Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.

Західноєвропейський банківський бізнес

На відміну від колишньої практики, позики, надані королю, мали бути сплачені не на грошових та обмінних ринках Антверпена, а на ярмарках П'яченци під наглядом генуезців. Після "іспанського погрому" в Антверпені у 1578 р. місто переживало численні протестантські повстання і доступ до нього був неможливий. Тільки після відвоювання Александром Фарнезе, герцогом Парми, у 1585 р. Антверпен став знову відігравати роль ринка, де укладалися асієнто-контракти, хоча був лише сателітом ярмарків П'яченци. Саме так розпочалися панування та експансія Генуї у міжнародних фінансах. Генуя стала провідним дистриб'ютором іспанського срібла через посередництво ярмарків П'яченци. їх організація була досконалою, і після того як вони потрапили під контроль, іспанські армії в Нідерландах завжди могли отримати потрібні кошти на ринку в Антверпені.

Система асієнто у тому вигляді, в якому вона була створена банкірами Генуї, давала змогу іспанським монархам значно збільшити розмах воєнних операцій у Нідерландах. Для Філіппа II вони не тільки відвоювали південні провінції, а також значні території на півночі й сході. Після повернення Антверпена Філіпп II наказав А. Фарнезе атакувати Францію, водночас він направив "Непереможну армаду** для підкорення Англії в 1588 р. Однак обидві ризиковані кампанії не увінчалися успіхом як з фінансового, так і з військового погляду. В 1596 р. королівський декрет знову призупинив обслуговування поточного боргу.

За "Медіа Дженерал" 1597 p. банкіри мали консолідувати борг, але незважаючи на це вони могли отримати від короля концесію. Міжнародний картель, який вони раніше створили для фінансових справ з короною, перебував під певним наглядом державних фінансів. Після нового мораторію 1607 р. генуезькі банкіри ще більше посилили свої позиції. Поширився нагляд державних фінансів, і було створено новий кооперативний картель, який тепер складався тільки з генуезців.

Генуезці не могли постійно підтримувати гегемонію в іспанських державних фінансах. Зростання в міжнародній торгівлі частки Нідерландів та Англії привело до зрушення фінансового центру з Італії в ці дві країни, а отож, до зменшення активів генуезців.

Тридцятилітня війна (1618-1648) сприяла послабленню позицій генуезьких фінансистів. Спалах ворожості спровокував фінансову кризу, яка вразила грошові та обмінні ринки півострова. Поширення іспанських воєнних кампаній з Нідерландів до Німеччини та Франції спричинило такий тиск на королівські фінанси, що у 1627 р. обслуговування поточного боргу мало знову бути припинено. Після банкрутства іспанської корони у 1627 р. генуезькі банкіри втратили своє домінування у міжнародних фінансах. За порадою свого головного міністра Олівареса король вступив у переговори з купцями-банкірами Лісабона, які погодилися надати йому нові позики. Здавалося, що це було переломним рішенням. Португальці, які добре влаштувалися на ринку в Антверпені протягом тривалого часу, підтримували дружні стосунки з євреями своєї країни, які у 1585 р. залишили місто і здійснювали свою діяльність у Амстердамі. Іншими словами, тепер функціонувала міцна вісь: Лісабон — Антверпен — Амстердам. Більш того, у зв'язку з відкриттям каналу морської торгівлі вантажі срібла з Севільї до Нідерландів не йшли через Геную.

У генуезців все ще залишалися значні ноу-хау, і завдяки платежам, які вони все ще здійснювали на ярмарках П'яченци, вони були важливою частиною фінансової інфраструктури. Однак перерозподіл ресурсів із Севільї та Лісабона відбувався в Антверпені, Амстердамі й Лондоні, де вони не брали участі. Португальські банкіри більше не могли займати провідні позиції і, в свою чергу, зазнали нових державних банкрутств. Втративши після підписання у 1648 р. Вестфальського договору світову силу, Іспанія також не могла виконувати роль фінансового центру Європи.

У XVI і на початку XVII ст. державні фінанси Європи розвивалися швидкими темпами. Зовнішня політика, що здійснювалась провідними державами Європи, трималася на дуже міцній фінансовій основі. Нових податків було недостатньо для задоволення нових потреб новостворених держав. Тому було потрібно залучати приватні заощадження та позики міжнародних банкірів.

Організація великомасштабного продажу довгострокових державних цінних паперів стала системою консолідації державного боргу. В цьому відношенні великі міжнародні банки відігравали провідну роль. По всій Європі вони домоглися успіху в залученні значної частини приватних заощаджень, нової форми інвестицій. Більш того, вони стали інструментом для перетворення приватних ресурсів і поточного торговельного капіталу на короткострокові кредити владі.

Такі інновації зробили значний внесок у систему державності нових країн. Купці-банкіри з Італії та Південної Німеччини у XVI ст. та на початку XVII ст. не впроваджували нові фінансові технології, проте вдосконалювали вже діючі. На жаль, вдосконалення не змогли захистити країни Європи від катастроф. Яким би не був рівень додаткових ресурсів, урядові потреби завжди перевищували його. Більш того, гарантії, на основі яких працювала банківська система, не були достатніми для покриття всього боргу монархів. Така ситуація змінилася тільки після XVII ст.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина I. БАНКІВСЬКА СПРАВА В СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ

  • Розділ 2. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ГРЕЦЬКОМУ СВІТІ

  • Організація банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Державна банківська справа

  • Державні банки

  • Розділ 3. БАНКИ В РИМСЬКОМУ СВІТІ

  • Банківські операції

  • Організація діяльності банків

  • Банкіри та банкрутства

  • Частина II. БАНКІВСЬКА СПРАВА В ЄВРОПІ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА РАННЬОМУ СУЧАСНОМУ ПЕРІОДІ (476-1789)

  • Відродження банківської справи в Західній Європі

  • Виникнення приватної банківської справи

  • Відродження приватної банківської справи у сфері депозитів та жиротрансферів

  • Поява публічного депозиту та жирооперацій

  • Міжнародна банківська справа за часів домінування Італії

  • Вразливі альянси банків та монархів

  • Розділ 5. РОЛЬ ТРАДИЦІЙ У РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЄВРОПІ У XVI I XVII ст.

  • Поширення приватних та державних депозитних і жирооперацій

  • Виникнення та фінансове значення ярмарків у Женеві в XV ст.

  • Особливості ярмарків Кастилії у XVI ст.

  • Домінування італійців на ярмарках Ліона у XVI ст.

  • Фінансові ярмарки П'яченци у XVII ст.

  • Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів

  • Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.
  • Розділ 6. НОВІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ЄВРОПІ.

  • Обмінний банк Амстердама в XVII ст.

  • Приватна банківська справа в Амстердамі в XVII ст.

  • Виникнення в Стокгольмі першої банкноти

  • Розлад державних фінансів Франції у XVIII ст.

  • Крах фінансової системи Джона Ло

  • Недорозвиненість банківської системи Англії у XVII і XVIII ст.

  • Банк Англії й виникнення центрального емісійного банку

  • Формування довгострокового державного кредиту в сучасному розумінні

  • Частина ІІІ. БАНКИ ЄВРОПИ В XIX і XX ст.

  • Концентрація емісійної діяльності та надання банкнотам офіційного статусу

  • Поширення банківських грошей

  • Розділ 8. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

  • Вдосконалення британської моделі

  • Роль банків у будівництві залізниць

  • Поява змішаних банків у Бельгії

  • Розділ 9. ЗРОСТАННЯ, КОНЦЕНТРАЦІЯ І ДИВЕРСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В 1850-1914 pp.

  • Перехід від змішаних банків до розподілу банківських функцій між депозитними і комерційними банками у Франції

  • Континентальна, або "німецька", банківська модель

  • Роль банків у міжнародному русі капіталів

  • Інші типи кредитних установ

  • Розділ 10. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Інфляція

  • Неможливість повернення до стабільності

  • Розділ 11. ТРАНСФОРМАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В ПЕРІОД МІЖ ВІЙНАМИ

  • Зростання могутності держави

  • Відносини між банками та промисловістю

  • Банківська криза в Європі

  • Криза в Австрії і Німеччині

  • Падіння фунта стерлінгів і його вплив на країни Європи

  • Реформи 30-х років XX ст.

  • Розділ 12. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

  • Грошові проблеми повоєнного періоду

  • Розділ 13. БАНКІВСЬКА СИСТЕМА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ПІСЛЯ 1945 р.

  • Концентрація в банківській системі

  • Інтернаціоналізація і створення ринку євродоларів

  • Зміни в банківській системі, які відбулися наприкінці XX ст.

  • Загострення банківської конкуренції наприкінці XX ст.

  • Глобалізація банківської системи

  • Завдання наприкінці століття

  • Розділ 14. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

  • Маастрихтський договір

  • Тернистий шлях до Амстердама

  • Сценарій переходу до ЄВС

  • Юридичні засади використання євро

  • Банкноти і монети євро

  • Інструменти політики Європейського центрального банку

  • Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку

  • Євро та економічні оператори

  • Платіжні системи

  • Державні органи

  • Підприємства

  • РЕКОМЕНДОВАНА І ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА