Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі

Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві

Оскільки інформація про рух кожного трактора на полі зберігається в комп'ютері, то навіть через п'ять років достатньо взяти її за основу, і агрегат рухатиметься тим же маршрутом.

Обприскувачі обладнані пристроями для електронного регулювання подачі робочого розчину пестицидів, сівалки – для регулювання норми висіву та глибини загортання насіння, машини для внесення добрив – регулювання доз внесення добрив, грунтообробні знаряддя – для регулювання глибини обробітку ґрунту. Управління робочим процесом і контроль за його виконанням здійснюють із трактора, обладнаного багатоканальним мікропроцесором або комп'ютером, а на сільськогосподарських машинах встановлюють уніфіковані датчики. На пульт керування надходить інформація щодо швидкості руху агрегату, обсягу виконаної роботи, витрат пального і запасів технологічних матеріалів тощо (рис. 25).

Наступним елементом точного землеробства є збирання врожаю. Для того, щоб істотно впливати на швидкість та якість проведення збиральних робіт спеціалістам, або керівникам необхідно мати повну характеристику збирання кожного комбайна, для цього існують спеціальні програми та пристрої.

На разі існує два методи визначення врожайності. Перший – механічно зважити зібраний врожай після розвантаження зернозбирального комбайна, другий (система картування врожайності) – вимірювання врожаю у реальному часі протягом всієї роботи комбайна за допомогою систем GPS.

Система картування врожайності – це сукупність обладнання та програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюється облік кількості урожаю зібраної культури на кожній визначеній ділянці поля. Під час роботи збиральної техніки у бортовому комп'ютері фіксується час роботи, назва поля із зазначенням культури, загальна зібрана площа, кількість витраченого пального, дані про техніку, оператора, який на ній працює, та господарство, в якому відбуваються жнива.

Перші системи картування врожайності не були точними. До 2000 року точність визначення координат у системі GPS мала похибку ± 10- 20 м.; також великі похибки мали датчики намолоту. З появою коригуючих сигналів DGPS точність визначення координат сягнула ±5-10 см. Така інформація вже має велику цінність. Всі останні серії зернозбиральних комбайнів здійснюють повний облік всіх робіт у бортовому обладнанні з можливістю подальшого опрацювання за допомогою програмного забезпечення комп'ютера.

Наприклад, TELEMATICS дає змогу аналізувати роботу комбайна у режимі реального часу, та отримувати наступну інформацію про його подальшу роботу:

• 1. Аналітика використання робочого часу (розвантаження в русі, розвантаження під час зупинки, час повороту, час виконання процесу, простій, час руху із повним зерновим бункером, час в дорозі, зупинка через перевантаження, виключення двигуна).

• 2. Аналіз продуктивності (аналізуються такі параметри: вологість зерна, висота зрізу, заповнення зернового бункера, робота подрібнювана, молотильного барабану, намолот, зібрана площа, вивантаження зернового бункера та ін.).

• 3. Показники лічильників (мотогодин, робочих годин, часу роботи подрібнювана та обмолочування, об'єму збирання та площі, пройденого шляху в полі, витрати палива).

• 4. Перепік аварійних повідомлень.

• 5. Карту врожайності, яку потім через GoogleEarth можна використовувати в on-line через Інтернет на Інформаційно-аналітичному сервері. Вона дає можливість отримати зображення колії руху комбайна, фіксацію розвантажень зернового бункера (під час руху та із зупинками), детальну інформацію про параметри роботи комбайна (рис. 26).

Колія руху комбайна в GoogleEarth

Рис. 26. Колія руху комбайна в GoogleEarth

Використання аналітично-інформаційної системи (рис. 27) дає змогу збільшити продуктивність техніки, завдяки контролю за машиною й механізатором, поліпшити транспортну логістику, отримати документацію робочих процесів.

Карта врожайності – це різнокольорова карта, на якій кожен колір відповідає певному діапазону врожайності.

Зелений – від 0,04-0,06 т/га, жовтий – 0,01–0,04, червоний – 0- 0,01 т/га. Перші системи для створення карт урожайності призначалися лише для зернозбиральної техніки, але їх принцип дії можна застосовувати й для визначення врожайності інших сільськогосподарських культур. Принцип картування врожайності у переважної більшості сучасних комбайнів такий: під час жнив за допомогою спеціальних пристроїв (сенсорів, датчиків, бортового комп'ютера) фіксують кількість зібраного врожаю на визначеній ділянці. Просторові координати комбайна в кожен момент часу надходять від DGPS-приймача.

Точність визначення врожайності залежить від калібрування датчиків і майже не залежить від культури, збирання якої ведеться. Стандартне відхилення вимірювань не перевищує 3-10%, для всіх типів датчиків.

Інформаційно-аналітичний сервер, що накопичує інформацію, яка надходить від комбайна

Рис. 27. Інформаційно-аналітичний сервер, що накопичує інформацію, яка надходить від комбайна

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Системи сучасних інтенсивних технологій у рослинництві» автора Каленська С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина 1. НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ В РОСЛИННИЦТВІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА УМОВИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

  • ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

  • Характеристика технологій із різним рівнем інтенсифікації виробництва

  • Екстенсивні технології

  • Нанотехнології

  • Порівняльна характеристика вирощування ячменю ярого за традиційною технологією та No-till

  • Технологічні операції і затрати палива, які необхідно здійснити на прикладі вирощування кукурудзи за традиційною та No-till технологією

  • Грунтозберігаючі технології (Mini-till) вирощування польових культур в умовах схилових земель України

  • Strip-till (смугова, комбінована) – технологія

  • Класифікація робочих органів для реалізації технології strip-till

  • Досвід Німеччини: технологія смугового обробітку (strip-till)

  • ГІС – технологи у рослинництві

  • Порівняння перевитрат пестицидів та пального для культур, пов'язаних із збільшенням площі
  • Екологічно чисті технології

  • Технології із застосуванням ГМО та біотехнології

  • ЕМ – технології в рослинництві

  • Загальна характеристика ЕМ-технології

  • Застосування препарату ЕМ-1

  • Протипоказання та обмеження до використання

  • Використання ЕМ-препаратів на сої

  • Застосування МХ – технології у рослинництві

  • Технології, що передбачають застосування “біологічно активної води” (БАВ)

  • Адаптивні та адаптовані технології вирощування

  • Органічні технології

  • ІНТЕНСИВНА ТЕХНОЛОГІЯ У РОСЛИННИЦТВІ

  • Підбір сортів (гібридів)

  • Підготовка насіння до сівби та сівба

  • Система обробітку грунту (основний, передпосівний та догляд за посівами)

  • Традиційна система обробітку ґрунту

  • Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів

  • Вплив швидкості руху на знос робочої рідини

  • Біопестициди, біодобрива і натуральні стимулятори росту

  • Система застосування добрив та агрохімікатів

  • Застосування КАСів

  • Застосування азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій

  • Застосування мікродобрив

  • Рекомендації щодо застосування Гумісол-супер

  • Карантинні організми

  • Система збиральних робіт

  • Збирання коренеплодів

  • ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • Шкала ВВСН росту та розвитку зернових культур (стадії розвитку зернових)

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці озимої

  • Мікро- та макро стадії розвитку пшениці озимої (код ВВСН)

  • Нормативи витрат мінеральних добрив на 1 т зерна пшениці, кг діючої речовини*

  • Інтенсивна технологія вирощування жита озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю озимого

  • Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

  • Інтенсивна технологія вирощування ячменю ярого

  • Інтенсивна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Групування гібридів кукурудзи за тривалістю вегетаційного періоду (В. В. Вовкодав, 2001)

  • Рекомендовані дози добрив під запланований рівень урожайності кукурудзи на зерно

  • Характеристика кліматичних показників для гібридів кукурудзи різних груп стиглості

  • Технічна характеристика сівалок для кукурудзи

  • Нормативні витрати коштів і палива у процесі догляду за посівами кукурудзи (Є. М. Лебідь, Б. В. Дзюбецький та ін., 2006)

  • Енергозберігаюча, екологічно безпечна технологія вирощування кукурудзи на зерно

  • Інтенсивна технологія вирощування сорго

  • Інтенсивна технологія вирощування гречки

  • Види та інтенсивність зяблевого обробітку ґрунту залежно від попередника та ступеня засмічення полів при вирощуванні гречки

  • Інтенсивна технологія вирощування гороху

  • Стадії розвитку гороху

  • Інтенсивна технологія вирощування сої

  • Сортові ресурси сої

  • Енергозберігаюча технологія вирощування сої

  • Біологічні особливості квасолі

  • Інтенсивна технологія вирощування чини

  • Інтенсивна технологія вирощування нуту

  • Інтенсивна технологія вирощування люпину

  • Стадії розвитку люпину жовтого за класифікацією ВВСН

  • Інтенсивна (індустріальна) технологія вирощування цукрового буряку

  • Стадії розвитку цукрових буряків

  • Продуктивність цукрового буряку залежно від технології вирощування (згідно даних Інституту цукрових буряків НААН)

  • Економічна ефективність вирощування цукрового буряку за різними технологіями (за даними Інституту цукрових буряків НААН)

  • Інтенсивна технологія вирощування картоплі

  • Стадії розвитку картоплі (розвиток бульб)

  • Інтенсивна технологія вирощування соняшнику

  • Стадії розвитку соняшнику (Helianthus annuus L.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку озимого

  • Стадії розвитку ріпаку за класифікацією ВВСН

  • Струкіура врожайності ріпаку (В. В. Сахненко, 2007)

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку озимого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)

  • Інтенсивна технологія вирощування ріпаку ярого

  • Норми внесення мінеральних добрив при вирощуванні насіння ріпаку ярого (В. В. Лихочвор, 2004 р.)