Розділ «3.2. Техногенне середовище життєдіяльності людини»

Людина безперервно перетворює природу, будуючи заводи, міста, канали, дороги, здобуваючи корисні копалини тощо. У результаті такої діяльності на планеті сформувалося техногенне середовище.

Техногенне середовище – частина біосфери, перетворена людиною за допомогою прямого і непрямого впливу з метою задоволення своїх потреб.

Господарсько-побутова діяльність людини сягнула таких розмірів, що почала впливати навіть на глобальні природні явища, загрожуючи безпечній життєдіяльності.

Техногенні небезпеки та їх наслідки

Вплив побутового мікроклімату на безпеку людини

Оптимальні умови життєдіяльності людини забезпечує дотримання певних параметрів таких чинників: побутовий мікроклімат (температура, рух повітря, його вологість, вентиляція та іонізація, озонування, теплоізоляція), освітлення, рівень шуму, випромінювання (ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітні хвилі радіочастотного діапазону) та електробезпека.

Основним місцем перебування людини, як правило, є приміщення, де вона живе і працює. З огляду на це мікроклімат має великий вплив на її здоров'я. Забезпечують комфорт у приміщенні температура, рух, вологість повітря тощо. Вони впливають на теплообмін організму з навколишнім середовищем та забезпечують функціональний тепловий стан.

Мікрокліматичні умови також діють на репарацію ДНК, активність генів теплового шоку.

Вплив температури на стан людини. У квартирі оптимальні температурні параметри варіюють від 20 до 22 °С у холодному та помірному кліматі; від 23 до 25 °С в умовах жаркого клімату. Відхилення температури більше ніж на З °С від оптимального (підвищення або зниження) може призвести до охолодження кінцівок та рефлекторної зміни температури верхніх дихальних шляхів. Особливо важливо забезпечити цей норматив у північних районах. Вказані параметри температури повітря в приміщеннях задовольняють гігієнічні вимоги лише в тому разі, якщо температура поверхні стін менша за температуру кімнатного повітря не більше ніж на 2–3 °С. Нижча температура стін та навколишніх предметів навіть за нормальної температури повітря підвищує випромінюючі тепловтрати, що спричинює дискомфорт.

Підвищення температури повітря потребує відповідного зниження вологості, і навпаки, оскільки за високої температури та вологості зменшується можливість тепловіддачі.

Довготривала дія дискомфортних умов зумовлює зміщення теплової рівноваги та напруження апарату терморегуляції, ослаблення загального та специфічного опору організму, імунітету, зростає ймовірність катарів верхніх дихальних шляхів, ангін, ревматизму, невралгії, ускладнень серцево-судинних захворювань.

Вплив руху повітря на стан людини. Цей рух діє на людину і фізично, і фізіологічно. Легкий рух здуває насичені парами та перегріті шари повітря, стимулюючи рефлекторні процеси терморегуляції, однак надмірний рух повітря, особливо у разі охолодження, збільшує тепловтрати через конвекцію випаровування. Оптимальний рух повітря (залежно від температури в приміщенні) становить 0,1–0,25 м/с.

Вплив вологості повітря на стан людини. Вологість має велике значення для теплообміну людини. Оптимальною вважають відносну вологість 40–60%. Вологому повітрі властиві велика теплопровідність і теплоємність, що збільшують тепловіддачу організму, особливо взимку. Це може призводити до тонзилітів, ангін, катарів верхніх дихальних шляхів. Підвищену вологість спричинюють недостатнє опалення, перенаселення житла, прання і сушіння білизни, готування їжі за недостатньої вентиляції. Застосування вологомістких будівельних матеріалів, в'язких розчинів, відсутня або недостатня гідроізоляція, дефекти покрівлі та ринв, розташування споруди в улоговині, яка погано освітлюється та провітрюється, також сприяють появі вологості.

Висока вологість у приміщенні погіршує умови проживання і негативно впливає на організм людини. На стінах, шпалерах, меблях, підлозі з'являється пліснява, розвиваються бактерії, грибки, що мають неприємний запах, руйнують дерев'яні деталі будівель, меблі, спричинюють різні захворювання.

Унаслідок порушення терморегуляції виникають ревматизм, радикуліт, невралгія, загострення туберкульозу. Особливо небезпечне охолодження для людини, яка спить у приміщенні з підвищеною вологістю.

Регулювання мікроклімату. Параметри мікроклімату у визначений час доби мають змінюватися, тобто пульсувати. Однак людині не слід забезпечувати тепличні умови, коливання параметрів, що викликає цілеспрямовану терморегуляцію, підвищує адаптаційні властивості організму. Важливим є регулювання мікроклімату в зимовий та літній періоди за допомогою систем опалення і кондиціонування.

Причиною алергії та астми може стати атмосфера квартири, перенасичена шкідливими речовинами, випарами побутової хімії, синтетичних матеріалів оздоблення, меблів, а якщо вологість у кімнатах підвищена, то й спорами цвілі та грибків. Для регулювання стану і якості повітря існує багато засобів і прийомів.

У СНІП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція та кондиціювання" рекомендований обсяг надходження свіжого повітря в житлові будівлі становить 3 м3 на годину на м2 житлової площі. У МГСН 3.01-96 "Житлові будинки" – 30 м3 на годину свіжого повітря на людину. Фахівці вважають, що краще керуватися нормою 60 м3 свіжого повітря за годину.

Віконні вентиляційні (кліматичні) клапани призначені для створення потоку свіжого повітря при закритому вікні. У середньому їх пропускна здатність становить 3–10 м3 на годину і регулюється залежно від швидкості вітру, температури на вулиці та рівня вологості в квартирі. Монтуються такі пристрої безпосередньо в раму.