Штучне вирощування вугрів в ізольованих ланунах практикувалося в Італії ще в XIV ст.
Найбільший досвід у вирощуванні вугра мають рибоводи Японії. Розведення його в ставах є високорентабельним. Виловлених з гирл річок личинок висаджують в спеціальні малькові басейни або невеликі ставки площею 100-350 м2 і глибиною 0,6-0,7 м. Посадковий матеріал має масу 0,16-0,20 г і довжину близько 6 см. Щільність посадки складає 400 г/м2. У басейнах мальків витримують 20-30 діб. Потім молодь сортують по розмірах на 2 групи і підрощують при щільності посадки 100 г/м2.
У перші 2 міс. вирощування воду в басейнах, накритих поліетиленовою плівкою, підігрівають до 250С. Спочатку протягом 10 діб молодь годують живими кормами (тубіфіцидами). За цей час маса мальків збільшується вдвічі. Потім риб переводять на спеціально приготований пастоподібний корм, що включає 60-80 % риби. На всіх етапах вирощування проводять сортування по розмірах, вибраковуючи дрібні і слабкі особини. Вугрів, що досягли маси 20-30 г, виловлюють і після сортування поміщають у вирощувальні стави, де вони живуть протягом року, досягаючи до цього часу товарної маси 200 г і більше. Молодь і товарних вугрів вирощують в прямокутних ставах глибиною 1 м і площею 200-2000 м2. По периметру ставка влаштовують козирки для попередження переповзання угрів. Кисневий режим в ставах підтримують шляхом інтенсивного культивування водоростей і використання аераторів. У проточних ставах вихід досягає 40 т/га.
При будь-якій системі вирощування вугра успіх залежить від годівлі. Вугор - типовий хижак, тому корми мають бути представлені в основному продуктами тваринного походження. Основу раціону складають комбікорм (60-70 %) і свіжа риба. До складу комбікорму входять: рибна мука - 70 %, крохмаль - 20 %, премікс - 10 %. Компоненти комбікорму подрібнюють на фракції з розміром частинок 0,25 мм. Перед роздачею комбікорм замішують до консистенції тягучого тіста, додаючи воду і жир, і розкладають на аерогодівниці, розташовані на поверхні води. При годівлі свіжою рибою її спочатку розморожують, потім зв'язують в пучки по 10-20 кг і спускають в місця годівлі. Вугор дуже ретельно об'їдає м'язи риб, залишаючи лише скелет. Місця годівлі обов'язково слід затінити.
Годувати вугрів в ставах починають при температурі води вище 120С. Молодь годують 2-3 рази в день. На другому році життя вугра в ставах годують 1 раз на добу. Раціон складає 3-6 % маси риби.
Великий інтерес представляє тунельний спосіб вирощування вугра, що характеризується високою інтенсивністю. Установка тунельного типу є 2 бетонним колодязем розміром 1x1 м, сполучений трубою діаметром до 0,6 м і завдовжки 4-5 м.
У Японії вугра вирощують в монокультурі, інколи підсаджуючи в ставки коропа. Японські рибоводи досягли значних результатів у вирощуванні вугра: вони показали, що вугрі досить швидко звикають до неволі і збираються біля годівниць навіть у світлий період доби. Крім того, в Японії в огороджених кутових частинах заток вирощують навіть молодь морських вугрів - щукорилого (Muraenesox cinereus) і конгера (Conger myriaster).
На Тайвані вугор є частиною складної системи полікультури, до складу якої входять короп, рослиноїдні риби, кефаль. У Європі вугра культивують у Франції, в Італії і Г ерманії.
У Германії вугор є об'єктом вирощування на теплих водах. При температурі води 23-25°С та інтенсивній годівлі за рік вугрі виростають до маси 250 г, тоді як в природних умовах за той же термін вони досягають середньої маси 2-5 г. Для вирощування використовують установки із замкнутим циклом водопостачання. При вирощуванні на тепловодних установках отримують близько 100 кг цієї риби з 1 м2. Розроблений метод вирощування вугра в ємкостях без води, в насиченою вологою атмосфери з оптимальною температурою і вмістом кисню. Оптимальна щільність посадки складає до 100 кг/м2.
В Україні річкові вугрі живуть у Шацьких озерах - Світязі, Пісочному, Чорному, Люцемирі, зустрічаються також у Прип'яті і Дніпрі. У 1970-х роках вугра спробували розводити промислово. Тоді вперше Шацькі озера зарибнили купленими у Франції за валюту мальками. Останню, і найбільшу, партію - понад 7,5 млн штук - запустили 1983 року. Для штучного розведення вугра в нашій країні використовують садки, басейни, водойми-охолоджувачі при постійному водообміні.
Виняткове значення для ефективного вирощування вугра має якість води і її кількість. Ці риби дуже вимогливі до вмісту у воді кисню (таблиця 3.8.1.).
Таблиця 3.8.1. Споживання кисню вугром при температурі води 25°С
| і | 1000 | 70 | 370 |
| 2 | 900 | 100 | 340 |
| 3 | 700 | 150 | 330 |
| 10 | 600 | 200 | 290 |
| 20 | 500 | 250 | 270 |
| 30 | 460 | 300 | 250 |
Для вугра придатна злегка лужна або нейтральна вода (рН 6,98,0). Температурний режим повинен підтримуватися на оптимальному рівні: для японського вугра 25-300С; для європейського вугра 25-260С. При горизонтальній проточності швидкість течії має бути 3-4 см/с.
Хоча вугор і росте повільно, його необхідно продовжувати вирощувати, оскільки він має смачне м'ясо, хоча невибагливий до умов існування і поїдає малоцінну рибу. Саме тому його рекомендують підселіти у водойми, багаті малоцінною та смітною рибою, поїдаючи яких він підвищує рибопродуктивність водойми.
Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтенсивні технології вирощування вугра“ на сторінці 2. Приємного читання.
