Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

Інтенсивні технології в аквакультурі

Для розвитку фітопланктону, зоопланктону і бентосу рекомендується щомісячно вносити до ставу органічні добрива (200 кг/га коров'ячого гною) і вапно (10 кг/га).

Як корм при вирощуванні товарних креветок у великих виросних ставах використовують тваринні корми: м'ясо риб, молюсків, земляних черв'яків, м'ясні і рибні відходи, комах, лялечки тутового шовкопряда; рослинні відходи: роздроблений рис, відходи фруктів. Добовий харчовий раціон на 75 % складається штучного і на 25 % з природного корму і складає 50 % від загальної маси креветок. Одна половина раціону задається вранці, друга - після обіду. Корми розкладають на годівницях, які розміщують двох сторін ставу. На місцях для линяючих особин створюють прихистки з , черепиці, раковин.

Креветки чутливі до у воді розчиненого кисню, тому визначати його вміст необхідно регулярно.

За оптимальних умов вирощування молодь креветок розміром 5 см і масою 1-2 г досягає товарної маси 100 г за 5-6 місяців, що дозволяє в умовах тропіків два врожаї в рік. Креветок товарного розміру можна вирощувати на рисових чеках.

При культивуванні гігантських креветок в системах із застосуванням інтенсивних методів вирощування виділяються наступні етапи:

• витримування і нерест плідників;

• інкубація ікри і отримання личинок (жовтень-травень);

• вирощування личинок в замкнутій системі у виросних басейнах при солоності морської води 7-8 %о і температурі 28-300С (травень- лютий);

• вирощування постличинок в замкнутій системі виросних ємкостей до молоді масою 2,9 г при щільності посадки 500 екз./м2 (середина лютого-травень);

• вирощування креветок в ставах до товарного, розміру (травень- середина жовтня). Продуктивність ставів складає 1-1,5 т/га.

У ставках гігантських креветок вирощують влітку при температурі води 25-280С. Таке вирощування молоді креветок в прісних водоймах можливо в моно- і полікультурі з планктоноїдними і рослиноїдними рибами - строкатим і білим товстолобиком, гурамі, тиляпією і білим амуром, а в солоноватій воді - спільно з кефаллю.

Необхідно звернути увагу на останній етап вирощування креветок: якщо це вирощування в ставі, то вилов креветок повинен проходити раніше, ніж вилов риби, при температурі води не нижче 150С. Для вилову креветок можуть бути використані пастки типу раколовок або мережі.

При вирощуванні креветок старших вікових груп необхідно використовувати штучні корми. Результати вирощування креветок в значній мірі залежать від якості кормів. Креветкам необхідні корми з вмістом білку в кормовій суміші близько 40-60 %. Як джерела білка слугують м'ясо кальмара, соєве , креветочне і деякі види рибного. Склад білків корму повинен задовольняти потребам креветок в незамінних амінокислотах: фенілаланіні, лізині, гістидині,

аспарагіновій кислоті, тріоніні, валіні, метіоніні, ізолейцині, лейцині і триптофані.

Для креветок необхідна наявність в кормах незамінних жирних кислот. Дуже важлива присутність кислот ліноленового ряду. Ефективність використання вуглеводів залежить від їх джерела. Так, крохмаль засвоюється креветками набагато краще, ніж прості цукри. У кормовій суміші необхідна присутність близько 0,5 % стеролів, оскільки креветки їх не синтезують, високий їх вміст в кормах , зокрема, до затримання креветок. Обов'язкова наявність в кормах вітамінів, мінеральних компонентів і мікроелементів. Як живий корм для креветок на ранніх стадіях розвитку за відсутності артемії можна використовувати морських коловерток.

У Чорному і Азовському морях мешкають креветки роду адсперзус і елеганс. Для них характерний дворічний біологічний цикл. Креветки досягають довжини 5-8 см і маси 1,5-2 г. Вони евригалійні і евритермні, добре переносять сезонні зміни температури від 0 до 300С і солоності - від 3 до 30%о. Ікру відкладають 3-4 рази за літо при температурі 15-200С і солоності 9-25%. При меншій солоності активна осморегуляція у креветок замінюється пасивною, і вони стають нежиттєздатними. При температурі 0,50С креветки нерухомі, вони не харчуються, а потреба в кисні скорочується до 0,05-0,07 млг/год.

Інтенсивність дихання і споживання корму збільшуються при підвищенні температури води від 9 до 25 0С. При температурі 19-220С креветки споживають кисень в кількості 0,32 млг/год, а їх добовий раціон складає близько 16 % від маси тіла. При температурі 27-300С яскраво проявляється порушення фізіологічних процесів. Спочатку різко підвищується активність (споживання кисню збільшується до 0,47-0,5 млг/год), живлення припиняється, і при 30-320С настає загибель. Критичним є вміст у воді кисню нижче 40 % насичень.

Великий інтерес для культивування в нашій країні представляють холодноводні креветки, що мешкають в прибережних водах Далекого Сходу. З них найбільш дорогоцінний вид - трав'яний шримс (чілім) (Pandalus latirostris) (рис. 3.11.1.1.) - вид десятипалих раків із інфрарозряду креветок.

Трав'яний шримс - Pandalus latirostris

Рис. 3.11.1.1. Трав'яний шримс - Pandalus latirostris

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра

  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.
  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.