Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків

Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків

Податковим кодексом України (ПКУ) [107] передбачено переведення страховиків на загальну систему оподаткування прибутку за ставкою, визначеною у ст. 151 (п. 151.1) — 16%. Для цього встановлено перехідний період, — два звітні податкові роки, з 1 квітня 2011 р. до 31 грудня 2012 р. (див. п.8. підрозділу 4 розділу "Перехідні положення" ПКУ [107]). Протягом цього періоду страховики сплачують податок на доходи від страхової діяльності за ставкою 3%, податок на прибуток від іншої діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, - за загальною ставкою, а також податок на прибуток за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування - за ставкою 0%. Метою переведення страховиків на загальну систему оподаткування є усунення проблем, що виникають внаслідок дії фінансових механізмів мінімізації оподаткування, а також більш об'єктивного оцінювання роботи страхових компаній. Разом з тим очікуються зміни в структурі джерел надходжень до державного бюджету: зменшення надходжень від сектору страхування з одночасним зростанням податкових надходжень з реального сектору економіки в зв'язку з припиненням використання страхових компаній для податкового арбітражу. Але відтермінування строків переведення страховиків на загальну систему оподаткування прибутку — до 1 січня 2013 р. містить відповідне часове обмеження унормування страхової діяльності, що ускладнює об'єктивне оцінювання регулятором діяльності страховиків. Також з прийняттям Податкового кодексу України були внесені зміни до статті 31 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що надало можливість подавати інформацію про суб'єкти нагляду Нацкомфінпослуг до Державної податкової служби України з метою забезпечення контролю за додержанням платниками податків податкового та валютного законодавства, але на сьогоднішній день Угоду про взаємний обмін інформацією між цими державними органами не укладено, а отже повноцінний державний контроль у цій сфері не здійснюється. Проте Закон України № 11005, прийнятий парламентом в жовтні 2012 р. [120], скасував перехід страхових компаній на загальну систему сплати податку на прибуток та відмінив 3%- вий збір із сум внутрішнього перестрахування, відкриваючи широкі можливості оптимізації податкових платежів за допомогою Страхового ринку. Експерти переконані, що введенням 5%-го ліміту Міністерство фінансів України не зможе перекрити тіньові схеми. Аналогічна норма вже діяла в Україні (була передбачена ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" з 2005 по 2011 р. [136]). Проте це обмеження не заважало підприємствам зменшувати базу оподатковуваного прибутку [б].

На нашу думку, можливості отримання додаткових доходів до держбюджету мають розглядатись як вагомий аргумент щодо доцільності активізації державного фінансового моніторингу. Так, у період перманентної дефіцитності Державного бюджету будь-які джерела надходжень до нього визнаються прийнятними: як у вигляді сплачених податків, причому незалежно чи від реального, чи від фінансового секторів, або ж у вигляді штрафів, або ж ліквідації майна суб'єктів, задіяних у тіньових операціях. Плануючи додаткові заходи, суб'єктам державного фінансового моніторингу, насамперед, Міністерству фінансів України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), потрібно наперед оцінити економічний ефект від них, зіставивши суми отриманого економічного ефекту із витратами, понесеними для забезпечення такого ефекту. Аналізуючи ретроспективні тенденції щодо посилення непрозорості фінансових установ, доцільно вивчати їх податкову спроможність, зіставляючи обсяг сплачених сум із витратами на забезпечення державного фінансового моніторингу за відповідний рік, враховуючи видатки на утримання служби Держфінмоніторингу.

Таким чином пропонуємо в ролі основного індикатору прозорості фінансової звітності страховиків, що свідчить про те, наскільки їх грошові потоки легалізовано у публічній звітності, розглядати співвідношення сплаченого СК податку на прибуток від звичайної діяльності (р.450 Звіту про доходи та витрати страховика) до сумарного фінансового результату, який охоплює результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій (сума p.p. 410-440 Звіту про доходи та витрати

страховика). Запропонований показник податкової ефективності СК

є відносною величиною, що забезпечує зіставність результатів за різні часові проміжки та для різних суб'єктів, незалежно від рівня агрегації — як для окремих СК, так і для узагальнених даних страховиків цілої області чи країни в цілому. Для розрахунку ПЕСК достатньо тільки одного джерела публічної інформації — "Звіту про доходи та витрати страховика". Саме цей документ є найбільш інформативним, оскільки дає підстави встановити наскільки об'єктивно і повно оприлюднюються потокові змінні, що являють собою отримані та сплачені кошти. ПЕСК дозволяє зіставити внутрішню та зовнішню ефективність роботи страховиків: обсяг сплаченого податку на прибуток відображає безпосередній економічний ефект, отриманий державою від СК, у максимізації прибутку як чинника підвищення вартості капіталу зацікавлені насамперед власники страхового бізнесу. Зниження кожного із складових показника податкової ефективності та його загальної величини небажане для органів державного регулювання та Міністерства доходів і зборів, оскільки при цьому ускладнюється задача виконання дохідної частини Держбюджету. Однак твердження щодо небажаності зниження ПЕСК чи його складових, наведених у публічній звітності, для власників та менеджерів страхових компаній є хибним: скорочення обсягів сплачених податків є метою будь-якого економічного суб'єкта, а дієвий шлях її досягнення - приховування, перенесення в тінь певної частки доходів на тлі завищення витрат.

Решта показників — індикатори другого порядку, що дозволяють визначити рівень активізації тіньових фінансових потоків страховиків на підставі пропорцій між їх доходами та витратами, що може бути встановлено на підставі "Звіту про доходи та витрати страховика". В подальшому у формулах для розрахунку індикатору буде зазначатись лише відповідний номер рядку цього документу.

Кількість показників другого порядку - 6, в сумі із ПЕСК 7 індикаторів відповідає обсягові уваги людини (7—9 одиниць): це дозволяє уникнути надмірно громіздких аналітичних процедур щодо формування національних нормативів регулювання і моніторингу фінансових потоків СК, використання засобів інформаційної підтримки рішень щодо посилення державного контролю за страховиками.

Таким чином, набір індикаторів другого порядку, які прямо або опосередковано відображають рівень непрозорості фінансових операцій СК містить:

1. Співвідношення фінансових доходів та доходів від страхування

є індикатором диверсифікованості діяльності СК. Це показник відображає, наскільки ефективно страховик дбає про власну платоспроможність та фінансову стійкість. Однак зависокі значення СФС можуть свідчити про диспропорції у діяльності СК або свідоме заниження обсягів отриманих страхових премій. Тобто підставою для підозр у непрозорості фінансової звітності є умова СФС >= 1 - у такому випадку доходи страховика головним чином формуватимуть за рахунок фінансових операцій, а не в результаті основної діяльності, що не відповідає реальній дійсності. 2. Співвідношення доходів від депозитів та процентів від

користування кредитами

варто розглядати як індикатор повноти відображення фінансових операцій та ризикменеджменту фінансової стійкості СК. Виконання умови

свідченням не лише неякісного управління ризиками, але й зростання імовірності щодо участі СК у нелегальних фінансових потоках, розміри яких загрозливо зростають.

3. Співвідношення страхових премій та витрат на збут

є відображенням того, наскільки ефективно СК просувають на ринок нові страхові продукти і чи не використовується механізм завищення збутових витрат для приховування отриманих доходів та мінімізації податкових платежів. Свідченням про активізацію даного механізму є зниження СПЗб в динаміці.

4. Рентабельність адміністративних витрат за сумарним

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Механізм впливу банків і страхових організацій на зниження тіньових грошових потоків» автора Єрмошенко М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЯВИЩЕ

  • Тіньова економічна діяльність як джерело тіньових грошових потоків

  • Економічна природа і методологічні основи спрямування банківської і страхової діяльності на зменшення тіньових фінансових потоків

  • Механізм зниження тіньової економіки через діяльність банків і страхових організацій

  • ДІАГНОСТИКА ПЕРЕДУМОВ, НАСЛІДКІВ І СПОСОБІВ ЗНИЖЕННЯ ТІНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ КРАЇНИ

  • Неплатоспроможність і банкрутство банків з точки зору впливу на фінансовий сектор

  • Дослідження банків і страховиків щодо причетності до тіньових фінансових потоків
  • Розробка державних стандартів прозорості фінансових потоків банків і страховиків

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМОМ ВПЛИВУ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ НА ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГІВ ТІНЬОВИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

  • Аналіз зарубіжного досвіду державного впливу на зниження тіньової економіки через діяльність банків і страховиків

  • Засади щодо впливу держави на зменшення обсягів тіньової економіки в Україні через банківську і страхову діяльність

  • Скорочення позабанківського обігу готівки

  • Удосконалення методичного інструментарію державного фінансового моніторингу банків і страховиків

  • Організаційні засади інформаційного забезпечення механізму впливу банків і страховиків на зменшення тіньових грошових потоків

  • ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ СИСТЕМНОЇ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ГРОШОВИМ ПОТОКАМ БАНКІВ І СТРАХОВИКІВ

  • Обґрунтування цільових показників ефективності державного регулювання зниженням тіньової грошової маси засобами теорії нечітких множин

  • Нечіткий багатокритеріальний вибір варіантів як засіб удосконалення державного і первинного фінансового моніторингу

  • ВИСНОВКИ