Платіжні системи

Західноєвропейський банківський бізнес

Хоча величина прямої економії від ліквідації витрат конвертування та валютних ризиків невелика, її непрямі структурні наслідки для фінансових ринків дуже значні.

По-перше, зникнення валютного компонента істотно підвищує значення інших чинників ціноутворення на фондових ринках, таких як кредитний рейтинг емітента, ліквідність даного виду цінних паперів, механізм розрахунків, юридичні та загальні ризики. Це підсилить конкуренцію між емітентами і створить стимули для зближення західноєвропейських цінних паперів за невалютними параметрами ціноутворення. Для того щоб домогтися успіху на цьому полі, державам зони євро доведеться прискорити реформу національних фінансових систем, а приватним фірмам — освоїти секрети конкуренції на світових фондових ринках.

По-друге, ймовірна структурна зміна, пов'язана з введенням єдиної валюти, — радикальна зміна правил роботи і, як наслідок, підвищення ролі інституціональних інвесторів. Сьогодні страхові компанії (а в деяких країнах і пенсійні фонди) зв'язані встановленим у рамках ЄС правилом, відповідно до якого пасиви в іноземній валюті мають на 80 % покриватися активами в такій самій валюті. Це одна з головних причин роздробленості й відносної слабкості західноєвропейських інституціональних інвесторів (тоді як число фондів взаємного страхування в державах — членах ЄС у 2,2 раза перевищує число аналогічних фондів у США, їх капітал у 2,2 раза менший, ніж в Америці)1. Зняття цього обмеження в рамках усієї зони євро приведе до значного зростання загального обсягу операцій інституціональних інвесторів та їх диверси-фікованості. Такий самий ефект матиме також скасування так званого "принципу якоря", що обмежує коло первинних емітентів цінних паперів в окремо взятій країні філіями компанії, зареєстрованими в даній країні. Однак найістотніший вплив матиме чинник, що лежить поза фінансовою сферою: неминучість кардинальної реформи західноєвропейських систем охорони здоров'я, пенсійного і соціального забезпечення у бік становлення в них ринкових відносин.

По-третє, структурна перебудова полягає в тому, що на зміну валютній диверсифікованості в керуванні приватними інвестиційними портфелями прийде диверсифікованість за сегментами ринку (інструменти рефінансування, державні облігації, акції приватних компаній). Очевидно, відбудеться інтенсивне перехрещування європейських і міжнародних ринків: менеджери із зони євро будуть більше працювати з іноземними цінними паперами, а оператори з країн, що не входять до цієї зони, — поповнювати свої портфелі за рахунок європейських цінних паперів. Ці структурні зміни матимуть вплив на усі види фінансових ринків.

Рішення про те, що операції репо будуть головним знаряддям політики ЄЦБ, має принципове значення, оскільки означає крок у бік американської системи, у бік рішучого підвищення ефективності західноєвропейської фінансової системи. Введення єдиної валюти і зникнення перехресних валютних ризиків у рамках ЄВС, проведення операцій репо Європейським центральним банком, надання ліквідності для розрахунків протягом дня створюють серйозні передумови для розвитку приватного ринку репо, у якому могли б брати участь європейські банки першої, другої і третьої категорій. Це відкриває шлях до виникнення ефективного міжбанків-ського ринку в рамках всього економічного і валютного союзу.

Новий ринок міг би залучити великі транснаціональні корпорації, що сьогодні вдаються до рефінансування в найбільших міжнародних фінансових центрах — Нью-Йорку, Лондоні, Токіо тощо. Очевидно" до нього виявили б інтерес і глобальні фінансові інститути, участь яких може додати європейському ринку репо додаткову глибину, ліквідність та ефективність.

Крім того, єдиний європейський ринок репо підштовхне розвиток єдиного європейського ринку облігацій, що спроможний стати головним конкурентом ринку облігацій США в боротьбі за залучення капіталу. Міжнародні інституціо-нальні інвестори будуть притягнуті величезним пулом фондів у єдиній валюті і перенаправлять значну частину своїх портфелів на європейські ринки капіталу. На цих ринках, як і на ринку короткострокових зобов'язань, введення євро сприятиме трансграничній конкуренції. Однак цей сегмент ринку може бути завойований фінансовими посередниками із США, що мають незрівнянно більший досвід, ніж їхні європейські колеги, і в організації випуску цінних паперів, і в оптимі-зації їх придбання.

Зникнення валютного компонента ризиків матиме вплив насамперед на ринок державних цінних паперів. Очевидно, відбудеться перебудова і попиту, і пропозиції у бік більшої гармонізації умов їхнього випуску, для того щоб забезпечити велику транспарентність та оптимізацію витрат для інвесторів і емітентів. При формуванні портфелів відбудеться зрушення від рухливих валютних ризиків до більш стійких чинників — кредитного рейтингу, ступеня ліквідності, форм розрахунків, юридичних і загальних ризиків.

У зв'язку зі зникненням премії за валютні ризики процентні ставки на ринках державних цінних паперів будуть включати лише премію за кредитний ризик (що залежить від кредитного рейтингу емітента) і премію за ліквідність (що залежить від умов випуску даного виду облігацій). Загальне зростання ліквідності ринку державних облігацій, обумовлене переходом на євро, приведе до того, що премія за ліквідність буде падати. Однак розкид премії за кредитний ризик спочатку може навіть зрости відповідно до різних кредитних рейтингів урядів, проте у перспективі він буде зменшуватися. Питання про те, чи зіллються окремі сегменти ринку державних цінних паперів на базі деякої категорії цінних паперів вищої надійності, залишається відкритим. Якщо це відбудеться, то найбільш ймовірними "кандидатами" на цю роль є французькі чи німецькі державні цінні папери.

Очікується, що при переході до євро рівень цін на всі види європейських державних цінних паперів знизиться. Відповідно до емпіричних спостережень на ринку вище оцінюються зобов'язання, випущені урядами в національній валюті, порівняно із подібними зобов'язаннями в іноземній валюті. Причина полягає в тому, що, на думку інвесторів, перший вид цінних паперів пов'язаний з меншими ризиками. У крайньому разі уряди можуть або ввести додаткові податки, або скоротити бюджетні витрати, або вдатися до друкарського верстата для того, щоб розплатитися з іноземними кредиторами. У випадку з іноземною валютою цей "трюк" не проходить — уряди не можуть надрукувати іноземні гроші. Крім того, з політичних мотивів уряди насамперед будуть виплачувати борг у національній валюті, оскільки велика його частина розміщена усередині країни. Виходячи з цього експерти вважають, що боргові зобов'язання, деноміновані в євро, будуть тяжіти до рівня зобов'язань в іноземній, а не національній валюті.

Чи матиме будь-який вплив на кредитні рейтинги окремих держав стаття Маастрихтського договору, що виключає "поручительство" учасників ЄВС за тих своїх членів, що здійснюватимуть безвідповідальну політику запозичень на фінансових ринках? Навряд чи. По-перше, тому що в рамках загальної філософії економічного і валютного союзу така поведінка малоймовірна. По-друге, якщо якась держава — учасниця ЄВС дійсно виявиться на грані банкрутства, "поручительство" за неї буде обов'язково дано, оскільки витрати банкрутства будуть незмірно більшими, ніж витрати поручительства й фінансової допомоги.

У середньостроковій перспективі єдина валюта приведе до швидкого розвитку європейського ринку корпоративних облігацій. Поява такого ринку збільшить число європейських фірм, що мають міжнародний кредитний рейтинг, і розширить можливості залучення ними засобів іноземних інституціональних інвесторів.

Щодо ринку акцій, то введення євро забезпечить сильні стимули прискорення концентрації серед європейських бірж. Не виключено, що з'явиться єдина електронна біржа з автоматичною, працюючою "з екрана" торговою системою. У цьому разі національні біржі можуть вціліти лише спеціалізуючись на роботі з цінними паперами низької капіталізації. Проте міжнародні портфельні інвестиції на європейському ринку акцій будуть, очевидно, меншими, ніж портфельні інвестиції на ринку облігацій, оскільки сегментація ринку може зберегтися, а ринкова капіталізація західноєвропейського бізнесу залишиться низькою в порівнянні зі Сполученими Штатами Америки.

Введення євро приведе до негайних і глибоких змін на ринку деривативів. По-перше, обсяг операцій у секторі в цілому помітно зменшиться. По-друге, відбудеться глибока перебудова структури ринку: діючі нині 200 типів контрактів за участю 13 валют попросту зникнуть. Водночас можна припустити, що зростуть обсяг, розмаїтість і значення свопів процентних ставок. У цих умовах дрібним західноєвропейським біржам ф'ючерсів і опціонів буде важко вижити, отже, відбудеться різкий зліт концентрації, і боротьба за перевагу на ринку деривативів у рамках усієї зони євро розгорнеться між трьома центрами: ЛІФФЕ (Велика Британія), ДТБ (Німеччина) і МАТІФ (Франція). Кожний із цих центрів має свої сильні і слабкі сторони, й передбачити результат протиборства між ними дуже складно.

У результаті всіх цих змін стороною, що виграла, безсумнівно, виявляться інвестори. Єдиний фондовий ринок, що має виникнути в рамках економічного і валютного союзу, більш прозорий і заснований на одній і тій самій одиниці виміру, дасть їм значно більший вибір при формуванні портфелів і знизить витрати. Найбільші переваги, як уже зазначалося, отримають інституціональні інвестори, насамперед страхові компанії чи пенсійні фонди.

Постраждалою стороною будуть деякі емітенти цінних паперів у національних валютах, що позбавляться комфортабельних "ніш" на місцевих фондових ринках, і багато посередників, які відчують не тільки зменшення своїх комісійних, а й різко зростаючу конкуренцію.

Таблиця 14. Довгострокові процентні ставки в країнах — членах ЄС1

Довгострокові процентні ставки в країнах — чле¬нах ЄС1

У цілому відбудеться глибока структурна перебудова величезного масиву довгострокових зобов'язань та довгострокових процентних ставок. Вгадати конкретний хід цього процесу дуже важко. Тому фахівці Європейської Комісії, банків, академічних установ покладаються у своїх прогнозах в основному на метод екстраполяції на базі тенденцій останніх років (табл. 14).

Найважливішою рисою існуючих трендів є зменшення розкиду процентних ставок у національних валютах щодо ставок у німецькій марці: на думку багатьох фахівців, це відбиває зростання довіри ринків до майбутнього економічного і валютного союзу. Очікується, що цей тренд збережеться й надалі.

Наступний розділ:

Державні органи

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Платіжні системи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи
  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА