TextBook Він згадав, що коли відвозив ліки й інструменти дядькові, то також приїхав додому тільки вранці. І мати не знала всю ніч, де він.
— Я втік… із запаленням легень. А що було робити? Вона б не пустила мене. Сказала б: «Сама відвезу!» Я матерів раніше не розумів. Поки сам батьком не став.
Надя не чула.
Митя розповів іще одну історію. Про те, як його син також одного разу не ночував удома і повернувся лише на ранок. Виявляється, посварився з дівчинкою… І сказав, що буде стояти під її вікном, поки та його не простить. Вона преспокійно спала. Прокинулась вранці, зібралася в школу. Виходить, а він… все стоїть. Із самісінького вечора.
– І що ж ви сказали синові? — запитав я.
— «Вона ж тебе не любить, дурню!»
— Це ви правду сказали.
Надя не чула…
Пролунав дзвінок. Вона підвелася. А Люся знову випередила мене.
Повернувся Боря Антохін.
— Я ще подумав… У мене є також інші її фотографії! — Він поляскав по бічній кишені. — Заїхав додому, коли повертався, і взяв. Треба буде роздати там, у районі. Щоб ми не самі шукали.
— Це так. Це, безумовно, так, — похвалила Євдокія Савеліївна. — Якщо всі візьмуться за діло, ми скоріше доб’ємося успіху!
«Раніше треба було думати… Набагато раніше!» — хотів я сказати.
— Ми її знайдемо! — пообіцяв Надійці і Митя Калягін.
— Але де… вона може бути? — у відчаї скрикнула Надя. Всі здригнулися від цього крику. Навіть Митя.
Євдокія Савеліївна вже не могла заклопотано організовувати пошуки. Вона несподівано важко забігала. Підскочила до Миті, щось шепнула йому, потім до Борі… І неприродно голосно сказала.
— Зараз Митя з Борею поїдуть туди, і все з’ясується. Адже ви знаєте, Митя під час війни розв’язав складніше завдання!
У її голосі мені дедалі ясніше вчувалися інтонації лікаря, який переконує безнадійно хворого, що от сьогодні той «просто молодець». Та повірити цій інтонації я не міг. Це б означало…
У Надійки стало сили тільки на той відчайдушний крик. Вона знову, як човник, забігла по одній лінії — від дверей до вікна. Від дверей до вікна.
«Чи витримає її серце?» — з жахом думав я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дуже страшна історія» автора Алєксін Анатолій Гєоргієвічь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Безумна Євдокія"“ на сторінці 15. Приємного читання.