Під час нересту самка відкладає декілька шарів клейкої ікри, а самець запліднює кожний шар окремо. Весь процес може тривати до 12 год. Після закінчення нересту самець відганяє самку і піклується про потомство.
Вільних ембріонів забирають з гнізд і поміщають в проточні лотки або ванни, де їх витримують до переходу на активне живлення. Для вилучення ембріонів бідон виносять на берег і вміст переливають у відра.
Ставовий метод, не дивлячись на певну простоту, має ряд недоліків, основним з яких є залежність від погодних умов. Складний також і контроль за проходженням нересту.
Садковий метод заснований на використанні садків, виготовлених з дерева, дротяної сітки або відгороджених ділянок ставу. Розміри садків можуть бути від 1,2*2,4 до 1,8*3,6 м, глибина - до 1 м. Садки обладнують нерестовими гніздами і в кожне гніздо висаджують по парі плідників. Цей метод спрощує контроль за ходом нересту, дозволяє використовувати спеціально підібрані пари і швидко відсадити риб, що віднерестилися.
Акваріумний, або басейновий, метод найбільш досконалий, оскільки забезпечує максимальний контроль за всіма етапами нересту і дозволяє підтримувати оптимальні температурний і гідрохімічний режими. Для проведення нересту використовують акваріуми місткістю 200 л, звичайні ванни або басейни. У них підтримують температуру 25300С і забезпечують вміст кисню не менше 5 мг/л. В басейнах встановлюють водообмін із розрахунку 10-14 л/хв.
При нересті в акваріумах плідникам проводять ін'єкції хоріонічного гонадотропіну, що дозволяє проконтролювати терміни нересту і отримати одновікову і однорозмірну молодь, вберегти її від виїдання батьками.
Нерестові пари підбирають таким чином, щоб самець був дещо більше самки. Якщо одна з риб недостатньо підготовлена до нересту, виникає ситуація, при якій готова до нересту особина (самець чи самка) веде себе по відношенню до непідготовленого до розмноження партнера агресивно, за короткий термін може завдати йому серйозних травм. Необхідно постійно стежити за ходом нересту і в разі виникнення конфліктної ситуації відловити з ванни непідготовлену до нересту рибу і сформувати нову пару.
При басейновому вирощуванні застосовується гормональна стимуляція дозрівання плідників, що дозволяє прискорити початок нересту приблизно на два тижні. Для стимуляції плідників використовують гіпофізи сазана, ляща, рослиноїдних риб, звичайного сома, а також хоріогонічний гонадотропін.
Самкам роблять дробні (триразові) ін'єкції. Інтервали між першою і другою ін'єкцією 12-24 год., між другою і третьою - не більше 12 год. Самцям роблять одну ін'єкцію одночасно з третьої ін'єкцією самкам. Найбільш результативно введення наростаючої кількості гормону. При роботі з самками масою 1,5-4 кг. ефективні такі дозування гіпофізу: 1-а ін'єкція - 1,5-3 мг. на рибу; 2-а ін'єкція - 3-6 мг. на рибу; третя ін'єкція - 10 мг/кг маси риби. Для самців цілком достатньо ввести 5-10 мг гіпофізу на рибу.
Для зниження інтенсивності запальних процесів, пов'язаних з травматизацією, при кожній ін'єкції вводять по 100 тис.М.О. пеніциліну, розведеного у фізіологічному розчині, на якому готується суспензія гіпофізу або розчин хоріогонічного гонадотропіну.
Для канального сома характерна складна поведінка, він агресивний при охороні території. При скупченому утриманні в преднерестовий період між статевозрілими рибами відбуваються жорстокі сутички, в яких соми нерідко завдають серйозні, нерідко смертельні травми. Бійки спостерігають при спільному утриманні самців і самок, тому до третьої ін'єкції самки і самці утримуються роздільно (у ваннах або садках- нерестовиках для рослиноїдних риб). Після третьої ін'єкції роблять підбір пар, риб поміщають у ванни або акваріуми, які необхідно закривати добре закріпленими кришками, так як під час нересту риба поводиться неспокійно і може вистрибувати.
Нерест починається зазвичай через 16-20 годин після третьої ін'єкції і триває кілька годин. Після закінчення нересту самок відловлюють і висаджують на річний нагул, самці залишаються у ваннах і охороняють ікру. При використанні добре підготовлених до нересту плідників, ікру відкладають не менше 80 % пар.
Зазвичай самці добре справляються з турботою про потомство. У кладках, де ікра має високий відсоток запліднення, відходу в процесі інкубації майже не спостерігається. У той же час нерідкі випадки, коли самці знищують (поїдають) кладки, причому з ікрою, яка нормально розвивається. Явище це іноді пояснюється впливом абіотичних факторів (різкі коливання температури, шум і т.д.). Однак факти знищення самцями кладок спостерігаються і при наявності цілком сприятливих абіотичних умов. Швидше за все, таке аномальна поведінка самців пояснюється поганим фізіологічним станом, яка є наслідком неповноцінної годівлі.
Тривалість ембріонального розвитку канального сома в залежності від температури коливається від 5 (при 28-300С) до 10 діб (при 21-240С). Після завершення вилуплення ембріонів самців відловлюють з ванн і висаджують у стави на літній нагул або ж залишають для повторного нересту з іншими самками.
Витримування вільних ембріонів. Вільних ембріонів поміщають в склопластикові лотки при щільності посадки 50-70 тис.екз./м3. Перехід на зовнішнє живлення відбувається при сприятливій температурі на 3-4-у добу після вилуплення, цей момент збігається з наповненням плавального міхура повітрям. Вихід личинок після витримування в лотках - до 90 %. Витрата води складає 0,01 л/с на 1 тис.екз.
Допускається витримувати личинок в рибоводних місткостях місткістю 0,2 м3 при витраті води 0,16-0,23 л/с. Щільність посадки личинок на витримування становить 150 тис.екз/м3.
Підрощування личинок канального сома також доцільно проводити в контрольованих умовах - в склопластикових лотках об'ємом 1,5 м3 (4,55^0,75x0,57 м). На подачі і скиді води встановлюють фільтри з капронового сита № 17-19 (на початку етапу) і № 7 (наприкінці етапу). Витрата води дорівнює 15-20 л/хв., або 0,02-0,03 л/с на 1 тис.екз., рівень води становить 0,4 м, щільність посадки - до 30 тис.екз/м3, тривалість підрощування - до 10 діб, оптимальна температура води 27-290С, виживаність 80 %.
При досягненні личинками маси 100 мг щільність посадки знижують до 5 тис.екз/м3 і продовжують підрощувати до маси 1 г. Тривалість вирощування молоді від маси 100 мг. до 1 г. становить 40-45 діб, виживаність 90 %.
Вирощування молоді. Цьоголіток канального сома вирощують в невеликих за площею ставах, куди вносять органічні добрива з розрахунку до 10 т/га. Стави наповнюють водою за 5-7 діб до посадки личинок. Щільність посадки складає 50-75 тис/га. Середня маса цьоголіток 15-20 г. Рибопродуктивність становить до 750 кг.
Цьоголіток канального сома вирощують в монокультурі. Допускається вирощування їх в полікультурі з цьоголітками білого товстолобика.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.“ на сторінці 4. Приємного читання.
