Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

• 2. Середні та дрібні банки майже безпомилково можуть бути віднесеними до категорії із дуже високим ризиком — щоб утриматися на фінансовому ринку поряд із крупними та найкрупнішими банками, їм доводиться здійснювати більш ризиковані для фінансової стійкості операції, а для покриття витрат і задоволення економічних інтересів власників, менеджерів та й рядових клерків придатними будуть будь-які схеми.

Зазначені передумови доводять необхідність поглибленого вивчення статистичної інформації фінансових установ, групування даних, вивчення значимості зв'язків між факторними та результативними змінними. При цьому крупні і найкрупніші банки вимагатимуть більшої уваги. Із зазначених міркувань для дослідження було використано інформацію Асоціації українських банків (АУБ) про результати функціонування всієї банківської системи, яка у 2012 р. нараховувала 176 банків. Необхідність визначення укрупнених загальнодержавних нормативів ризику причетності банків до тіньових фінансових потоків передбачає відбір та аналіз найбільш суттєвої інформації. Тому під час дослідження розглядались найважливіші показники публічної фінансової звітності банків, а також співвідношення між ними. Законодавчо закріплена вимога систематичного моніторингу діяльності фінансового сектору обумовила часовий аспект дослідження, що крім того, не суперечить принципам побудови державної системи протидії тіньовим потокам фінансового ринку, які запропоновано у розділі І. Звітність банків було проаналізовано в помісячному розрізі за період з січня 2010 р. по травень 2012 р., загальна кількість спостережень становила 4177. Зазначимо, що виконання кластерного аналізу за методом К-середніх в розрізі двох обґрунтованих вище критеріїв (абсолютного приросту прибутку та абсолютного приросту капіталу)— не дозволило встановити

статистично значимі критерії визначення активізації банків у здійсненні нелегальних фінансових потоків.

Звичайно при виконанні кластерного аналізу було забезпечено зіставність даних, оскільки досліджувались відносні, а не абсолютні прирости обох показників.

Про це свідчать показники дисперсії, а також обсяг кластерних груп, розрахованих програмою statistica 8.0 (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Результати дисперсійного аналізу кластерних груп, визначених методом К-середніх для банківської системи

ПоказникBetween _ SS dfWithin _ SSdfFsignif. - p
У випадку поділу на 3 кластерні групи
Приріст капіталу1129812941740,2370,789254
Приріст прибутку14469490023952120041747640,9200,000000
У випадку поділу на 4 кластерні групи
Приріст капіталу113981294173 41730,156 7139,0250,925975 0,000000
Приріст прибутку1541758003зо040320

зокрема, одним із критеріїв якості кластерного аналізу є перевищення міжгруповою (Between — SS) дисперсією внутрішньогрупової (Within — SS). Це означає, що розбіжності показників в межах групи мають бути меншими, ніж між групами. Проте приріст капіталу не е значимою ознакою кластеризації — за цим критерієм дисперсія між групами є мізерною проти внутрішньогрупової (11 < 98129). Отже, найважливішим індикатором згортання легальної діяльності комерційних банків виявляється приріст прибутку, що підтверджується вельми високим значенням F-критерію, яке перевищує 7000 за обох варіантів кластеризації. Середні значення критеріальних показників по кластерних групах систематизовано у вигляді графіків (рис. 2.6-2.7). З графіків помітно, що зміни капіталу нівелюються, порівняно зі змінами прибутку. Застосування абсолютних показників дещо підвищило значимість критерію змін обсягу власного капіталу, однак отримані результати поки що не можуть бути рекомендованими для практичного застосування: по-перше, абсолютні значення показників не е зіставними для найкрупніших та дрібних банків, по друге, розподіл спостережень між кластерними групами виявився вкрай нерівно" мірним: окремі кластери охоплювали менш як 10 спостережень, у той час як до інших було віднесено понад 3000 показників.

Результат кластерного аналізу банків за імовірністю причетності до тіньових фінансових потоків на підставі відносних приростів капіталу і прибутку: а) у випадку поділу на 3 підгрупи, б) у випадку поділу на 4 підгрупи (розраховано авторами за даними АУБ за 2010-2012рр.)

Рис. 2.6. Результат кластерного аналізу банків за імовірністю причетності до тіньових фінансових потоків на підставі відносних приростів капіталу і прибутку: а) у випадку поділу на 3 підгрупи, б) у випадку поділу на 4 підгрупи

(розраховано авторами за даними АУБ за 2010-2012рр.)

Результати кластерного аналізу комерційних банків за імовірністю причетності до тіньових фінансових потоків на підставі абсолютних приростів капіталу і прибутку: а) у випадку поділу на 3 підгрупи, б) у випадку поділу на 4 підгрупи (розраховано авторами за даними АУБ за 2010-2012рр.)

Рис. 2.7. Результати кластерного аналізу комерційних банків за імовірністю причетності до тіньових фінансових потоків на підставі абсолютних приростів капіталу і прибутку: а) у випадку поділу на 3 підгрупи, б) у випадку поділу на 4 підгрупи (розраховано авторами за даними АУБ за 2010-2012рр.)

Тому аналіз легальної фінансової ефективності варто продовжити, вдаючись до емпіричних досліджень. З цією метою усю досліджувану сукупність спостережень було розподілено на 3 підгрупи у відповідності із помісячним напрямком зміни власного капіталу та прибутку, відносячи:

• а) до підгрупи із середнім рівнем ризику участі банків у нелегальних фінансових потоках ті з них, у яких зростання власного капіталу супроводжувалось підвищенням прибутку;

• б) до підгрупи із високим рівнем ризику ті банки, у яких на тлі збільшення власного капіталу чистий прибуток скорочувався;

• в) до підгрупи із дуже високим рівнем ризику ті банки, які демонстрували одночасне зниження і чистого прибутку, і власного капіталу.

При цьому розподіл спостережень за групами виявився задовільним (рис. 2.8): близько 3/4 всіх спостережень не свідчить про загрозу ризику активізації тіньової фінансової діяльності, а більш прискіпливого фінансового моніторингу з боку НБУ варта 1/4 загальної кількості банків, серед яких на негайне втручання регулятора заслуговує тільки 1/10 усієї вибірки. Отже посилення державного нагляду і підвищення вимог до розробки і дотримання фінансових та інших нормативів ризиковості здійснюваних операцій вимагає 10-25% банків.

Розподіл спостережень роботи банківської системи за групами ризику активізації

Рис. 2.8. Розподіл спостережень роботи банківської системи за групами ризику активізації нелегальних фінансових потоків

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків
  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ