Інтенсивні технології вирощування вугра

Інтенсивні технології в аквакультурі

Штучне вирощування вугрів в ізольованих ланунах практикувалося в Італії ще в XIV ст.

Найбільший досвід у вирощуванні вугра мають рибоводи Японії. Розведення його в ставах є високорентабельним. Виловлених з гирл річок личинок висаджують в спеціальні малькові басейни або невеликі ставки площею 100-350 м2 і глибиною 0,6-0,7 м. Посадковий матеріал має масу 0,16-0,20 г і довжину близько 6 см. Щільність посадки складає 400 г/м2. У басейнах мальків витримують 20-30 діб. Потім молодь сортують по розмірах на 2 групи і підрощують при щільності посадки 100 г/м2.

У перші 2 міс. вирощування воду в басейнах, накритих поліетиленовою плівкою, підігрівають до 250С. Спочатку протягом 10 діб молодь годують живими кормами (тубіфіцидами). За цей час маса мальків збільшується вдвічі. Потім риб переводять на спеціально приготований пастоподібний корм, що включає 60-80 % риби. На всіх етапах вирощування проводять сортування по розмірах, вибраковуючи дрібні і слабкі особини. Вугрів, що досягли маси 20-30 г, виловлюють і після сортування поміщають у вирощувальні стави, де вони живуть протягом року, досягаючи до цього часу товарної маси 200 г і більше. Молодь і товарних вугрів вирощують в прямокутних ставах глибиною 1 м і площею 200-2000 м2. По периметру ставка влаштовують козирки для попередження переповзання угрів. Кисневий режим в ставах підтримують шляхом інтенсивного культивування водоростей і використання аераторів. У проточних ставах вихід досягає 40 т/га.

При будь-якій системі вирощування вугра успіх залежить від годівлі. Вугор - типовий хижак, тому корми мають бути представлені в основному продуктами тваринного походження. Основу раціону складають комбікорм (60-70 %) і свіжа риба. До складу комбікорму входять: рибна мука - 70 %, крохмаль - 20 %, премікс - 10 %. Компоненти комбікорму подрібнюють на фракції з розміром частинок 0,25 мм. Перед роздачею комбікорм замішують до консистенції тягучого тіста, додаючи воду і жир, і розкладають на аерогодівниці, розташовані на поверхні води. При годівлі свіжою рибою її спочатку розморожують, потім зв'язують в пучки по 10-20 кг і спускають в місця годівлі. Вугор дуже ретельно об'їдає м'язи риб, залишаючи лише скелет. Місця годівлі обов'язково слід затінити.

Годувати вугрів в ставах починають при температурі води вище 120С. Молодь годують 2-3 рази в день. На другому році життя вугра в ставах годують 1 раз на добу. Раціон складає 3-6 % маси риби.

Великий інтерес представляє тунельний спосіб вирощування вугра, що характеризується високою інтенсивністю. Установка тунельного типу є 2 бетонним колодязем розміром 1x1 м, сполучений трубою діаметром до 0,6 м і завдовжки 4-5 м.

У Японії вугра вирощують в монокультурі, інколи підсаджуючи в ставки коропа. Японські рибоводи досягли значних результатів у вирощуванні вугра: вони показали, що вугрі досить швидко звикають до неволі і збираються біля годівниць навіть у світлий період доби. Крім того, в Японії в огороджених кутових частинах заток вирощують навіть молодь морських вугрів - щукорилого (Muraenesox cinereus) і конгера (Conger myriaster).

На Тайвані вугор є частиною складної системи полікультури, до складу якої входять короп, рослиноїдні риби, кефаль. У Європі вугра культивують у Франції, в Італії і Г ерманії.

У Германії вугор є об'єктом вирощування на теплих водах. При температурі води 23-25°С та інтенсивній годівлі за рік вугрі виростають до маси 250 г, тоді як в природних умовах за той же термін вони досягають середньої маси 2-5 г. Для вирощування використовують установки із замкнутим циклом водопостачання. При вирощуванні на тепловодних установках отримують близько 100 кг цієї риби з 1 м2. Розроблений метод вирощування вугра в ємкостях без води, в насиченою вологою атмосфери з оптимальною температурою і вмістом кисню. Оптимальна щільність посадки складає до 100 кг/м2.

В Україні річкові вугрі живуть у Шацьких озерах - Світязі, Пісочному, Чорному, Люцемирі, зустрічаються також у Прип'яті і Дніпрі. У 1970-х роках вугра спробували розводити промислово. Тоді вперше Шацькі озера зарибнили купленими у Франції за валюту мальками. Останню, і найбільшу, партію - понад 7,5 млн штук - запустили 1983 року. Для штучного розведення вугра в нашій країні використовують садки, басейни, водойми-охолоджувачі при постійному водообміні.

Виняткове значення для ефективного вирощування вугра має якість води і її кількість. Ці риби дуже вимогливі до вмісту у воді кисню (таблиця 3.8.1.).

Таблиця 3.8.1. Споживання кисню вугром при температурі води 25°С

Індивідуальна маса, гВитрати кисню, кг/кгІндивідуальна маса, гВитрати кисню, мг/кг
і100070370
2900100340
3700150330
10600200290
20500250270
30460300250

Для вугра придатна злегка лужна або нейтральна вода (рН 6,98,0). Температурний режим повинен підтримуватися на оптимальному рівні: для японського вугра 25-300С; для європейського вугра 25-260С. При горизонтальній проточності швидкість течії має бути 3-4 см/с.

Хоча вугор і росте повільно, його необхідно продовжувати вирощувати, оскільки він має смачне м'ясо, хоча невибагливий до умов існування і поїдає малоцінну рибу. Саме тому його рекомендують підселіти у водойми, багаті малоцінною та смітною рибою, поїдаючи яких він підвищує рибопродуктивність водойми.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтенсивні технології вирощування вугра“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОСНОВИ ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В АКВАКУЛЬТУРІ

  • Теоретичні основи застосування інтенсивних технологій в аквакультурі

  • Основні тенденції розвитку аквакультури

  • Перспективи розвитку аквакультури.

  • Цілі та завдання аквакультури.

  • Основні проблеми аквакультури і заходи зі збільшення виробництва риби та покращення рибопродуктивності внутрішніх водойм.

  • Форми ведення, типи і системи господарств.

  • Необхідність застосування інтенсифікаційних заходів у виробництві продукції гідробіонтів

  • Рибогосподарська меліорація.

  • Боротьба із замуленням і заростанням водойми.

  • Боротьба з хижою і смітною рибою.

  • Удобрення ставів, характеристика добрив, принципи дії органічних та мінеральних добрив у ставах.

  • Фосфорні добрива

  • Азотні добрива.

  • Кальцієві добрива.

  • Калійні добрива.

  • Селекція та гібридизація.

  • Отримання молоді риб у ранні строки.

  • Фізико-хімічні властивості джерела водопостачання.

  • Вміст розчиненого у воді кисню.

  • Вміст СО2.

  • Сольовий склад води.

  • Активна реакція середовища - рН (водневий показник).

  • Температура води.

  • Вплив освітленості, рівня води і водообміну.

  • Вибір джерела водопостачання.

  • Заходи щодо підвищення природної кормової бази та поліпшення екологічного стану ставів.

  • Роботи по поліпшенню умов природного розмноження промислових риб.

  • Заходи із збереження молоді промислових риб.

  • ВЕТЕРИНАРНА САНІТАРІЯ, ГІГІЄНА ТА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ. ВПЛИВ АКВАКУЛЬТУРИ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА ЙОГО МІНІМІЗАЦІЯ

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби при отруєннях та незаразних хворобах

  • Показники якості і безпеки

  • Харчова цінність риби і рибопродуктів

  • Ідентифікація та експертиза

  • Зміна якості живої риби при транспортуванні і зберіганні

  • Ветеринарно-санітарна експертиза риби і рибопродуктів

  • Ветеринарно-санітарна експертиза здорової риби

  • Профілактичні і терапевтичні заходи

  • Меліоративні заходи.

  • Профілактичне карантинування.

  • Профілактична дезінфекція і дезінвазія ставів та рибоводного інвентарю.

  • Поточна хіміопрофілактика.

  • Терапевтичні заходи.

  • Освоєння теплих вод енергетичних об'єктів для ведення інтенсивного рибництва

  • Еколого-фізіологічні проблеми тепловодного рибництва

  • Вплив марікультури на довкілля

  • Пошуки і методи запобігання негативному впливу марікультури на довкілля

  • ІНТЕНСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИ КУЛЬТИВУВАННІ ГІДРОБІОНТІВ

  • Вирощування цьоголіток.

  • Зимівля рибопосадкового матеріалу у ставах.

  • Пересадження цьоголіток у зимувальні стави.

  • Рибоводно-біологічний контроль за ходом зимівлі.

  • Інтенсивна технологія вирощування товарної риби у ставовій аквакультурі за дволітнього циклу.

  • Годівля риб.

  • Розрахунки потреб кормів.

  • Вимоги до годівлі риби кормосумішами.

  • Режим годівлі риби у ставах.

  • Вимоги до приготування кормосумішей.

  • Вилов товарної риби.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб заводським методом.

  • Вирощування та утримання племінного стада рослиноїдних риб.

  • Одержання потомства рослиноїдних риб. Підготовка плідників до нересту.

  • Проведення нерестової кампанії.

  • Гонадотропне ін'єктування плідників рослиноїдних риб.

  • Одержання зрілих статевих продуктів та осіменіння ікри.

  • Інкубація ікри.

  • Технологія одержання потомства рослиноїдних риб еколого-фізіологічним методом із використанням круглих басейнів.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з рослиноїдними рибами.

  • Технологія вирощування коропа в полікультурі з сомовими рибами.

  • Інтенсивні технології при вирощуванні осетрових

  • Товарне вирощування осетрових риб в ставових господарствах.

  • Гібридні форми осетрових риб.

  • Технологічна схема виробництва товарної осетрової продукції.

  • Вирощування осетрових у садках.

  • Умови вирощування товарних осетрових риб.

  • Технологічна схема рибоводного процесу.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Розрахунок виходу товарної продукції.

  • Вирощування осетрових риб в установках замкнутого водопостачання.

  • Вирощування веслоноса.

  • Технологічна схема розведення і вирощування племінного матеріалу та товарного веслоноса.

  • Захворювання, заходи боротьби і профілактика.

  • Інтенсивні технології вирощування лососевих

  • Характеристика форелевих господарств.

  • Підготовка і витримування плідників.

  • Відбір плідників.

  • Витримування личинок і вирощування мальків.

  • Вирощування цьоголіток.

  • Корми і годівля молоді форелі.

  • Транспортування плідників, ікри, молок і молоді форелі.

  • Перевезення личинок.

  • Вирощування форелі в УЗВ.

  • Санітарні і профілактичні заходи.

  • Лікувально-профілактичні заходи.

  • Інтенсивні технології вирощування щуки

  • Заготівля плідників.

  • Розведення щуки у заводських умовах.

  • Інтенсивні технології вирощування судака

  • Організація нересту судака.

  • Одержання потомства у заводських умовах

  • Вирощування цьоголіток.

  • Вирощування судака в замкнутих системах.

  • Годівля.

  • Інтенсивні технології вирощування тиляпії

  • Витримування плідників і ремонтного молодняка.

  • Розведення тиляпії.

  • Вирощування молоді і товарної риби.

  • Технологічні аспекти вирощування тіляпії.

  • Вирощування тиляпії в полікультурі.

  • Вирощування тиляпії в басейнах та УЗВ.

  • Інтенсивні технології вирощування вугра
  • Технологія вирощування товарного вугра в УЗВ

  • Інтенсивні технології в марікультурі

  • Риби-об'єкти марикультури.

  • Вирощування риби в садках і басейнах.

  • Корми в марікультурі.

  • Профілактика і лікування захворювань об'єктів марікультури.

  • Нетрадиційні та комбіновані (інтегровані) технології у ставовій аквакультурі

  • Використання рибоводних ставів під вирощування сільськогосподарських культур.

  • Вирощування риби на рисових полях.

  • Вирощування у рибоводних ставах водоплавних птахів.

  • Вирощування риби на торфових кар'єрах.

  • Вирощування риби у рибоводно-біологічних ставах.

  • Технології штучного вирощування креветок, омарів та інших ракоподібних

  • Ембріональний період.

  • Розвиток і ріст.

  • Корми і годівля.

  • Вирощування постличинок до товарного розміру.

  • Вплив початкового розміру молоді на ріст і дозрівання.

  • Методи і нормативи товарного вирощування.

  • Товарне вирощування у відкритих водоймах.

  • Корми і годівля.

  • Біотехнічні нормативи.

  • Перетримування товарних креветок перед продажею.

  • Біотехніка вирощування креветок з різною біологією.

  • Технологія вирощування омарів.

  • Технології вирощування прісноводних раків

  • Форма організації штучного розведення довгополих раків.