Крах фінансової системи Джона Ло

Західноєвропейський банківський бізнес

Фактично цією новою пропозицією Ло підписав собі як фінансисту смертний вирок. Процвітаючі громадяни, які побоювалися фіскальної реформи, почали втрачати довіру до Ло. Крім того, інфляція також не сприяла успіху. Кількість паперових грошей внаслідок нещодавніх емісій банкнот Королівським банком набула згодом інфляційного характеру. Ло негайно відреагував на це і в адміністративному порядку впровадив низку дефляційних заходів, щоб зупинити зростання цін. З 22 травня по 1 грудня 1720 р. вартість банкноти, виражена в грошових одиницях, зменшилася наполовину, а вартість акцій у металевому стандарті зменшилася з 10 000 до 5000 ліврів. Цими заходами Ло сподівався відновити вартість паперових грошей, іншими словами, купівельна спроможність банкнот мала зрости. Однак така ініціатива призвела до нової хвилі недовіри, що перетворилося на повну паніку. 29 травня 1720 р. регент звільнив Ло з посади міністра фінансів. 2 червня його попросили відновити позиції Індійської компанії і використовувати свої функції головного інтенданта торгівлі (Intendant general du commerce) для налагодження монетарної системи. Ло впровадив цілу низку заходів, які, однак, не дали відчутних результатів. Практично недовіра з боку населення продовжувала зростати. Влітку

1720 p. банкноти продавалися з 60 %-м дисконтом порівняно з металевими грошима. Майже повністю знецінилися акції: за нетривалий строк їх вартість впала до 200 ліврів — менше від їх номіналу. В грудні 1720 р. партнери Ло були ув'язнені до Бастилії, а самому Ло за допомогою регента вдалося втекти до Бельгії.

Система Ло розпалася. Слідча комісія (друга Віза), створена в січні 1721 р. на чолі з керівниками опозиції, розпустила Індійську компанію та Королівський банк, з яким вона об'єдналася. Пізніше комісія видала декрет, де зазначалося, що всі власники акцій, цінних паперів і банкнот повинні задекларувати свої активи. Акціонери втратили свій капітал, а кредитори уряду отримали натомість вічні ренти під 2—2,5 %. Задекларовані 2,2 млрд ліврів, які включали банкноти та цінні папери уряду, було зменшено до 1,5 млрд, тобто суми, якій дорівнював довгостроковий державний борг. Недовіра до влади з боку населення значно вплинула і на ринок державного кредиту. Процес реорганізації державних фінансів ставав тепер набагато складнішим. Із вилученням з обігу банкнот традиційні золоті та срібні монети знову стали базою для грошового обігу. Службовці й фінансисти відновили колишню систему оподаткування, яка характеризувалася роздрібненістю та неефективним розподілом функцій, і систему ліцензування короною певних видів діяльності.

Отже, Франція повернулася до примітивних і неефективних фіскальних процедур XVII ст. Такий стан речей залишався до революції 1789 р. Не дивно, що у XVIII ст. державні фінанси Франції відчули ще більший розлад. Всім заправляла некомпетентність, неефективність та корупція. Людовік XVI намагався реструктуризувати державні фінанси. З цією метою він призначав цілу низку міністрів фінансів, які, здавалося, мали потрібну компетенцію. Серед них були Анне-Робер, Жак Тюрго та швейцарський банкір-протестант Жак Неккер. Проте жоден з них не вирішив проблем.

Як наслідок, Франція не могла впровадити інновації в монетарній та фінансовій сфері, що у XVIII ст. чітко простежувалось по всій Європі. Країна відставала у галузі фінансових технологій, зокрема від Англії. Це значно заважало Франції створювати передумови для промислової революції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Крах фінансової системи Джона Ло“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло
  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА