У рибоводній практиці для аерації води в зимовий час здавна користуються простими ополонками під льодом става.
Поряд з ополонками також розчищають поверхню льоду від снігу, оскільки дослідженнями показано, що світлопроникність прозорого льоду, вільного від снігового покриву, значно вища в порівнянні з світлопроникністю чистої води. До того ж спектральний склад світла, що пройшов через лід, не змінюється, тоді як вода поглинає ультрафіолетові і фіолетові промені. Дослідженнями також зазначено, що при температурі близько 00С і достатньому освітленні асиміляційна діяльність м' якої водяної рослинності і таких представників фітопланктону, як діатомеї, а із зелених - сцеведесмус, педіаструм,
спірогіра, улотрікс, вольвокс та інших мешканців води та мулу не припиняється і збагачує воду киснем.
Біологічна аерація води, що заснована на посиленому розвитку фітопланктону, досягається шляхом своєчасного застосування мінеральних добрив.
Одним із способів меліорації є вапнування водойми негашаним вапном - хімічний спосіб аерації. Воно використовується для нейтралізації середовища з кислого в нейтральне або слабо лужне, в якості добрив для дезинфекції ставів і в якості профілактичних засобів у боротьбі з хворобами риб. Змінюючи рН середовища до нейтрального або слабкокислого, вапно здатне сприяти посиленому розвитку гідробіонтів і прискорювати мінералізацію органічних речовин.
Регулярне вапнування сприяє тимчасовому освітленню води завдяки осадженню сестону, частковому пригніченню фітопланктону і бактеріопланктону. Крім того, регулярне вапнування запобігає виникненню інфекційних і паразитарних хвороб риб.
Аерація води за допомогою її розбризкування застосовується взимку і влітку на ставках з регульованим витоком води. Розбризкування води можна здійснювати також дощовими установками і насосами.
Метод аерації шляхом продування води в окремих випадках дає позитивний результат, причому результативність його тим вище, чим менше в воді розчинених речовин і чим більшу дезинфікаційну силу він має на хвороботворних мікроорганізмів.
Наявність кисню у воді в основному залежить від наявності в них м'якої водяної рослинності, зелених водоростей і фітопланктону. Ці рослини в своєму розвитку, в процесі фотосинтезу використовують мінеральні солі і вуглекислий газ, що знаходяться у воді (мулі), і виділяють кисень, який, розчиняючись у воді, підтримує кисневий режим ставу (озера).
Боротьба із замуленням і заростанням водойми.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інтенсивні технології в аквакультурі» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рибогосподарська меліорація.“ на сторінці 2. Приємного читання.
