Проти багаторічних бур'янів можливе також застосування гербіцидів суцільної дії, використовуючи при цьому вітчизняні обприскувачі ОПШ-2000, ОП-2000А, ОПШ-15, ОМ-630-2, ЕКО-2000- 18, ЕКО-600-12, а також зарубіжні – Hardi, Twin (Данія), Spra-Coupe (Нідерланди), PORTER і TOPRIDER (група компаній KUHN) та ін. Гербіциди заробляють при осінньому обробітку дисковими боронами.
Далі виконують глибокий безполицевий обробіток ґрунту плоскорізами типу КПШ-5. Операції основного мінімального обробітку грунту можна виконати за один прохід агрегату, використовуючи комбіновані машини АКШ-5,6, АКШ-3,6, КШН- 6, “Резидент”, АГРО-3, Smaragd, MIXTER та ін.
На площах, де з осені не проводили глибокий обробіток грунту, навесні здійснюють мілкий – на глибину 12–14 см знаряддями із плоскоріжучими або дисковими робочими органами і наступний обробіток – звичайними культиваторами типу УСМК-5,4 без розриву в часі.
При нульовій технології (No Till) грунт залишається недоторканим від жнив до початку весняно-польових робіт. Перед сівбою кукурудзи по вегетуючих сходах бур'янів вносять гербіцид суцільної дії.
У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, який включає розпушення грунту після збирання зернових культур голчастими боронами (БІГ-3) на 5-6 см, дворазове розпушення плоскорізами (КПЕ-3,8, КПП-2,2): перше на глибину 10- 12 см, друге – в агрегаті з боронами БІГ-3 і кільчасто-шпоровими котками на 12-14 см та зяблевий обробіток плоскорізами (ПГ-3,5, КПГ-250, КПГ-2,2) на глибину 27-30 см.
На схилах різної крутизни проводять щілювання грунту щілерізами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину 45-50 см, при відстані між щілинами 1,4-4,0 м. Щілювання поліпшує вологопроникність грунту і зменшує руйнівний стік води.
Передпосівний обробіток ґрунту за класичною (традиційною) технологією може виконуватись як одноопераційними машинами – вирівнювання (ВП-8Б, ВПН-5,6), культивація (КГ-4, КПСП-4, КПСН- 4, КПС-8, КШУ-12) і прикочування (ЗКВГ-1,4, ЗККШ-6, К-10, КПП-6, КВГ-3), а також за один прохід комбінованими агрегатами вітчизняного виробництва: АГТБ-6, АГ-6, АГ-3 і АГ-1,5, АКГМ-3,6 та іноземних фірм: "Європак" Б 622 (ББГ, Німеччина), К600РБ, К 800, К 930 ("Фармет", Чехія), "Компактор" і "Система-Корунд" ("Лемкен", Німеччина) та ін. '
Весняне боронування або вирівнювання поля прискорює прогрівання грунту і проростання бур'янів, створює оптимальні умови для високоякісного виконання всіх наступних технологічних операцій. Вирівнюють поверхню поля, при настанні фізичної стиглості грунту, вирівнювачами під кутом 45-50° до напрямку основного обробітку. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи, особливо на необроблених з осені площах, за наявності великої кількості не зрізаних стебел і післяжнивно-кореневих решток, грунт ретельно розробляють дисковими і фрезерними знаряддями, протиерозійними і паровими культиваторами. Вони подрібнюють і перемішують з грунтом пожнивні залишки попередньої культури.
Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння (5-7 см) комбінованими грунтообробними агрегатами або культиваторами. В разі високого рівня засміченості полів бур'янами, особливо коренепаростковими, доцільно провести дві культивації: першу – на глибину 8–10 см, другу – на глибину загортання насіння.
Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні (базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім'ядольних бур'янів – так звані гербіциди грунтової дії, наприклад, Харнес (3 л/га).
При пересіві загиблої озимини, у системі весняного обробітку грунту, слід застосовувати дискові знаряддя типу БДТ-7, які найбільш ефективно знищують рештки озимих культур та провести одну-дві різноглибинні культивації.
Удобрення. Відомо, що до 50 % приросту врожаїв сільськогосподарських культур одержують за рахунок внесення добрив. Для формування урожаю зерна кукурудза, крім фосфору та калію, потребує значної кількості кальцію і магнію (в межах 6-10 кг на 1 тонну зерна).
За інтенсивною технологією під кукурудзу використовують органічні та мінеральні добрива. У системі удобрення доцільно використовувати не тільки підстилковий напівперепрілий, але й рідкий гній, різноманітні компоста з рослинних решток та органічних відходів, минулорічні запаси соломи, сидерати, а також приорювати стерню і солому. Органічні добрива вносять під оранку з розрахунку 30-40 т/га напівперепрілого гною, а рідкого – залежно від його хімічного складу, але не більше 200 кг/га азоту, або 80-100 т/га. У залежності від Грунтово-кліматичних умов, норма внесення напівперепрілого гною під кукурудзу в зоні Степу становить 20-30 т/га, Лісостепу – 30-40 (Вінницька область), Полісся – 40-50 т/га. У разі використання пожнивних решток попередніх культур, для компенсації вмісту азоту в ґрунті та посилення мінералізації пожнивних решток, додатково вносять азотні добрива, з розрахунку N10 на кожну тонну органічної маси, що залишається після збирання попередника. Для внесення твердих органічних добрив використовують розкидачі РОУ-6, МТО-7, РПО-6 вантажопідйомністю 3,6,7 і 12 т.
Оптимальні дози повного мінерального добрива – N45.90P45-90K30.90. Краще використовувати складні добрива (нітроамофоску, нітрофоску, нітрофос), які забезпечують більші прирости урожаю (на 0,1-0,2 т/га), ніж еквівалентна суміш простих туків. Позитивно впливають на ріст, розвиток, продуктивність кукурудзи і рідкі форми добрив – безводний аміак, аміачна вода, карбамідно-аміачна суміш, рідкі комплексні добрива, водні розчини твердих туків. Фосфорно-калійні добрива необхідно вносити під основний обробіток грунту, азотні – навесні під першу культивацію (аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію тощо). Обов'язковим заходом є припосівне внесення у рядки фосфорних або складних добрив, з розрахунку 10-15 кг/га д. р. за фосфором. Підживлення рослин кукурудзи азотними добривами у фазі 3–5 листків є ефективним лише при достатній вологозабезпеченості. Орієнтовні норми мінеральних добрив, на різних типах ґрунтів для одержання врожаю зерна 5,0-8,0 т/га на фоні гною, становлять: на дерново-підзолистих грунтах Полісся N40P100K120; дерново-підзолистих грунтах Закарпаття – N120P120K120; чорноземах глибоких малогумусних правобережного Лісостепу – N90P80K80; чорноземах глибоких опідзолених, сірих лісових грунтах правобережного Лісостепу – N90P90K90; чорноземах опідзолених, сірих лісових грунтах лівобережного Лісостепу – N70P70K70; чорноземах звичайних Степу – N60P60K60; на чорноземах південних – N60P60K30 (табл. 32).
Для забезпечення рослин магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8 % магнію і 28 % калію, а також проводити позакореневе підживлення сірчанокислим магнієм (23 %) з розрахунку 2-2,5 % до об'єму робочого розчину. Листкове підживлення найкраще проводити у період 6-7 листків – до викидання волоті з інтервалом 6-8 днів 2-3 рази. При цьому досить ефективним є додавання карбаміду (5-6 кг на 100 л води) та мікродобрив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)“ на сторінці 2. Приємного читання.
