• трансгенні рослини стануть прямою загрозою для людини, домашніх та диких тварин (наприклад через їхню токсичності або алергенність).
Ще одним важливим аспектом є отримання трансгенних рослин з кращою здатністю використовувати мінеральні речовини, що, крім посилення їх росту, буде перешкоджати змиву таких сполук у грунтові води та потраплянню в джерела водопостачання.
Гарантією проти небажаних наслідків генетичної модифікації рослин є законодавче регулювання поширення ГМР та розробка пов'язаних із цим методів оцінки екологічного ризику. Крім того, значна уваги приділяється достатній інформованості агрономів, селекціонерів, насіннєводів, потенційних покупців щодо особливостей продуктів із генетично модифікованих рослин. В Україні та ряді інших країн прийняті закони, які попереджують несанкціоноване розповсюдження трансгенного насіннєвого матеріалу, що забезпечує моніторинг у посівах, а також маркування харчових товарів, виготовлених із продуктів ГМР або з їх додаванням.
В Україні законодавчо не дозволено вирощувати генетично модифіковані сорти. Це, можливо, єдине з правильних рішень, яке було прийнято в галузі аграрної політики. Буде великою помилкою для України перехід до вирощування ГМ-сортів уже тепер. Є ще багато нереалізованих резервів зростання врожайності за рахунок технологічних заходів. Не вдаючись у дискусію про шкідливість чи нешкідливість генетично модифікованих сортів, слід зазначити, що вони для України ще не на часі, бо не сприятимуть ані зростанню врожайності, ані покращанню економічних показників. Лише створять проблему з виходом сільськогосподарської продукції на світовий ринок, знизять її ціну й можливість реалізації.
Біотехнологія – важливий, але не єдиний елемент науково- технічного прогресу в аграрному секторі, тому необхідний комплексний підхід до цього питання з урахуванням альтернативних технологій. Одним з таких напрямків розвитку є органічне землеробство.
Родючість грунту створює “жива речовина”, яка складається з мільярдів грунтових бактерій, мікроскопічних грибків, хробаків та інших живих організмів. Перероблюючи органічні рослинні залишки та мінеральні речовини, бактерії забезпечують харчування хробаків, які істотно поліпшують структуру і родючість фунту.
Суть родючості ґрунтів полягає у ''годівлі бактерій та інших живих істот”, які живуть у фунті. Необхідно нагодувати спочатку мікробів і хробаків, а вони, у свою чергу, нагодують рослини. Ні мінерали, ані органіка, самі по собі не переходять у засвоювану форму. Цю функцію виконують мешканці фунтів, про яких і необхідно піклуватися у першу чергу. Така постановка питання в проблемі фунтів вимагає від агрономів зміни фадиційного мислення, відмови від глибокої відвальної оранки. Інтенсивна хімізація полів знищила мікрофлору і тварин фунтового співтовариства, які є основними відтворювачами родючості фунту.
Ґрунти, у яких переважають анабіотичні чи регенеративні мікроорганізми, є винятково родючими. Рослини, які виросли на таких фунтах, прекрасно розвиваються, вони здорові, стійкі до хвороб і шкідників. Такі фунти без усяких хімікатів, пестицидів і штучних добрив демонсфують постійне збільшення родючості. Якщо ж у фунті переважають дегенеративні чи патогенні мікроорганізми, розвиток рослин ослаблений, вони не стійкі до різних захворювань та шкідників і вимагають допінгу у вигляді штучних добрив і пестицидів. На жаль, такий деградований, виснажений стан фунтів має тенденцію до розширення навіть у країнах з високим рівнем агротехнологій. Інтенсивна хімізація полів, застосування пестицидів і штучних добрив, разом з важким сільськогосподарським устаткуванням, знищують мікрофлору фунту.
Практика показала, що поліпшити поживний режим фунтів, подолати шкідників і хвороби сільськогосподарських культур масовим застосуванням хімічних засобів не вдається. В природних, здорових агроценозах рослина живе в оточенні корисних мікроорганізмів, і лише вони здатні відтворювати природне середовище, підтримувати потрібний для комфортного існування живих істот баланс поживних речовин, а відтак – максимально реалізовувати потенціал урожайності.
Крім екологічних чинників мають вплив і суто економічні: виробництво і внесення добрив та ЗЗР пофебує значних енергозатрат. Приміром, у розвинутих країнах на виробництво азотних добрив вифачають майже фетину енергії, яка споживається в сільському господарстві. Не меншу проблему становить і дефіцит сировини для виробництва фосфорних добрив, що обумовлює їхню високу вартість.
Тому в світі популяризуються ідеї біоорганічного рільництва, за якого застосування хімічних добрив та пестицидів допускається мінімально або зовсім не дозволяється. Нині світовий ринок біотехнологій для сільського господарства та харчової промисловості оцінюється майже в 50 млрд. американських доларів і щороку зростає на 20-30%.
Потрібно враховувати той факт, що генетично модифіковані сорти до сьогодні майже не вирощують у Європі. Є тільки експериментальні посіви на площі 1-3 тис. га. Лише в Іспанії відведено площі до 100 тис. га. Але це незначна кількість загальної ріллі в Європі (В. В. Лихочвор, 2001 та 2006).
ЕМ – технології в рослинництві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології із застосуванням ГМО та біотехнології“ на сторінці 2. Приємного читання.
