Пенеїдні креветки - типово морські тропічні форми, що мешкають південніше 300 північної широти при температурі 15-330С і солоності 25-36 %о. На нерест вони йдуть з відкритих районів морів до берегів, і їх личинки заносяться в солоноваті лагуни, де вони і ростуть. Цим користуються багато господарств лагунного типу. Личинки креветок концентруються на спеціально поставлених бамбукових жердинах, до яких прив'язані в'язки водних рослин і трави. Личинок збирають дрібнопористими мережами або сачками, сортують, укладають в ємкості і відправляють у виросні стави. Найбільш продуктивними є стави, розташовані безпосередньо біля моря: продуктивність - 1100 кг/га. Стави, пов'язані з морем каналами, дають в середньому 750 кг/га. Найменш продуктивнішими (не більше 450 кг/га) являються ставки, що сполучені з морем через стави перших категорій.
Для того, щоб підвищити промислову продуктивність, у виросні стави вносять добрива і стимулюють розвиток кормових планктонних і бентосних організмів. Таким чином, збільшується біомаса кормових організмів, яка дозволяє підвищити щільність посадки личинок до 500 тис/га. При великій кількості їжі за 6-12 місяців креветки досягають товарного розміру: довжини 130 мм і маси 30 г. Креветок збирають бамбуковими ставними пастками, оснащеними джерелом світла. Вихід товарних креветок складає 10-50 % від числа посаджених личинок.
У природних умовах нерест пенеїдних креветок проходит з середини травня до кінця вересня при солоності води 32-35 %о і температурі 25-290С. Запліднені яйця креветок викидаються у воду, а через 13-14 діб після нересту з них виходять личинки-науплії. Науплії протягом 36 годин линяють 6 разів і переходять в стадію протозоеа, знаходячись в якій протягом 5 годин, також линяють 3 рази. Потім починається стадія мізид. Мізиди линяють протягом 5 годин 3 рази і перетворюються на постличинок. На цьому етапі розвитку личинки покидають товщу води і переходять на донний спосіб життя. Зовні вони схожі на дорослих особин.
У стадії протозоа личинки починають харчуватися одноклітинними водоростями, дрібними ракоподібними. Постличинки живляться дрібними бентосними організмами і рослинами.
Розведення пенеїдних креветок. Як правило, нерест відбувається вночі, тому в розплідниках роботи продовжуються цілодобово. Зрілих самок відсаджують в басейни по 60 штук на 100 м3 води. Потім прибирають з нерестовиків креветок, що віднерестилися або загиблих особин. У таких умовах одна самка може відкласти до 300 тис. яєць. Гідрохімічні показники підтримуються на оптимальному рівні: солоність - 32-35 %, температура - 25-290С.
За даними багатьох вчених, для стимулювання виметування ікри у пенеїдних креветок використовується освітленість, що у багато разів перевищу є природну (у 4 тис. разів), причо му для стимуляції використовують зелений і блакитний кольори. Збільшенню плодючості і стимуляції виметування ікри сприяє видалення стеблинок і зміна параметрів середовища вирощування.
Вирощування личинок пенеїдних креветок. Личинок, що вийшли, підгодовують жгутиковими і діатомовими водоростями. Щільність таких кормів (водоростей) повинна підтримуватися на рівні 1000 клітин на 1 мл води. Мізид годують наупліями артемії (6 г артемії на 10 тис. мізид на добу). Хорошим живим кормом на цій стадії є коловертки. Через 4 доби мізиди переходять на стадію постличинок. Постличинок витримують в басейнах (рис. 3.11.1.1.), поки вони не досягнуть маси 0,01-0,02 г. Потім їх переносять або в стави-теплиці, або в звичайні стави, лагуни і прибережні зони заток.
Рис. 3.11.1.1. Схема установки для вирощування пенеїдних креветок:
• 1 — насос; 5 — фільтр із подрібненого ракушняку;
• 2 — культиватор для діатомових 6 — носос;
водоростей; 7 — екран для планктону;
• 3 — магнітний перемішував; 8 — розпилювач;
• 4 — компресор; 9 — акваріум із органічного скла на 100 л.
Вирощування молоді креветок. Молодь креветок перевозять в 20- літрових пластикових мішках, куди заливають 8 літрів морської води, насиченої киснем. Їх розміщують в контейнерах, які встановлюють в машини і перевозять за допомогою холодильних пристроїв до виросних водойм. Стави для вирощування креветок можуть мати різну площу - від 0,15 до 8 га. Дно в ставах має бути піщаним. Для того, щоб креветки не вистрибували з води, вздовж гребель става застосовують обгородження у вигляді нейлонової сітки. Водоподаючі труби оснащені уловлювачами для запобігання потрапляння хижаків.
Молодь креветок переносять у виросні стави в травні-червні з розрахунку 150-180 шт./м2. Частота годівлі залежить від складу корму, що задається: живий корм задають (до досягнення маси 1 г) 2-5 раз на добу, сухий гранульований - 4 рази на добу. Потім молодь годують лише вночі, оскільки вдень вона знаходиться в укритті.
Загальний кормовий коефіцієнт дуже високий - на 1 кг приросту креветок потрібно 13-14 кг сирого корму або 2-3 кг сухого. При годівлі креветок молюсками в ставах накопичується багато залишків м'яса і стулок, які необхідно періодично вичищати із ставів.
У літні місяці щільність посадки креветок періодично зменшують, зберігаючи її на рівні 250 г/м2. Зазвичай креветки масою 1-2 г, посаджені в стави, через 3-4 місяці досягають кінцевої маси 20-25 г. Виживаність у виросних ставах складає 60 %. Для підвищення виходу креветок з виросних ставів до 80-90 % висаджують підрощену молодь креветок масою 1-6 г.
В умовах жаркого клімату значну роль при витримуванні креветок має гідрохімічний режим водойми. У придонному шарі ставів накопичуються аміак, нітратний азот, а в жаркі дні - і сірководень. У таких випадках підсилюють аерацію або обробляють стави окислом заліза, що сприяє перетворенню отруйного сірководню на неотруйне сірчане залізо.
При вирощуванні креветок в теплих водах можна отримати товарну продукцію близько 1,5 т/га. Для цього щільність посадки молоді масою 1-2 г повинна складати 180 тис. шт./га.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.“ на сторінці 2. Приємного читання.
