фінансовим результатом
від ображає не лише ефективність менеджменту СК, але й її активність щодо посилення асиметричності між інформацією, опублікованою у фінансовій звітності, та даними внутрішнього управлінського обліку. Під час розрахунку даного показника враховуються суми інших, аніж ліквідаційні витрати, адміністративних витрат, понесених протягом певного періоду. Динамічне зниження RАВ підвищує імовірність шахрайських операцій, здійснених за участю страхувальників чи персоналу такої компанії. В розрізі регіонів зниження чи стабільно від'ємні показники RАВ сигналізують про потребу активізації заходів державного фінансового моніторингу на предмет опрацювання географії фінансових злочинів.
5. Співвідношення страхових резервів і страхових премій, обчислених за вирахування вхідного і вихідного перестрахування
СРСП відображає достатність коштів,
які відповідають розміру страхових резервів по відношенню до обсягу зобов'язань у вигляді страхових премій на власному утриманні, його рекомендоване значення 0,5 — 0,6, менші значення свідчать про ризик втрати фінансової стійкості, перевищення ж 0,6 відображає низьку ділову активність СК. Причиною зниження активності СК може виявитись неповнота відображення фактично виконаних операцій в офіційній фінансовій звітності.
6. Співвідношення виплат і затрат
характеризує збалансованість страхових операцій, дозволяє зіставити загальну суму витрат зі страхової діяльності з обсягом доходів зі страхування. Рекомендоване значення СВЗ перебуває в межах 0,3 -0,9, однак чим вище СВЗ, тим більше ймовірність або навмисного завищення страховиком витрат зі страхової діяльності, або здійснення таких виплат внаслідок шахрайських дій страхувальників. У найбільш загальному випадку припустима межа збалансованості страхових операцій може бути визначеною як середина рекомендованих меж, тобто 0,6 (= 0,5 • (0,3 + 0,9)). Ефективність внутрішніх заходів СК з підтримки фінансової безпеки, в тому числі й первинного моніторингу шахрайських операцій виявляється у підтримці певного "запасу дохідності", зокрема, встановленні і дотриманні унормованого співвідношення між сумарними виплатами і затратами та сумарними доходами на рівні 0,5. Тобто на кожну гривну страхового доходу може припадати не більше ніж 50 коп. виплат і затрат . Тобто підозри щодо участі страховиків у шахрайських операціях можуть виникати, якщо СВЗ > 0,5, в іншому випадку внутрішні системи протидії шахрайським операціям страхувальникам варто визнавати ефективними.
За допомогою запропонованої дворівневої системи індикаторів тінізації фінансових потоків страхових компаній було проаналізовано квартальні звіти про доходи та витрати страховиків за 2009-2010 роки. Вибір часового горизонту для аналізу зумовлений тим, що цей період збігся зі світовою фінансовою кризою, під час якої чимало компаній навмисно завищувало збитки, ініціювало банкрутства, прикриваючи у такий спосіб значні тіньові обороти коштів. Укрупнення показників фінансової інформації до регіонального рівня викликано необхідністю розробки національних фінансових нормативів прозорості публічної фінансової звітності СК, а також дослідженням географії тіньових оборотів страховиків, яку варто враховувати, диференціюючи національні фінансові нормативи.
Аналіз індикаторів тіньових потоків, розрахованих для страхових компаній України за 2009-2010 рр., виявив необхідність підвищення деяких нормативних значень. Підстави для підвищення пороґових значень індикаторів склали характеристики розподілу відносних частот спостережень: майже для всіх 7 індикаторів вони наближаються до нормального закону (рис. 2.9). При цьому ймовірність помилки при прийнятті гіпотези щодо нормальності розподілу - 0,01, тобто 1%, а тест Колмогорова — Смирнова свідчить, що абсолютна різниця параметрів між гіпотетичною функцією розподілу та емпіричною функцією розподілу не перевищує 0,4 значення фактичного значення індикатору. Враховуючи статистичні характеристики розподілів значень індикаторів прозорості публічної звітності страховиків та маючи за мету встановлення їх максимальних досяжних значень в ролі середньогалузевих нормативів, граничні значення індикаторів було встановлено на рівні зо%-го верхнього квантилю. зокрема, на кожну гривню у відсотків, сплачених за кредити, страховики мають одержувати щонайменше 5 гривен доходів від депозитів, відображаючи відповідні суми у своїй публічній звітності (СДК > 5). При цьому кожна гривня, спрямована на адміністративні витрати, за вирахуванням ліквідаційних витрат. Тобто має повертатись до СК у вигляді 2-х гривень фінансового результату (RАВ > 2), а додаткові витрати на збут мають забезпечувати, щонайменше, 30-кратне зростання страхових премій. Звичайно не всі регіони дії страхових компаній у 2009-2010 рр. задовольняли встановленим нормативам, визначаючи підсумкову оцінку рівня участі регіонів у тіньових фінансових потоках. Щоб оцінити рівень тінізації СК у регіональному розрізі нами запропоновано та апробовано наступну методику:
• 1. Розрахунок 6 індикаторів другого порядку прозорості публічної фінансової звітності СК (ПЕСК, СФС, СДК, ИАВ, СПЗб, СРСП, СВЗ).
• 2. Порівняння результатів із обґрунтованими середньогалузевими нормативами.
• 3. Бальне оцінювання спостережень: кожен випадок відповідності фактичного значення розрахунковому середньогалузевому нормативу оцінюється в 1 бал і, крім того, регіон дії СК додатково отримує 1 бал, якщо його фінансовий результат від операційної діяльності є позитивним, що забезпечує здатність мезоекономічної системи нараховувати та вносити до бюджету певні суми податків.
• 4. Підсумовування отриманих балів та зіставлення результатів (в даному дослідженні - за регіонами), в результаті якого визначається узагальнюючий показник непрозорості фінансових потоків страховиків. Найвища оцінка у 7 балів відповідає порівняно кращій ситуації щодо легалізації руху грошових коштів, які обертаються у страхуванні. Найгірша оцінка 0 має інтерпретуватись як неприпустимо високий рівень тіньового обороту у страхуванні.
Вважаємо за доцільне встановити межу між незадовільними та задовільними значеннями узагальнюючих показників на рівні медіани, що складає 3,5 балів. Значення узагальнюючого показника непрозорості фінансових потоків для досліджуваної вибірки звітних даних СК систематизовано на рис. 2.10. Як свідчать дані діаграми, оцінки непрозорості фінансових потоків у 2010 р. дещо поліпшились, однак переважна більшість регіонів демонструвала незадовільний рівень легалізації досягнутих фінансових результатів. Насамперед це стосується тих регіонів, у яких більше половини оцінок за досліджуваний період не перевищували граничного значення у 3,5 балів. Це - Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Черкаська, Чернігівська області, м. Київ, АР Крим та м. Севастополь, а також в цілому по Україні. Виняток становлять лише Запорізька, Одеська і та м. Київ, або 25% всіх досліджуваних регіонів.
Станом на 01.01.2011 р. у 5 областях, віднесених до регіонів із задовільним рівнем прозорості фінансових потоків СК, діяло 77 страховиків, що складає близько 17,2% загальної їх кількості в країні. Це свідчить, що заходи з державного фінансового моніторингу, зокрема, з боку Нацкомфінпослуг слід активізувати, щоб у найкращому випадку їх частота та результативність щодо відстеження злочинних схем й зупинення нелегальних грошових потоків зросла на 80%.
Втім, активізація регулюючих заходів з боку державного фінансового контролю, яка пов'язана із чималими додатковими витратами, не може гарантувати ані повної детінізації фінансових потоків страховиків, ані позитивного для держави економічного ефекту у вигляді припливу додаткових податкових надходжень чи доходів від штрафних санкцій. Не вирішить проблему якнайповнішого контролю тіньових фінансових потоків страховиків і передача їх майна у державну власність, що додатково вимагає значних змін у чинному законодавстві щодо регулювання майнових прав на матеріальні та фінансові активи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків“ на сторінці 5. Приємного читання.
