Розділ «"Безумна Євдокія"»

— А вона? — спитала Надійка.

— Повернула папку з малюнками. Як кажуть, «забирайте свої іграшки!»

– І що ж далі?

— Ну й мерсі, люба Люсі! — в риму пожартувала Олечка.

— Друзів важче знайти, ніж втратити, — сказала Надійка.

— Коли можна втратити, виходить, не такий то вже й друг!

— Не знайшла місця в залі? — замислено промовила Надя. — Боюсь, що не знайшла ти його у себе в серці… Але ж саме нашій родині вона довірила свою найпекучішу таємницю!

В той час Люся довідалася, на жаль, що батько давно вже кохає іншу жінку, а не її маму.

— Тепер до Люсі треба ставитися лагідніше, — сказала Надійка.

— Звичайна історія, — сумно відповіла Оля.

— Але кожний переживає її так, немовби ні з ким нічого подібного не траплялося.

— Я пропонувала поговорити з батьком її. Але вона відмовилася: «Я батька не звинувачую». Логічно. Анну Кареніну ми теж ні в чому не звинувачуємо. Щоправда, Каренін не був прикутий до ліжка. Все дуже складно. Спробуй розберися!

— Кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму, — повільно процитувала Надійка.

Зробившись непроханою хранителькою батькової таємниці, Люся почала діставати двійки.

— Важко вчитися, коли носиш у собі таке, — сказала Надійка. — Чи до формул їй тепер?

Люсю вирішили проробити на класних зборах. Але Оля виступила на захист подруги. Хоч це й було вже після історії з славнозвісним майстром живопису.

— Рука допомоги може щось зробити, якщо її не відштовхують, — розповідала після зборів Олечка. — Люся ж обернулася до мене лиш для того, щоб сказати: «Мені не потрібний захист!».

«Звідки така гординя?» — подумав я. І раптом пригадав, як маленька, тендітна Люся доводила якось мені, що майже всі великі люди були невисокі на зріст.

Після проробки на класних зборах «безумна Євдокія» несподівано взяла Люсю Катуніну під своє крило чи, точніше кажучи, під обвислі криси своїх старомодних капелюхів. Вона зробила її, двієчницю, старостою класу.

Тоді я зрозумів, що Люсині образи були тільки приводом. Просто вона вирішила йти в загальному строю… І ставитися до Олечки «за системою» Євдокії Савеліївни.