Спочатку купці-банкіри не могли експортувати цінні метали, тому фінансові операції з владою мали характер торговельних трансакцій, однак під час повстання Нідерландів проти Іспанії (1568—1648) вони перестали визнавати ліцензії на експорт цінних металів як частину асієнто-контрактів.
Асентисти, що надавали такі великі суми іспанському уряду на грошових ринках країн Північної Європи, Німеччини та Італії, створювали в більшості випадків консорціум банкірів. Більш того, задля ефективної організації цих значних трансфертів та кредитних операцій асентисти намагалися залучити якомога більше заощаджень у регіонах, де вони діяли. Вони позичали гроші у третіх осіб під короткострокові листи-зобов'язання, що мали зауваження про пред'явника. Як зазначалося, така система вже кілька років використовувалась у Південній Німеччині для надання простих позик владі. Наприклад, у 1546 р. Фуггер мав у своєму портфелі короткострокові державні векселі на загальну суму 1 118 000 ліврів, що мали бути сплачені на грошовому ринку в Антверпені. Для фінансування операції вони взяли 35 короткострокових позик загальною вартістю 661 404 лівра також до сплати в Антверпені.
Збільшення запасів металевих грошей і швидкості їх обігу, створення купцями-банкірами банківських грошей та зростання впевненості привели до збільшення пропозиції готівки й кредиту. Еволюція відсоткових ставок на короткострокові державні кредити на грошових ринках в Антверпені нагально це демонструє. Так, на початку XV ст. у Брюгге вони перевищували ЗО %, а в Антверпені в середині XVI ст. вони впали з 20 до 9 %. Водночас відсоткові ставки за довгостроковими державними кредитами також зменшувалися.
Великі державні банкрутства XVI і XVII ст.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Західноєвропейський банківський бізнес» автора Царенко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль банкірів у зовнішній політиці Франції та Габсбургів“ на сторінці 2. Приємного читання.
