Традиційна система обробітку ґрунту

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

по-друге, порівнюючи глибину проникнення кореневої системи (до 2,0-2,5м) і глибину розпушення (5-7... 10-12 см), яка становить лише 5%, важко стверджувати, що розпушення може ефективно вирішувати проблему аерації грунту. Проте безсумнівним є факт пошкодження кореневої системи, обривання коренів на глибину розпушення;

по-третє, розпушення спричинює вигортання з глибших шарів насіння бур'янів (звідки воно не могло прорости) і його дружне проростання, що негативно позначиться на ефективності гербіцидів.

Післяпосівний обробіток під час вегетації рослин у системі догляду включає досходове й післясходове боронування, міжрядні обробітки (розпушення, підгортання). Досходове та післясходове боронування проводиться під прямими кутом до посіву, допускається пошкодження рослин не більше 10-15%. Досходове боронування виконується у фазі білої ниточки бур'янів, легкими боронами, як правило, на посівах зернових культур на 3-4 день після посіву. Післясходове боронування застосовують у фазі повних сходів культурних рослин.

Під час боронування неглибоко розпушується і перемішується грунт, вирівнюється його поверхня, частково знищуються проростки та сходи бур'янів, ґрунтова кірка. Розрізняють зубові, сітчасті, пружинні, дискові та ротаційні борони. Робочими органами зубових борін є сталеві загострені зуби. Борони є важкі, середні та легкі. У важких борін маса з розрахунку на один зуб становить 1,6-2,0 кг, у середніх–1,2–1,5 кг, у легких – близько 1 кг.

У сітчастих борін зуби невеликі, шарнірно закріплені на рухомій рамі. Такі борони добре розпушують ґрунт, знищують молоді сходи бур'янів, майже не пошкоджують культурні рослини, що добре укорінилися.

Пружинні борони розпушують ґрунт на глибину до 12 см. Використовують такі борони для обробітку полів, засмічених кореневищними бур'янами, а також на кам'янистих ґрунтах і після розкорчовування лісу.

БГІШ-8, БПШ-10 призначені для обробітку посівів озимих культур напровесні, досходового та післясходового боронування технічних, зернових, овочевих культур, пасовищ та загортання мінеральних добрив.

БПШ вже багато років є перевіреним знаряддям не тільки для якісного механічного догляду за культурними рослинами, але й альтернативою хімічної боротьби з бур'янами.

Дуже важливо проводити боронування посівів для руйнування грунтової кірки, особливо на важких грунтах, яка заважає доступу повітря, ускладнює проростання рослин. У результаті ґрунтової кірки рослини часто гинуть, сходи з'являються не дружні, що в кінцевому результаті знижує урожайність та якість посівів.

Для досягнення високого ефекту в боротьбі з бур'янами необхідно обирати час роботи БПШ в сонячну погоду, що сприяє підсушуванню бур'янів. Глибина обробітку грунту становить 4 см.

Робочими органами ротаційних борін та мотиг є диски з голчастими зубами, які вільно обертаються на валу. Використовують їх переважно для знищення на посівах грунтової кірки.

Для розпушування міжрядь та підрізування сходів просапних культур (букетування) застосовують просапні культиватори. Культиваторами-рослинопідживлювачами одночасно розпушують міжряддя і підживлюють культурні рослини.

Подрібнювач рослинних решток ПРН-4,5 “Поділля”.

Рис. 38. Подрібнювач рослинних решток ПРН-4,5 “Поділля”.

(призначений для подрібнення рослинних решток, які залишилися на полі після збирання врожаю кукурудзи, соняшнику, зернових, баштанних та інших культур і рівномірного розподілення їх по поверхні поля не засміченого камінням).

Коткуванням ущільнюють і вирівнюють поверхню грунту, знищують ґрунтову кірку, подрібнюють брили, які утворилися під час оранки, посилюють підняття вологи з нижніх шарів грунту, поліпшують контакт насіння з грунтом, що загалом сприяє появі рівномірних сходів. Для коткування використовують гладкі, зубчасті, кільчасті й кільчасто-шпорові котки.

Мінімальна (Мinі-till), або грунтозахисна система обробітку грунту. Збільшення вмісту гумусу в верхньому шарі грунту одна з переваг поверхневого обробітку. При застосуванні цієї системи обробітку грунту відбувається змішування органічних і мінеральних добрив, соломи, сидератів та інших органічних залишків з верхнім шаром грунту (рис. 38).

Такий обробіток захищає грунт від водної та вітрової ерозії. Волога й заробка органічної маси в верхній шар грунту стимулює ґрунтотворний процес та нагромадження гумусу.

Високий вміст гумусу попереджає появу грунтової кірки. Стебла соломи, які залишились на поверхні грунту та які не вступили в процес розпаду, залишають навколо себе аераційні канали.

Мінімализація обробітку – новий, економічно й екологічно обгрунтований напрям у науці та практиці з обробітку грунту, що дає змогу зменшити його розпиленість, ущільнення, скоротити енергетичні, трудові, матеріальні витрати на механізовані польові роботи, зменшенням кількості та глибини обробітків, поєднанням операцій в одному робочому процесі, за екологічно обгрунтованого застосування засобів хімізації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Традиційна система обробітку ґрунту“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту
  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)