Розділ 18. Група Світового банку

Всесвітній банк надає позички країнам, що розвиваються, з метою зниження бідності та фінансування капіталовкладень, які б сприяли економічному зростанню. Надані засоби вкладаються в дороги, електростанції, школи і зрошувальні мережі, а також використовуються для здійснення такої діяльності, як пропаганда сільськогосподарських знань і впровадження досягнень в області сільського господарства, підготовка викладачів і реалізація програм поліпшення якості харчування дітей і вагітних жінок. Деякі позички Всесвітнього банку призначаються для фінансування змін в економічній системі країн з метою підвищення їх економічної стабільності і ефективності, орієнтування на ринкову економіку. Крім того, Всесвітній банк надає "технічну допомогу", або консультації своїх фахівців урядам країн з тим, щоб сприяти їм у підвищенні ефективності певних секторів економіки і посилення значення цих секторів для національного розвитку.

Структура управління Всесвітнього банку (на початку свого існування Міжнародного банку реконструкції і розвитку - МБРР):

1. Усі повноваження Банку покладені на Раду керівників. Кожна держава-член ВБ представлена в Раді одним керівником. Зазвичай ним є урядова посадова особа на рівні міністра. За винятком певних повноважень (прийом нових членів, збільшення або скорочення статутного капіталу, припинення членства якої-небудь держави), керівники делегують свої повноваження Раді директорів-виконавців.

2. Рада директорів-виконавців відповідає за здійснення основної операційної діяльності - політики Банку, пропозиції про позички і кредити, аудиторську перевірку рахунків, адміністративні бюджети, щорічні доповіді про політику й операції Банку.

3. Комітет з розвитку - спільний міністерський комітет Рад керівників ВБ і МВФ з питань передачі реальних ресурсів країнам, що розвиваються. Він розглядає такі питання, як скорочення бідності, розвиток приватного сектору, дію політики промислово розвинених країн на країни, що розвиваються, скорочення заборгованості.

4. Президент Банку, кандидатура на пост якого (за традицією) висувається виконавчим директором, що представляє Сполучені Штати Америки. Але він обирається Радою виконавчих директорів.

Президент Всесвітнього банку несе відповідальність за повсякденне управління діяльністю Банку і - при здійсненні загального керівництва Радою директорів - за організаційну структуру Банку, за призначення і звільнення його співробітників. Президент керує штатом співробітників, що включає понад 7 100 осіб із більше 100 країн, за допомогою трьох директорів-розпорядників, які здійснюють нагляд за діяльністю співробітників Банку в певних сферах.

Сьогодні директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові є Пол Бермінгхем.

18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура

Статутний капітал Всесвітнього банку, що утворюється шляхом підписання країн-членів на його акції спочатку не перевищував 10 млрд доларів США. Переорієнтація діяльності Банку на регіони країн, що розвиваються, змусила керівництво постійно збільшувати його кредитні ресурси. У результаті підписний капітал до середини 90-х pp. становив 165 млрд доларів США.

Таким чином, сьогодні Всесвітній банк за своїм акціонерним капіталом перетворився на найбільший банк світу. Незважаючи на різке збільшення капіталу Банку в 80-ті pp., сплачена частина знизилася до 7 % суми акцій Банку, що розподіляються серед країн-членів. Решта частини підписки може бути затребувана Банком лише у разі відсутності у нього ресурсів для термінового погашення своїх зобов'язань.

Саме ця (більша) частина і є тим гарантійним фондом, під який ВБ запозичує значні засоби, перш за все, на світовому фінансовому ринку, випускаючи облігаційні позики для розширення своїх кредитних операцій. У такий спосіб Банк сприяє експорту капіталу з промислово розвинених країн в ті, що розвиваються, виконуючи роль посередника між ними і забезпечуючи приватних інвесторів подвійною гарантією - самого ВБ і урядів країн-членів. Тому приватні банки та інші кредитно-фінансові інститути охоче вкладають вільні капітали в облігації Банку, заборгованість за якими до середини 90-х pp. становила 92 млрд доларів США. Отримуючи за цими висококотирувальними облігаціями значний дохід (у середньому близько 7 % річних), інвестори звільнені від ризиків.

В останні роки Банк виступає в ролі найбільшого позичальника на світовому фінансовому ринку, отримавши серед міждержавних інвестиційних банків найбільшу питому вагу в сумі облігаційних позичок. Так, з кінця 70-х pp. ВБ випускає облігації в середньому на 5 млрд доларів США щорічно, а в 90-х pp. ця емісія досягла рекордної суми в 12,7 млрд доларів США (з 7 % річних). Тим самим Банк підтримує відносно високий рівень позикового відсотка, що відповідає інтересам приватних інвесторів, що шукають найбільш вигідні умови збільшення своїх капіталів. Отже, ВБ з початку своєї діяльності мав помітний вплив на міжнародний рух довгострокових капіталів. Саме через нього приватний капітал США, а пізніше й інших промислово розвинених країн широким потоком попрямував у країни Азії, Африки і Латинської Америки, що сприяло відновленню експорту капіталу, перерваного світовою економічною кризою 1929-1933 pp. і Другою світовою війною.

Акціонерний капітал розподілений за відповідною формулою на основі квот країн-членів МВФ, а голоси країн-членів розподілені пропорційно кількості акцій, що належать ним. Сьогодні найбільша частка голосів належить США (17,07 %), за якими слідує Японія (7,09 %); Німеччина (5,48 %); Франція (5,26 %) і Великобританія (5,26 %).

У момент створення Всесвітнього банку він був однією організацією - Міжнародним банком реконструкції і розвитку (далі - МБРР). У подальші роки у Банку з'явилися й інші підрозділи. У1956р. була створена Міжнародна фінансова корпорація (далі -МФК) для сприяння зростанню приватного сектору країн, що розвиваються, шляхом надання консультацій цим країнам і здійснення в них капіталовкладень без урядових гарантій. У 1960 р. була створена Міжнародна асоціація розвитку (далі - МАР), якій було доручено надання допомоги бідним країнам світу на пільгових умовах. У1988 р. було організовано Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (далі - БАТІ) для сприяння іноземним інвестиціям у країнах, що розвиваються, шляхом страхування інвесторів від політичних ризиків .

Ці підрозділи були створені з різною метою і кожний має власний статут і власних членів. Президент МБРР одночасно є президентом кожного підрозділу, і одна І та ж Рада виконавчих директорів управляє діяльністю МБРР, МФК і МАР. У БАТІ є власна Рада директорів, більшість членів якого входять до складу Ради виконавчих директорів МБРР.

У групу ВБ входять також ще дві організації:

• Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних конфліктів (далі - МЦУІК), створений у 1966p., з функціями радника і арбітра в конфліктах, які можуть виникати між державами, його членами та іноземними інвесторами, які вклали капітали в економіку цих держав;

• Спеціальний фонд допомоги для Південної Африки, утворений у 1985 р., у розпорядження якого були передані спеціальні засоби на надання надзвичайної допомоги бідним африканським країнам, що почали реалізацію програм структурних реформ.

МБРР, МАР, МФК і БАТІ спільно утворюють групу Всесвітнього банку.