) | Уколи, слабкість, можлива втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки |
| Рептилії (кобри, змії) | Параліч скелетної та дихальної мускулатур, пригнічення функцій нервової і дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки |
Патогенні мікроорганізми. Збудники інфекційних захворювань є носіями певних властивостей, до найголовніших з яких належать патогенність, вірулентність, стійкість у навколишньому середовищі, мінливість, специфічність.
Патогенність – це здатність живих істот (як правило, мікроорганізмів), а також продуктів їх життєдіяльності викликати захворювання інших організмів. Залежно від розмірів, будови та властивостей патогенні організми поділяють на бактерії, віруси, рикетсії, гриби тощо.
Вірулентність – агресивні властивості мікроорганізмів стосовно організму тварини і людини. Вірулентність різних штамів мікроорганізмів неоднакова. Мірою її є мінімальна кількість живих мікроорганізмів, здатних спричинити смерть піддослідних тварин (мінімальна летальна доза). Частіше застосовують середню смертельну дозу, що зумовлює 50% загибелі тварин.
За стійкістю у навколишньому середовищі, тобто здатністю протистояти його впливам, мікроорганізми класифікують на малостійкі, середньостійкі та стійкі.
Мінливість – здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних від властивих предкам, у процесі індивідуального розвитку. Вона забезпечує появу певних особливостей, завдяки чому утворюються нові види і відбувається історичний розвиток біосфери.
Важливою властивістю патогенних мікроорганізмів є специфічність, яка виявляється у тому, що кожний вид по-різному діє на організм, викликає специфічну хворобу та імунологічну стійкість організму. Тому інфекційні захворювання мають характерні симптоми.
До збудників інфекційних захворювань належать різні види мікроорганізмів – бактерії, віруси, грибки тощо. Спричинені ними інфекції можуть поширюватися на великі території, що призводить до виникнення епідемій, які охоплюють значну кількість населення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Безпека життєдіяльності» автора Піскунова Лариса Едуардівна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.3. Фактори небезпеки“ на сторінці 4. Приємного читання.